View message

15 вересня 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Далі троє молодих учених Академії виступили з науковими повідомленнями.

Із доповіддю «Поліморфізм довжини інтронів генів тубуліну як ефективний інструмент генетичної диференціації рослин» виступила науковий співробітник Інституту харчової біотехнології  та геноміки НАН України кандидат біологічних наук Анастасія Рабоконь.

Молекулярно-генетичні маркери ефективно використовують для вирішення багатьох проблем сучасної генетики, геноміки та в молекулярній селекції рослин. Новим підходом у цьому напрямі, який набуває все більшого практичного застосування, є оцінка поліморфізму довжини інтронів генів (Intron Length Polymorphism, ILP). Однією з надійних ILP-маркерних систем є оцінка поліморфізму довжини інтронів генів β-тубуліну (Tubulin Based Polymorphism, ТВР) – білка, який є ключовим елементом мікротрубочок еукаріотичних клітин, і забезпечує їх поділ, підтримання форми та внутрішньоклітинний транспорту. Загалом науковиця обґрунтувала високу ефективність та простоту використання ТВР методу для диференціації різних сортів (генотипів), популяцій та видів рослин, що може бути широко застосовано як для фундаментальних досліджень в галузі молекулярної генетики, так і для вирішення задач практичної селекції.

Із теми «Українки в збройних конфліктах: соціокультурний вимір» виступила науковий співробітник Інституту народознавства НАН України кандидат історичних наук Мар’яна Байдак.

Вона зазначила, що українки впродовж двох світових воєн стикалися з багатьма викликами – з боку традицій, виховання та оточення, стереотипів, проблем та шляхів їх вирішення. Збройна діяльність українських жінок здебільшого не була популярною, не підтримувалася традиційним патріархальним середовищем. Утім, саме завдяки активній громадській позиції під час минулих воєн, на думку дослідниці, сьогодні жінки мають право обирати і бути обраними на політичних перегонах, можуть відстоюватися свої права в суді, мають право на освіту, власність, рівну оплату праці, відпустку.

Підсумовуючи науковиця зазначила, що досвід українок у двох світових війнах та сучасній війні на сході України уміщує одночасно приватну, військову, політичну, національну ділянки життя, що дає змогу говорити про індивідуальність і унікальність життєвих стратегій та моделей поведінки з одного боку, а також змогу створювати правила, за якими жило/живе, розвивалося/розвивається українське суспільство.

Старший науковий співробітник Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАН та МОН України доктор технічних наук Роман Одарченко виступив із доповіддю «Методи тестування та підвищення ефективності стільникових мереж 5G».

Його доповідь була присвячена висвітленню основних результатів, отриманих в процесі роботи над трьома науковими проєктами Горизонт 2020 – 5G-Xcast, 5G-TOURS та 5GASP. Отримані нові результати дали змогу підвищити ефективність стільникових мереж 5G. Третій проєкт тільки розпочався, проте має амбітну мету, яка полягає в розробленні платформи для автоматизованого тестування та валідації додатків, що розробляються для використання у мережах п’ятого покоління.

Було також заслухано доповідь директора Інституту мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України члена-кореспондента НАН України Богдана Ажнюка «Про діяльність мовознавчих установ НАН України в галузі лінгвістичних експертиз».

Він зазначив, що у мовознавчих установах НАН України успішно здійснюються теоретичні та прикладні дослідження з лінгвістичної експертології – актуального наукового напряму, що виник на суміжжі мовознавства та юриспруденції і засвідчив свою ефективність                            у правозастосуванні й судочинстві, а також захисті мовних прав носіїв державної мови, мов корінних народів і національних меншин в Україні та в утвердженні принципу верховенства права.

Експертні висновки, що надавалися мовознавчими установами НАН України та Державним підприємством «Українське бюро лінгвістичних експертиз НАН України» державним органам (Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, Генеральній Прокуратурі України, Службі безпеки України, Національному антикорупційному бюро України та ін.), а також на запити громадських організацій, стали  основою численних судових рішень починаючи із судів першої інстанції до рішень апеляційних судів, Вищого господарського суду та Конституційного Суду України, отримали застосування в парламентській діяльності.

Виступ Богдана Ажнюка викликав жвавий інтерес учасників зібрання та цікаву дискусію. В обговоренні доповіді взяли участь в.о. голови Конституційного Суду України член-кореспондент НАПрН України Сергій Головатий, Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь та завідувач Відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики Інституту української мови академік НАН України Світлана Єрмоленко.

Далі було розглянуто також низку кадрових і поточних питань.

Зокрема, члени Президії НАН України заслухали інформацію академіка НАН України Антона Наумовця про стан виконання заходів з увічнення пам’яті академіка Бориса Патона.