8 жовтня 2021 року в режимі відеоконференції відбувся круглий стіл «Виклики нової якості життя», що його ініціювали Інститут економіки та прогнозування НАН України і Національний інститут економічних досліджень Молдови. Участь у заході взяли понад 30 фахівців з українських, молдовських і румунських наукових установ та закладів вищої освіти, обговоривши у форматі виступів і дискусії широке коло сучасних соціально-економічних проблем та визначивши основні детермінанти зниження якості життя населення.
Зі вступним словом до учасників круглого столу звернувся директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць. Він, зокрема, привернув увагу до проблеми, породженої цифровою революцією, – втрати прямих, емоційно забарвлених взаємин між людьми. На його думку, найважливішим елементом соціалізації стає саме контактність індивідів. Вимушена ізоляція набуває домінантних ознак у проблемах бідності та соціального розшарування суспільства, усе це посилює та загострює інформаційні розриви. З позицій підвищення якості життя академік наголосив на необхідності соціалізації людей, а також машин, оскільки роботизація – це вже невідворотний процес.
Член-кореспондент Академії наук Молдови Александру Стратан (Національний інститут економічних досліджень Молдови) |
Актуальність теми круглого столу підтримали у своїх вітальних промовах і інші учасники заходу. Директор Національного інституту економічних досліджень Молдови член-кореспондент Академії наук Молдови Александру Стратан відзначив, що питання якості життя безпосередньо пов’язані з вирішенням різноманітних аспектів бідності, а особливої важливості набуває проблема працюючих бідних, оскільки саме невиконання заробітною платою відтворювальної та стимулювальної функцій суттєво знижує мотивацію до продуктивної та ефективної праці, починає становити загрозу фінансовій стабільності соціальних фондів.
Професор Александру Лукіян Манолє (Бухарестський університет «ARTIFEX», Румунія) |
Вітаючи учасників зібрання, ректор Бухарестського університету «ARTIFEX» (Румунія) професор Александру Лукіян Манолє підкреслив важливість і актуальність вивчення різноманітних домінант і детермінант якості життя. Він відзначив різноспрямованість впливу соціально-економічних чинників, поширення інновацій, цифровізації, погіршення епідеміологічної ситуації, які для України, Молдови та Румунії залишаються викликами якості життя.
Доктор економічних наук Вікторія Близнюк (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
Під час наукової дискусії вчені виступили з доповідями, в яких окреслили наслідки впливу різноманітних домінант і детермінант якості життя. Наприклад, завідувачка відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук
Вікторія Близнюк і старший науковий співробітник цього відділу кандидат економічних наук
Ярина Юрик представили окремі аспекти ґендерної нерівності та якості трудового життя в Україні й асиметричності галузевого та професійного розподілу жінок і чоловіків на ринку праці. Жіноча праця в Україні помітніше представлена у найменш оплачуваних та найменш престижних секторах економіки, а професійна сегрегація визначає усталеність ґендерних розривів в оплаті праці та фемінізації бідності. Доповідачки акцентували, що вирішення цього аспекту якості трудового життя перебуває у площині не так соціально-економічної ситуації в країні, як подолання суттєвої стереотипізації суспільства щодо професійного розподілу.
[ПЕРЕГЛЯНУТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ] Фрагмент спільної доповіді доктора економічних наук Анатолія Рожка та Катерини Хегі (Національний інститут економічних досліджень Молдови). Слово має Анатолій Рожко |
Співробітники відділу соціальних досліджень та рівня життя населення Національного інституту економічних досліджень Молдови – старший науковий співробітник цього відділу кандидат економічних наук Анатолій Рожко та науковий співробітник відділу Катерина Хегя представили основні тенденції рівня й умов життя населення Республіки Молдова, наголосивши як на гострих соціально-економічних проблемах, так і на позитивних трендах у країні. Міжкраїнні порівняння допомогли виявити спільні проблеми й напрями їх вирішення. Скажімо, вчені відзначили, що, попри важливість проблеми рівня життя населення, уряд Молдови не приділяє достатньої уваги її вирішенню, яке потребує вдосконалення нормотворчої діяльності та забезпечення моніторингу виконання взятих соціальних зобов’язань.
