View message

Учена зазначає: «Існує концепція, згідно з якою сучасний етап розвитку суспільства можна охарактеризувати як суспільство знань, де панівною цінністю стають знання як такі. Вперше про таке суспільство згадав американський вчений, письменник і теоретик менеджменту Пітер Друкер. Цю ідею він озвучив іще у 60-х роках минулого століття, а 2005 року було опубліковано доповідь ЮНЕСКО «До суспільств знань». У доповіді було окреслено характеристики суспільства, що ґрунтується на знанні. Головні з них — економіка, що базується на знаннях, відкрите суспільство, вільний доступ до знань; використання наукових результатів у всіх сферах суспільного життя. У суспільстві знань важливими є шляхи їх розповсюдження, які повсюди прискорюють нові технології. Це Інтернет, преса, телебачення та, мабуть, головний — система освіти. Навчання стає основною цінністю суспільства знань. Доступ до освіти має бути вільним, як і налагоджена система навчання впродовж усього життя. Освіта в такому суспільстві відіграє ключову роль у формуванні загальної культури. Саме тому трансформація освіти на сьогодні є визначальною, і ми маємо чітко зрозуміти її мету».

Катерина Терлецька також пояснює сучасну сутність освіти: «(...) Виявилося, що самі факти про навколишній світ настільки швидко оновлюються, що не встигають потрапляти на сторінки підручників і осмислюватися вчительською спільнотою. Тому окрім швидкої інтерпретації та передачі знань потрібно опанувати щось інше, стійкіше, ніж шалений плин фактів, які постійно трансформуються й узагальнюються. І у науки є відповідь — незмінним та фундаментальним є метод, яким здобуваються наукові знання, тобто науковий метод. Формулювання гіпотез, створення моделі явища, проведення експерименту, який може спростувати чи підтвердити початкову гіпотезу, — все це є елементами наукового методу.Навчати досліджувати світ на найпростішому рівні можна всіх охочих і далеких від науки людей. В усьому світі набуває популярності так звана наукова освіта, яка є невід'ємною частиною освіти суспільства знань. Science education — це викладання природничих дисциплін і наукового методу для ненауковців: дітей, школярів, студентів, дорослих, не задіяних у науці. Такий підхід дедалі більше вкорінюється в освіті — так, на популярному серед освітян і науковців Фестивалі ідей буде організовано окрему панельну дискусію «Україна worldwide: українські вчені у світовій науці». (...) Наш світ змінює наука, в основі якої лежить науковий метод. Саме він є джерелом інноваційних технологій, які ми споживаємо у повсякденному житті. Кількість науковців у 50-х роках XX століття становила кілька сотень тисяч, а вже 2018 року, згідно з даними UNESCO, цей показник сягав 9,3 мільйона. Зростання кількості вчених пришвидшилося під час пандемії, тому можна впевнено вважати, що на сьогодні їх уже більш як 10 мільйонів. Тобто 0,13% від загальної кількості людей на планеті є дослідниками та науковцями. (...) Саме наукові знання є сьогодні двигуном, який відповідає за розвиток суспільства. Суспільство має інвестувати в науку, яка разом із освітою є ключовими елементами у поширенні нових знань у новому вільному суспільстві. Андрій Шептицький казав: «Вільні народи живуть наукою і винаходами, а колонізовані — більш традиціями»».

За інформацією платформи «Український тиждень»