1 липня 2021 року під головуванням першого віцепрезидента НАН України академіка Володимира Горбуліна відбулося перше засідання Науково-технічної ради НАН України.
На початку зібрання зі вступним словом виступив Президент НАН України академік Анатолій Загородній. Він привітав усіх учасників засідання, розповів про мету створення Науково-технічної ради, її основні завдання та висловив упевненість, що саме таке об’єднання професійного досвіду та знань кожного з членів Ради дасть змогу досягти успіхів у реалізації поставленої мети – спрямування потенціалу Академії на забезпечення реальних потреб інноваційного розвитку української економіки.
Голова Науково-технічної ради, перший віце-президент НАН України академік Володимир Горбулін у своєму виступі окреслив, у яких галузях може ефективно взаємодіяти наука та промисловість, на яких принципах має вибудовуватися така взаємодія, а також, чим і як може допомогти влада у цьому питанні.
Він зазначив, що установи Академії спроможні на сучасному світовому рівні виконувати розробки в таких галузях як інформаційні технології, роботизовані системи, радіоелектроніка, дистанційний контроль та інші, які надзвичайно актуальні для оборони й безпеки держави. За словами академіка В. Горбуліна, в Україні сьогодні існують всі передумови для створення високотехнологічних збройних сил. Для цього необхідним є створення трикутника «наука-промисловість-ЗСУ».
По-друге, форвардна співпраця науки і бізнесу має слугувати зміцненню зв’язків між галузевими науково-дослідними установами та технологічними підрозділами підприємств промислового сектору у вирішенні проблем створення нових матеріалів і технологій, пошуку і реалізації проривних ідей. Бізнес-структури можуть бути не лише споживачами, але й ініціаторами та співрозробниками та співвласниками інновацій.
По-третє, слід приділити увагу розвитку регенеративного екологічно чистого виробництва, обігу та споживання, а також державно-приватному партнерству у сферах декарбонізації важких індустрій, підвищенню енергоефективності промислових виробництв, екологічної та промислової безпеки.
По-четверте, необхідно стимулювати виробництво продукції, призначеної для адаптації до кліматичних змін та протиепідемічного захисту. Зокрема, НАН України має низку розробок для боротьби з поширенням COVID-19 та інших небезпечних захворювань.
Щодо ролі влади у посиленні триумвірату «Наука-Технології-Промисловість» Володимир Горбулін назвав такі необхідні кроки: сприяння інклюзивності – залучення всіх учасників інноваційного процесу до створення та отримання результату; сприяння реалізації національного економічного потенціалу шляхом активізації його внутрішніх резервів; дихотомічна підтримка науково-технологічного розвитку шляхом поєднання загального інституційного сприяння в однакових для всіх сфер рамках та точкової фінансової підтримки найбільш перспективних напрямів інноваційного зростання; стимулювання взаємодії між суб’єктами інновацій; випереджальна політика з розвитку гнучкого ринку праці.
 |
Далі академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України, директор Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона академік НАН України Ігор Крівцун розповів про перспективи використання в промисловості України розроблених в його Інституті електронно-променевих технологій і обладнання для їх реалізації. У даний час в Інституті електрозварювання та в інших установах Відділення Фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України проводяться роботи зі створення, розвитку та впровадження таких видів електронно-променевих технологій: електронно-променеве зварювання; електронно-променеве плавлення; електронно-променеве випаровування і конденсація у вакуумі; електронно-променеві адитивні технології; електронно-променевий синтез наноструктурних матеріалів для медицини та екології. Такі технології активно застосовуються у галузі газотурбінного машинобудування, аерокосмічній промисловості, спеціальній електрометалургії, медицині та екології.
 |
Заступник директора Інституту проблем матеріалознавства (ІПМ) ім. І.М. Францевича НАН України член-кореспондент НАН України Генадій Баглюк у своєму виступі розповів про ініціативу створення матеріалознавчого Центру з оцінки відповідності та взаємозамінності матеріалів критичного імпорту на базі ІПМ ім. І.М. Францевича НАН України.
Як відомо, значна частина матеріалів та комплектуючих, необхідних для виготовлення та ремонту військової техніки, на даний час не виробляється в Україні, а забезпечується за рахунок імпортних поставок. Однією з головних проблем у імпортозаміщенні є відсутність компетентної організації, яка мала б відповідні рівні кваліфікації співробітників, компетенції та повноваження з проведення досліджень та підготовки науково обґрунтованих висновків (рекомендацій) щодо заміни матеріалів критичного імпорту на матеріали вітчизняного та закордонного виробництва. З огляду на це, у 2019 році було прийнято рішення про створення матеріалознавчого Центру з оцінки відповідності та взаємозамінності матеріалів критичного імпорту при ІПМ ім. І.М. Францевича НАН України.
З метою реалізації цього рішення Національною академією наук України було запропоновано утворити Центр як госпрозрахунковий відокремлений підрозділ подвійного підпорядкування спільним наказом Президії НАН України та Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України.
Учасники засідання обговорили проблеми, які виникають при створенні зазначеного Центру, та розглянули шляхи їх вирішення.
З доповіддю «Про науково-технічне співробітництво ДП «Івченко-Прогрес» та наукових установ НАН України» виступив директор ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка» член-кореспондент НАН України Ігор Кравченко. За результатами його виступу члени Науково-технічної ради НАН України обговорили актуальні проблеми та труднощі стосовно забезпечення вітчизняних промислових підприємств високоякісними металевими сплавами та запропонували низку організаційних рішень для її подолання з використанням результатів науково-технічних розробок та кадрового потенціалу наукових установ Академії.
Наприкінці зібрання було затверджено план засідань Науково-технічної ради НАН України на II півріччя 2021 року.
Довідково.
Науково-технічну раду НАН України було створено в березні 2021 року. Її завданням є залучення Академії до вирішення актуальних науково-технічних проблем галузей економіки і соціальної сфери та сприяння прискоренню впровадження наукових розробок академічних установ, а також вирішення питань розвитку міждисциплінарних досліджень у відповідних галузях наук. До складу Науково-технічної ради увійшли представники Академії, закладів вищої освіти, органів виконавчої влади та керівники великих високотехнологічних промислових підприємств. Головою Науково-технічної ради Національної академії наук України було призначено першого віце-президента НАН України академіка НАН України Володимира Горбуліна.
Фото: Прес-служба НАН України