19 серпня 2021 року з нагоди Дня Незалежності України в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України відбулася міжнародна науково-практична конференція, присвячена історії, сучасності та перспективам українського державотворення і правотворення у контексті наукового осмислення тридцятилітнього досвіду становлення й розвитку України як суверенної та незалежної держави.
У конференції взяли участь провідні науковці, народні депутати України, відповідальні працівники державних органів, вчені-юристи закладів вищої освіти, молоді вчені, аспіранти, представники громадянського суспільства.
На початку роботи конференції було презентовано наукові видання, підготовлені в Інституті держави і права ім. В.М. Корецького до 30-річчя незалежності України:
- «Сучасний унітаризм: доктрина і практика». Київ, 2021. 514 с.;
- «Наукові засади державотворення і правотворення: історія, сучасність і перспективи». Київ, 2021. 372 с.;
- «Правова держава: збірник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України». До 30-річчя незалежності України та 25-річчя Конституції України. Вип. 32. Київ, 2021.
 Наукові видання Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, підготовлені до 30-річчя незалежності України |
Із вітальним словом до учасників конференції звернувся віцепрезидент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік НАН України Сергій Пирожков. «Акт проголошення незалежності України, ухвалений 24 серпня 1991 року, – виняткова історична подія українського державотворення кінця ХХ ст. Прийняттю цього документа передували тисячолітня традиція державотворення в Україні та тривалий, інколи трагічний, шлях Українського народу до самостійності», – зазначив він. Учений наголосив на досягненні Україною за 30 років незалежності та водночас окреслив нагальні потреби сьогодення з метою подальшого розвитку української державності.
 Виступає віцепрезидент НАН України академік НАН України Сергій Пирожков.У президії конференції (справа наліво): народний депутат України ІХ скликання, член Президії НАН України академік НАН України Олександр Копиленко, директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України академік НАН України Юрій Шемшученко, заступник директора Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України академік НАПрН України Олександр Скрипнюк, народний депутат України ІХ скликання доктор юридичних наук Олександр Бакумов |
Проблематика забезпечення державного суверенітету України в умовах сучасних викликів пролунала у вступному слові директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького HAH України, академіка НАН України Юрія Шемшученка. Він лаконічно й науково точно охарактеризував історичні етапи становлення національного суверенітету й акцентував на актуальних проблемах належної реалізації та забезпечення державного суверенітету сучасної України. «Україна має стати сильною правовою державою», – наголосив Юрій Шемшученко.
 Виступає директор Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України академік НАН України Юрій Шемшученко |
Доповідь народного депутата України, члена Президії НАН України академіка НАН України Олександра Копиленка присвячувалася незабутнім подіям розроблення та прийняття Конституції України 1996 року. Він розповів про особисту участь у підготовці концепції проєкту майбутньої Конституції України та про найцікавіші моменти «конституційної ночі».
Україна має багату історію державотворення, котру можна охарактеризувати як історію прагнення українського народу до своєї незалежності. «Весь історичний розвиток нашого суспільства й українського народу є переконливим свідченням закономірності проголошення незалежності держави», – зазначив академік Національної академії правових наук (НАПрН) України Олександр Скрипнюк. Цю ключову тезу науковець доводить через глибокий конституційно-правовий аналіз основних етапів процесу суверенізації України від Української революції 1917–1921 років до прийняття Акта проголошення незалежності України у 1991 році.
У контексті подальшого розвитку вітчизняної державності й українського суспільства у людиноцентристському вимірі актуалізується питання вдосконалення відповідальності держави перед людиною та іншими суб’єктами права. Найважливіші аспекти конституційної модернізації інституту відповідальності держави в умовах конституційної реформи розкрив і обґрунтував у своєму виступі народний депутат України ІХ скликання доктор юридичних наук Олександр Бакумов. Особливу увагу він приділив модернізації інституційних, нормативних та ідеологічних гарантій юридичної відповідальності держави.
Актуальним напрямом розбудови України як конституційної, демократичної держави є вдосконалення організації діяльності органів державної влади. Попри безумовні здобутки в цій сфері, є певні питання, що потребують вирішення. Це стало предметом виступу завідувачки відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України академіка НАПрН України Наталії Оніщенко «Органи державної влади: здобутки і проблеми». Доповідачка також звернула увагу на конституційний обов’язок держави щодо утвердження й забезпечення прав людини. Як зазначила вчена, ідея прав людини сформована як певний правовий ідеал, а способами його забезпечення є загальні принципи права, один із яких – принцип рівності, зокрема ґендерної.
Про історичні й сучасні аспекти конституційного процесу в Україні йшлось у доповіді вченого секретаря Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України члена-кореспондента НАН України Наталії Пархоменко. У контексті вітчизняного конституціоналізму доповідачка надала науково-практичну характеристику основним змінам до Конституції України та зробила висновок про необхідність підвищення рівня ефективності механізму конституційно-правового регулювання суспільних відносин і створення для цього науково-обґрунтованої концепції конституційного процесу.
Доктрині суверенної рівності держав як основоположному принципу міжнародного права та реаліям України присвячувався виступ завідувача відділу міжнародного права та порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України члена-кореспондента НАПрН України Володимира Денисова. Аналізуючи основні положення концепції «світової держави», науковець дійшов висновку, що стрімкі зміни в сучасному світі зумовлюють необхідність переосмислення місця та ролі кожної держави в міжнародному співтоваристві, що, безумовно, стосується й України.
