View message

У заході взяли участь провідні вчені Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України – віцепрезидент НАН України академік Сергій Пирожков,  провідний науковий співробітник відділу історичної регіоналістики Інституту історії України НАН України доктор географічних наук Ростислав Сосса, провідний науковий співробітник Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди НАН України член-кореспондент НАН України Назіп Хамітов, провідний науковий співробітник відділу української історіографії Інституту історії України НАН України член-кореспондент НАН України Олексій Ясь, завідувач відділу історії України 20-30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України член-кореспондент НАН України Лариса Якубова, провідний науковий співробітник відділу методології та методів соціології Інституту соціології НАН України доктор соціологічних наук Сергій Дембіцький, заступник директора Інституту політичних і етнонаціоналних досліджень ім. І.Ф. Кураса НАН України член-кореспондент НАН України Олександр Майборода, а також народний депутат України Олег Дунда та голова Ради національних спільнот України, президент «Національного конгресу вірмен України» Ашот Аванесян. 

Під час круглого столу було обговорено такі питання: 

• Країна як цивілізаційний суб’єкт. Цивілізаційна суб’єктність України та наша державність;
• Державні проєкти у світлі історичних традицій української суб’єктності. Формування української державності;
• Сучасна Україна: сприйняття громадянами та міжнародними партнерами;
• Україна як суб’єкт сучасного світу: стратегії і прогнози. Шляхи розвитку та перспективи цивілізаційної суб’єктності України.

«Родзинкою» заходу стала презентація Національної доповіді «Україна як цивілізаційний суб’єкт історії та сучасності», підготовленої фахівцями установ Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України.

«НАН кожного року готує національну доповідь. Цього року вона присвячена 30 рокам нашої незалежності. Наша країна опинилася в центрі значних геополітичних зрушень. З перших днів незалежності Україні доводиться вирішувати стратегічні завдання – розбудова суверенної національної держави і включення до міжнародних інтеграційних процесів у світі», – розповів академік Сергій Пирожков.

академік НАН України Сергій Пирожков

Науковці відзначили, що цивілізаційним суб’єктом історії та сучасності можна назвати країну, поступ якої зумовлюється переважно внутрішніми, а не зовнішніми чинниками. Це дає країні змогу виступати повноцінним партнером чи сильним опонентом на міжнародній арені, виходячи зі своїми економічними, воєнно-політичними та духовно-культурними здобутками на світовий рівень. Будь-яка країна в кожний момент часу не може бути абсолютним об’єктом чи абсолютним суб’єктом, проте завжди маємо домінанту першого чи другого, а також рух від першого до другого або навпаки. 

Автори доповіді переконливо показали, в процесі історичного розвитку ті чи інші країни різною мірою виступали як суб’єкти. Міра буття країни в якості суб’єкта може бути визначена як суб’єктність. Така міра ніколи не може бути раз і назавжди даною, суб’єктність є динамічною характеристикою, її можна як набути, так і втратити, за неї слід постійно боротися чи, точніше, постійно створювати. Суб’єктність – це стан розвитку країни, коли вона сама творить свою цивілізаційну долю, обирає ідентичність і партнерів. За умов справжньої демократії суб’єктність країни формується як суб’єктність всього суспільства, народу, а не партій чи, тим більше, олігархічних груп, кланів та їх агентів. Народ є джерелом не тільки влади в країні, а й її суб’єктності. 

У Національній доповіді докладно проаналізовано драматичний історичний шлях України до суб’єктності, сприйняття суб’єктності нашої країни її громадянами та міжнародними партнерами, окреслені її перспективи. Досліджена внутрішня суперечність суб’єктності країн у сучасному світі, адже деякі з них більшою мірою налаштовані впливати на сусідів та навіть їх підкоряти, а інші – розвивати свій потенціал і якщо впливати, то не військово-політичними або навіть дипломатичними засобами, а економічними, технічними та духовно-культурними здобутками. 

На 12 кольорових картах вперше показано формування українського геокультурного та геополітичного простору від часів Київської Русі до початку ХХІ ст.  в контексті цивілізаційної суб’єктності України.

Доведено, що український народ налаштований на гуманістичну суб’єктність, що означає зосередженість на інноваційному розвитку і при цьому – відкритість до світу, яка виявляється у практиках демократії. 

На завершення обговорення науковці підкреслили, що інноваційна гуманістична суб’єктність України не суперечить суб’єктності інших країн та цивілізаційних спільнот, а тому породжує безпеку, яка також не суперечить безпеці цих країн та спільнот. В результаті маємо стійку тенденцію посилення безпеки України, яка є стабільною протягом тривалого часу і не залежить від зміни лідерів в нашій країні та політичних партій при владі.

Не слід послуговуватися ілюзіями, що цивілізаційна суб’єктність може сформуватися сама собою. Вона має бути предметом постійної уваги органів державної влади й громадськості, наукової спільноти та експертних кіл. У розвитку суб’єктності Україні слід розраховувати передусім на власні сили, послідовно забезпечувати втілення свого цивілізаційного проєкту.

Ознайомитись з текстом Національної доповіді НАН України:

академік Сергій Пирожков

народний депутат України Олег Дунда

член-кореспондент НАН України Назіп Хамітов

доктор географічних наук Ростислав Сосса

член-кореспондент НАН України Олексій Ясь

член-кореспондент НАН України Лариса Якубова

доктор соціологічних наук Сергій Дембіцький

член-кореспондент НАН України Олександр Майборода

За інформацією Сектору суспільних наук Президії НАН України