3 лютого 2020 року на засіданні Президії НАН України почесний директор Інституту географії НАН України, завідувач відділу картографії цього Інституту академік Леонід Руденко виступив із доповіддю «Атлас населення України та його природна і культурна спадщина». Атлас створено в Інституті географії НАН України, що є продовженням реалізації концептуальних рішень із формування тематичної національної інфраструктури просторових даних, опрацьованих при розробленні Національного атласу України. Прагнення людського суспільства гармонізувати спотворений життєвий простір ініціювало розроблення парадигми сталого розвитку, в руслі якої рухаються економіки світу. Поєднання в цій парадигмі економічної, соціальної та екологічної складових сприяє гармонізації взаємодії Суспільства та Природи, розкриттю творчого потенціалу людини та готовності суспільства створювати, зберігати і підтримувати адекватний такому баченню життєвий простір. Важливим елементом такого простору є природна і культурна спадщина – гуманітарна база збалансованого розвитку для сучасних і наступних поколінь, показник ідентичності народу й константа його історичної пам’яті.
Проблема вивчення природної та культурної спадщини (ПіКС) є сьогодні однією з важливих тем досліджень багатьох гуманітарних наук – філософії, історії, соціології тощо. У цій системі досліджень географічні, зокрема картографічні, присутні як такі, що вивчають цілісний простір (територіальну систему) – просторово-часові умови і фактори формування спадщини – та власне спадщину.
Такий підхід покладено в основу розробленого в Інституті географії НАН України інтерактивного атласу «Населення України та його природна і культурна спадщина» (АН ПіКС), що базується на розвитку тематичного змісту Національного атласу України як складової інфраструктури геопросторових даних держави.
Тематична структура Атласу в її ідеальному вимірі (в реальному – дещо спрощена) випливає з логіки досліджень формування природної та культурної спадщини як структурного елементу геосоціальної системи і представлена у такий спосіб:
- Україна в світовому та європейському гуманітарному просторі.
- Умови та фактори формування, розвитку та збереження природної та культурної спадщини.
- Населення України – субʼєкт (джерело) формування спадщини.
- Культурна та природна спадщина.
- Культурна та природна спадщина регіонів та етносів.
- Українська культурна та природна спадщина діаспори.
Інтерфейс користувача задається головною сторінкою Атласу, яка містить кілька фреймів.Кожен із фреймів можна розгорнути на все вікно, мінімізувати або взагалі закрити в поточному сеансі роботи за бажанням користувача. Для цього потрібно натиснути відповідні піктограми у верхній частині фрейма |
Тематичний блок «Україна у європейському гуманітарному просторі» наповнюється картами, що характеризують місце України в гуманітарному просторі Європи щодо його (простору) базових ознак ‒ в цьому випадку відображення обʼєктів культурно-історичної та природної цінності (об’єкти всесвітньої спадщини ЮНЕСКО).
Тематичний блок «Населення ‒ субʼєкт формування природної та культурної спадщини» – з огляду на положення ЮНЕСКО про спадщину як втілення етичних і духовних стандартів, особливостей культури, віддзеркалення національної, етнічної індивідуальності народу – містить карти, що відображають особливості освоєння (заселення) території сучасної України різними етносами в різні історичні періоди та характеристики населення як носія цінностей, що мотивують його до творчості – основи творення його гуманітарного простору: віри, моралі, традицій, звичаїв, культури.
Карти обʼєднано в тематичні розділи: Заселення українських земель, Культура, Релігія, Церква. У структурі кожного розділу вміщено карти, що характеризують зазначені аспекти в різні періоди історичного розвитку території сучасної України: Давній період, Середні віки та ранній новий час, Нові часи, Нова та Новітня доба.
Тематичний блок «Природна і культурна спадщина» містить карти, що презентують визначні культурні та природні пам’ятки України: об’єкти і території, які занесені та є кандидатами на занесення до Списку об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, визначні історико-культурні та природні пам’ятки («Сім чудес України» та «Сім природних чудес України»), а також карти «Культурно-ландшафтне районування України» (КЛР).
