View message

30 вересня та 1 жовтня 2021 року у Львові відбулись урочисті заходи з нагоди 70-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України.

Будівля Інституту середини ХХ століття (сучасна вулиця Винниченка, 24, Львів)

Сучасна будівля Інституту (вулиця Козельницька, 4, Львів)

Розпочались урочистості 30 вересня відкриттям меморіально-інформаційної таблиці українському історикові, громадсько-політичному діячу, багатолітньому директору Інституту (у 1989–2010 роках) академікові Ярославу Дмитровичу Ісаєвичу (1936–2010). Пам’ятний знак встановлено у Львові на вулиці Козельницькій, 4 – у цьому будинку видатний науковець працював у 1993–2010 роках.

Відкриття меморіально-інформаційної таблиці

Під час церемонії відкриття нинішній директор Інституту доктор історичних наук, професор Ігор Соляр наголосив, що для наукової спільноти Ярослав Дмитрович залишається авторитетним дослідником ранньомодерної та середньовічної історії України і Центрально-Східної Європи, а його наукова спадщина й ім’я відомі далеко поза межами України, оскільки видатний науковець виступав із лекціями у провідних університетах Європи й Америки.

Голова Наукового товариства імені Шевченка (НТШ), директор Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України академік Роман Кушнір, вітаючи колектив Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України з ювілеєм, зазначив, що ця академічна установа, сформована спершу як Інститут суспільних наук, постала на основі ліквідованого радянською владою НТШ. І саме Ярослав Ісаєвич як інтелектуальна й високоерудована людина наприкінці 1980-х років відчутно долучився до відновлення діяльності товариства.

Директор Інституту народознавства НАН України академік Степан Павлюк звернув увагу присутніх на те, що у перші роки відновлення Україною своєї державності Ярослав Ісаєвич зумів скерувати вивчення історії України у державницьке русло, відокремивши її від нав’язаних у радянський період стереотипів, а наукову школу академіка Ісаєвича сьогодні складають провідні українські дослідники.

Проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат історичних наук, доцент Володимир Качмар зауважив, що академік Ісаєвич належав до тих людей, котрі, як писав Іван Франко, були здатні виявляти свою любов «не потоками шумних фраз, а невтомною, тихою працею».

Виступає член-кореспондент НАН України Микола Ільницький. Ліворуч – директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, доктор історичних наук, професор Ігор Соляр

Своїми спогадами про Ярослава Дмитровича поділилися провідний науковий співробітник відділу української літератури Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, професор кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства філологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка член-кореспондент НАН України Микола Ільницький, багаторічні колеги вченого – завідувач відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Володимир Александрович і доктор історичних наук, професор Богдан Якимович, а також учні видатного історика – завідувач Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Микола Литвин та старший науковий співробітник відділу нової історії України цього ж Інституту доктор історичних наук Роман Голик і доцент кафедри історії України та археології факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки кандидат історичних наук Володимир Пришляк.

Після відкриття меморіально-інформаційної таблиці розпочалась Урочиста академія з нагоди 70-річчя Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України. Колектив Інституту офлайн і онлайн привітали науковці провідних закладів вищої освіти, наукових установ Львова, представники місцевих органів влади. У вступному слові директор Інституту доктор історичних наук, професор Ігор Соляр зазначив, що, попри сучасні виклики, зокрема критичне недофінансування останніх десятиліть, Інститут зберігає свій науковий потенціал, авторитет і позиції однієї з провідних українських академічних установ соціогуманітарного спрямування. «Інститут виконує функції методологічного, науково-організаційного і координаційного центру у цій сфері, є майданчиком для проведення різноманітних наукових заходів, здійснює потужну аналітично-консультативну діяльність, яка з кожним роком набуває дедалі більших масштабів», – зазначив він. Директор Інституту підкреслив також, що визнання та науковий авторитет установи підтверджується активним залученням її та її співробітників до складу низки профільних комісій, координаційних і дорадчих рад при центральних та місцевих органах влади.

Під час урочистої академії

Директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук, професор Ігор Соляр і заступниця директора з наукової роботи цього Інституту кандидат філологічних наук Тетяна Ястремська

Від імені Національної академії наук України та від себе особисто колектив Інституту привітав Президент НАН України академік Анатолій Загородній. «Високий авторитет Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, здобутий відданою працею багатьох поколінь його працівників, серед яких академіки Іван Крип’якевич, Михайло Возняк, Ярослав Ісаєвич, доктор історичних наук Ярослав Дашкевич, доктор філологічних наук Іларіон Свєнціцький та багато інших, сприяли популяризації історії, мови й культури України», – констатував очільник Академії.

Онлайн-привітання від віцепрезидента НАН України академіка Сергія Пирожкова

Зі словами привітання до присутніх звернувся віцепрезидент НАН України, голова Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України академік Сергій Пирожков. За його словами, одне із головних завдань Інституту на сучасному етапі розвитку – проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень задля отримання нових наукових знань з історії, археології, мовознавства, літературознавства.

У своєму вітальному листі академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, директор Інституту історії України НАН України академік Валерій Смолій зазначив, що за роки Незалежності України Інститут пройшов славний творчий шлях. «Наполегливими зусиллями вчених він не лише зберіг, а й значно примножив свій науковий потенціал, нагромаджений у кооперації зі вченими інших галузей соціогуманітарного знання, і за правом посідає місце одного з провідних дослідницьких інститутів нашого Відділення», – йдеться у привітанні.

Академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директорка Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України академік Ганна Скрипник, вітаючи Інститут українознавства з ювілеєм, відзначила, що ця наукова установа «сьогодні постає провідним науковим центром україністичних студій в Україні та зарубіжжі».