Важливим напрямом подальшого розвитку вітчизняної правової системи є реформування адміністративного права. Найактуальніші проблеми адміністративної реформи та сучасні виклики, що стоять перед адміністративним правом, розкрила у своїй промові завідувачка відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України член-кореспондент НАПрН України Ольга Андрійко. Зокрема, вчена запропонувала концептуальне бачення вдосконалення сучасного етапу адміністративно-правового регулювання в Україні.
Російська агресія як загроза суверенності України актуалізує необхідність дослідження аспектів міжнародно-правової кваліфікації дій РФ і статусу тимчасово відторгнутих територій. Саме ці питання були відображені у виступі завідувачки відділу правових проблем політології Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України члена-кореспондента НАПрН України Ірини Кресіної з теми: «Окупація як форма незаконного здійснення контролю щодо території згідно з міжнародним правом».
Науково-теоретичне та важливе практичне значення, зокрема для вдосконалення законотворчої діяльності парламенту України, мала доповідь завідувача відділу історико-правових досліджень Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України кандидата юридичних наук, професора Ігоря Усенка «Деякі негативні тенденції сучасного українського законотворення».
Одним із проблемних аспектів конституційного розвитку України є те, що він супроводжується періодичною появою конституційних конфліктів. Це актуалізує дослідження, пов’язані з проблематикою конфронтаційності відносин у системі конституціоналізму. Саме цим проблемам присвячувалася доповідь завідувачки кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права Київського інституту інтелектуальної власності та права Національного університету «Одеська юридична академія» доктора юридичних наук, професора Анжеліки Крусян.
Виступи учасників конференції супроводжувалися жвавою дискусією, плідним обміном думками.
За результатами наукового обговорення виступів і доповідей учасники конференції одноголосно прийняли рекомендації, в яких, зокрема, зазначено, що найбільшими здобутками останніх 30-ти років розвитку України є такі:
– 24 серпня 1991 року Україна зробила цивілізаційний вибір на користь свого подальшого буття як суверенної демократичної держави;
– 28 червня 1996 року було прийнято Основний Закон України – Конституцію, яка закріпила правові основи незалежності, конституційного ладу України, визначила суверенність, повновладдя Українського народу та затвердила верховенство ліберально-демократичних цінностей, що відповідають принципам європейського конституціоналізму;
– через процеси конституційно-правового реформування та модернізації відбулося становлення правової системи на основі Конституції України та визначилися основні тенденції її подальшого розвитку;
– закладено основи теорії та практики сучасного українського конституціоналізму;
– людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнані в Україні найвищою соціальною цінністю, що обумовлює подальший розвиток української держави та суспільства;
– створено систему державної влади на основі принципу її поділу на законодавчу, виконавчу й судову;
– демократизовано організацію публічного управління на основі принципу пріоритету прав людини у відносинах «людина–держава–суспільство»;
– закладено основи місцевого самоврядування як публічно-самоврядної влади;
– Україна стала невід’ємною частиною європейського і світового співтовариства та підтвердила свою здатність до корінних змін реформаційного характеру згідно з передовими світовими практиками державотворення та правотворення з урахуванням і збереженням власних національних надбань.
Водночас, учасники конференції наголосили на необхідності подальшої модернізації України задля її сталого розвитку як демократичної, правової держави, повноправного члена світового співтовариства, здійснення правових заходів зі зміцнення демократії та верховенства права. З огляду на це, учасники конференції рекомендують:
- поглибити вітчизняні політико-правові перетворення за напрямами гуманізації та підвищення ефективності публічної влади й управління;
- продовжити курс на оновлення Конституції України на наукових, обґрунтованих засадах;
- активізувати реформування публічної влади на основі її децентралізації;
- посилити публічно-самоврядну владу через розширення повноважень територіальних громад, надання місцевому самоврядуванню певної компетенційної самостійності й утвердження його фінансової самодостатності, що передбачає фінансову децентралізацію;
- здійснити адміністративно-територіальну реформу з метою вдосконалення територіальної організації публічної влади й ефективізації її здійснення, а також оптимізації системи місцевих громад;
- забезпечити законодавче врегулювання інституту місцевого референдуму й інших форм локальної демократії у контексті здійснення децентралізації влади та розширення повноважень територіальних громад;
- продовжити реформування системи органів судової влади;
- вжити заходів для забезпечення та захисту державного суверенітету України в умовах сучасних соціально-економічних, політико-правових і міжнародних реалій;
- удосконалити конституційно-правові основи національної безпеки й оборони України;
- продовжити розвиток вітчизняної правової системи, вдосконалити механізм забезпечення та захисту прав і свобод людини;
- посилити гарантування й охорону конституційного ладу України, зокрема, через удосконалення системи конституційного контролю;
- удосконалити конституційно-правові засади функціонування громадянського суспільства в Україні;
- активізувати розвиток інформаційного суспільства в Україні з акцентом на європейських гуманітарних цінностях;
- задля забезпечення наукового і теоретичного, методологічного й концептуального рівня подальшого розвитку Української держави та громадянського суспільства посилити увагу вчених Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, інших наукових юридичних установ і закладів вищої освіти до дослідження актуальних проблем державотворення і правотворення в сучасній Україні;
- розширити просвітницьку роботу, зокрема, з висвітлення історичної ваги проголошення незалежності Української держави.
За інформацією Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України