Карти розділу «Природна спадщина» характеризують унікальні, рідкісні, зникаючі чи типові об’єкти (території, акваторії) та явища середовища природного або природно-антропогенного походження, що мають особливу екологічну, наукову, інформаційну, пізнавально-освітню, оздоровчу, рекреаційну й естетичну цінність, охоплені наявними та перспективними правовими формами і механізмами особливої охорони на міжнародному, національному, регіональному та місцевому рівнях або потребують їх застосування.
Один із найбільших розділів Атласу – «Культурна спадщина України» – розкриває багато тем і містить значну кількість карт територій та об’єктів культурної спадщини. При розробленні карт розділу прийнято визначення культурної спадщини як сукупності унікальних успадкованих від попередніх поколінь матеріальних і нематеріальних культурних цінностей, пам’яток та історико-культурних територій і об’єктів, що мають виняткове історичне значення для збереження й розвитку самобутності України та всіх її етнічних і соціальних спільнот, їхнього внеску до світової цивілізації та формування культурного простору.
Завершальним в Атласі є блок карт «Охорона, збереження, відновлення та використання природної та культурної спадщини», який містить такі підрозділи: «Заходи з охорони природної спадщини», «Заходи з охорони культурної спадщини», «Розвиток форм збереження та популяризації культурної спадщини».
Метод створення карт Атласу та власне Атласу – геоінформаційний. Він забезпечив утілення інформації до сучасних інтерактивних картографічних веб-ресурсів, які інтегрують функціональні можливості ГІС- та інтернет-технологій і дозволяють користувачеві отримувати доступ до географічної інформації (геоданих), оперувати нею (включно з можливостями здійснення просторових запитів із візуалізацією результатів, аналізу геоданих та побудови різних моделей).
Основні технологічні процеси створення елементів атласної інформаційної системи та її використання
Для реалізації Концепції Атласу використано Каркас атласних рішень AtlasSF, який складається з восьми патернів і одного каркасу:
- ptnAtUserInterface – патерн інтерфейсу користувача атласу;
- ptnAtTreeSolution – патерн дерева змісту/рішення атласу;
- ptnAtMapComponent – патерн картографічного компоненту атласу;
- ptnAtThematicMap – патерн тематичних карт атласу;
- ptnAtDocTemplates – патерн некартографічного контенту, тобто шаблонів документів атласу (таких, наприклад, як документ HTML, фотографії, графіки тощо);
- ptnAtBaseMap – патерн базової карти атласу;
- ptnAtSearch – патерн пошуку в атласі;
- ptnAtWorkSpace – патерн робочого простору атласу (представлення);
- frmAtArchitecture – каркас архітектури атласу, що об’єднує всі вищеперелічені патерни.
Фрейм «Зміст», який містить тематичну структуру Атласу, реалізований на базі патерну дерева змісту/рішення Атласу ptnAtTreeSolution і забезпечує доступ користувача до всіх елементів його структури.За допомогою піктограм у дереві Змісту позначається різновид і стан елементів (текст, карта, активне чи ні – відкрита/закрита піктограма, інший колір). Важливим елементом дерева Змісту є вікно Пошуку за тематичним змістом. Вибраний у дереві Змісту елемент завантажується у фрейм контенту, розташований у правій частині екрану. Це може бути як картографічне зображення, так і документ, таблиця, ілюстрація або, у випадку мережевої версії Атласу, перехід за гіперпосиланням і завантаження змісту зовнішнього інтернет-ресурсу |
Функціональність Атласу
Одна з головних вимог Атласу – робота в різних середовищах. Атлас орієнтований на використання різними видами пристроїв, зокрема мобільними, і придатний до візуалізації браузерами на різних платформах (Windows, Android, IOS). У нинішній редакції Атласу його творці зупинилися на локальній версії, але за потреби Атлас легко перетворюється на мережеву версію. Сучасний атлас має підтримувати багатомовність, і автори врахували це, передбачивши функцію зміни мови. Атлас підтримує функцію навігації: зберігається історія переглядів і налаштувань відображень користувачів із можливістю рухатися переходами вперед-назад або повернутися на головну сторінку Атласу.
Доступність Допомоги з дерева і безпосередньо з поля карти |
За інформацією Інституту географії НАН України