На потужному інтелектуальному потенціалі Інституту і його значних наукових здобутках у сфері гуманітаристики наголосили представники Інституту української мови НАН України (директор доктор філологічних наук Павло Гриценко), Львівського національного університету імені Івана Франка (проректор з науково-педагогічної роботи та соціальних питань і розвитку кандидат історичних наук, доцент Володимир Качмар), Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України (керівник Львівського відділення цього Інституту доктор історичних наук Мирон Капраль), НТШ (науковий секретар товариства, провідний науковий співробітник відділу диференціальних рівнянь та теорії функцій Інституту прикладних проблем механіки і математики ім. Я.С. Підстригача НАН України доктор фізико-математичних наук Роман Пляцко), Західного наукового центру НАН України і МОН України (директор центру кандидат технічних наук Олег Зинюк), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (ректор доктор політичних наук, професор Ігор Цепенда), Інституту Івана Франка НАН України (заступник директора з наукової роботи доктор філологічних наук Алла Швець), Українського католицького університету (проректор з наукової роботи доктор технічних наук Олег Яськів і декан гуманітарного факультету кандидат історичних наук Андрій Ясіновський), Інституту фізики конденсованих систем НАН України (директор доктор фізико-математичних Тарас Брик), Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (начальник Наукового центру Сухопутних військ цієї академії доктор технічних наук, полковник Володимир Грабчак) та інші. Учасники Урочистої академії побажали науковцям Інституту наснаги, подякували організаторам і наголосили на важливості збереження пам’яті про видатних учених нашої країни.

Урочисті заходи з нагоди ювілею Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України продовжилися 1 жовтня. Цього дня відбулася наукова конференція «Іван Крип’якевич та його доба», присвячена пам’яті українського історика, професора Львівського університету, директора Інституту суспільних наук АН України академіка Івана Петровича Крип’якевича (1886–1967).

Під час наукової конференції «Іван Крип’якевич та його доба»

Попри змішаний (офлайн/онлайн) формат, наукова зустріч виявилася напрочуд насиченою. Завідувач Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук, професор Микола Литвин і науковий співробітник відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника кандидат історичних наук Тамара Литвин у своїй доповіді показали Івана Крип’якевича як непересічну (попри всі життєві перипетії) особистість у повсякденні, політиці й науці. Доцентка кафедри історичного краєзнавства історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат історичних наук Алла Середяк звернула увагу на просвітницьку діяльність академіка. Головний науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук, професор Іван Патер спонукав присутніх до дискусії навколо «Холмських етюдів» із наукової спадщині видатного історика.

Після пленарного засідання науковці працювали за секціями. Зокрема, розглядаючи наукову спадщину Івана Крип’якевича, учасники конференції зосередилися на ставленні Івана Крип’якевича до львівських пам’яток періоду Національної революції середини ХVІІ століття (автор доповіді – старший науковий співробітник відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України доктор історичних наук Микола Бандрівський), козацької доби в дослідженнях І. Крип’якевича (про це розповіли старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат історичних наук Феодосій Стеблій та завідувач відділу історії середніх віків цього ж Інституту кандидат історичних наук Ілля Паршин), трактування буття на зламі ХІХ – ХХ століть у візії видатного науковця (доповідачі – молодший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Павло Артимишин і молодший науковий співробітник відділу наукової бібліографії Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника Маріанна Мовна).

Особливу увагу учасники заходу приділили ролі Івана Крип’якевича як фундатора академічної гуманітарної науки у Львові. Зокрема, старший науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат історичних наук Олександр Луцький, учений секретар цього ж Інституту кандидат історичних наук Олег Муравський та доцент кафедри історії України і методики викладання історії факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника кандидат історичних наук Степан Кобута звернули увагу на функціонування Львівського відділу Інституту історії України, в якому академік працював за часів радянської окупації західноукраїнських земель. Місце Івана Крип’якевича у суспільно-політичних і культурно-освітніх процесах в Україні ХХ століття відзначили у своїх доповідях старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат історичних наук Наталія Мисак, завідувач кафедри історії України і методики викладання історії факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника доктор історичних наук, професор Ігор Райківський, старший науковий співробітник відділу української мови Інституту  українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат філологічних наук Ольга Кровицька, старший науковий співробітник Центру дослідження українсько-польських відносин цього ж Інституту доктор історичних наук Андрій Боляновський, доцент кафедри давньої історії України та архівознавства історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат історичних наук Олександр Целуйко, науковий співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат історичних наук Ярослав Книш.

Не менш захопливим стало відображення родинного й інтелектуального середовища Івана Крип’якевича. Зокрема, науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат історичних наук Наталія Колб розповіла про сім’ю Крип’якевичів на тлі історій греко-католицьких священницьких родин наприкінці ХІХ століття. Чимало позитивних відгуків отримала доповідь доцента кафедри історії України та археології факультету історії, політології та національної безпеки Волинського національного університету імені Лесі Українки кандидата історичних наук Володимира Пришляка про студентських приятелів Івана Крип’якевича. На особливостях взаємин Івана Крип’якевича зі знаковими людьми того часу зосередилися завідувачка відділу археології Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України кандидат історичних наук Наталія Булик, доцент кафедри олімпійської освіти факультету фізичної культури і спорту Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського доктор історичних наук Андрій Сова, завідувачка відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника кандидат історичних наук Мирослава Дядюк, доцентка кафедри історії світового українства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат історичних наук Інна Мороз.

Найкращі працівники Інституту отримали до його ювілею відзнаки та грамоти Президії НАН України, НТШ, Західного наукового центру НАН України і МОН України, Львівської міської ради, Львівської обласної ради та Львівської обласної державної адміністрації.

За інформацією Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України