Фрагмент виступу Галини Монастирської (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
Підтримуючи важливість і нагальність запропонованої для круглого столу тематики, старший науковий співробітник відділу соціально-економічних проблем праці Інституту економіки та прогнозування НАН України Галина Монастирська наголосила на оплаті праці як домінанті якості життя українців. Сучасний стан системи оплати праці в Україні свідчить про вкрай несприятливі результати її функціонування, що виявляється у низькому рівні оплати праці, професійно-регіональній асиметричності внаслідок інноваційно-технологічної відсталості окремих суб’єктів і регіонів, невідповідності формальних та неформальних норм, на основі яких функціонує система оплати праці, а також волюнтаристського використання оплати праці як інструменту при адаптації до плинних соціально-економічних умов.
Викладач Бухарестського університету «ARTIFEX» (Румунія) доктор економічних наук Геннадій Чобану присвятив свій виступ глобальним процесам цифровізації та їх впливові на економічний розвиток і якість життя населення. Науковець окреслив наслідки й чинники інформатизації та цифровізації в освіті, на виробництві, у суспільній діяльності. За його словами, зазначені переваги та ризики поширення сучасних технологій дадуть можливість обґрунтувати ефективні управлінські рішення.
Виступає кандидат економічних наук Тетяна Гутюм (Національний інститут економічних досліджень Молдови) |
Співробітниця відділу соціальних досліджень та рівня життя населення Національного інституту економічних досліджень Молдови кандидат економічних наук Тетяна Гутюм зосередилася на оцінюванні взаємовпливу і взаємозв’язку комфортності, рівня та якості життя. Вона представила результати досліджень, за якими обґрунтовано перелік основних індикаторів комфортності життя, що визначають його рівень та якість.
Виступ доктора економічних наук Інни Заблодської (Луганська філія Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України) |
Директорка Луганської філії Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України доктор економічних наук
Інна Заблодська розповіла про дослідження, результати яких довели, що стан житлово-комунальної, промислової, сільськогосподарської, енергетичної, транспортної та соціальної інфраструктури Луганської області неспроможний забезпечити гідну якість життя населення. Доповідачка наголосила на необхідності науково обґрунтувати розроблення рекомендацій з підвищення якості життя населення на підконтрольній території Луганської області згідно з положеннями Стратегії економічного розвитку Донецької та Луганської областей на період до 2030 року.
[ПЕРЕГЛЯНУТИ ПРЕЗЕНТАЦІЮ] Фрагмент виступу доктора економічних наук Олени Никифорук (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
Завідувачка відділу розвитку виробничої інфраструктури Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Олена Никифорук продовжила висвітлювати регіональні особливості якості життя населення. Її виступ присвячувався водозабезпеченню на сході України як елементові регіональної інфраструктури, що впливає на якість життя населення. Крім ґрунтовного аналізу проблематики, вчена надала рекомендації з удосконалення моніторингу й управління водними ресурсами регіону.
Член-кореспондент НАН України Марія Скрипниченко (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
Головний науковий співробітник відділу моделювання та прогнозування економічного розвитку Інституту економіки та прогнозування НАН України член-кореспондент НАН України Марія Скрипниченко виступила із комплексною оцінкою впливу епідеміологічних чинників на національну економіку загалом і якість життя населення зокрема. Вона підкреслила важливість застосування владою країни адекватних інструментів для запобігання поширенню епідемій, які мають вкрай негативні соціально-економічні наслідки, та зазначила, що якість життя є багатофакторним індикатором соціально-економічного розвитку країни.
Кандидат соціологічних наук Ольга Балакірєва (ліворуч) і доктор економічних наук Вікторія Близнюк (Інститут економіки та прогнозування НАН України) |
Під час дискусії обговорювалися проблемні місця в системі оплати праці працівників бюджетної сфери Молдови, що суттєво звужує можливості поліпшення якості життя у цій країні. Завідувачка відділу моніторингових досліджень соціально-економічних трансформацій Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат соціологічних наук Ольга Балакірєва привернула увагу колег до появи нових викликів поліпандемії – посилення соціальної нерівності, звуження умов індивідуальної соціалізації, посилення ґендерної нерівності. А отже, вирішення цих доволі актуальних проблем дозволить, на думку вченої, суттєво поліпшити якість життя в Україні, Молдові та Румунії.
Загалом круглий стіл тривав у дружній атмосфері, що сприяла обмінові науковими досягненнями, ознайомленню з актуальними напрямами наукових досліджень у сусідніх країнах. Його учасники дійшли висновку, що на якість та умови трудового життя суттєво вплинула пандемія COVID-19: це знайшло віддзеркалення не лише у поширенні безробіття, а й у масштабуванні віддалених форм зайнятості та короткострокових трудових контрактів. Саме ці виклики потребують активізації цілеспрямованого і системного використання результатів наукових досліджень та провідного іноземного досвіду мінімізації соціальних ризиків і, як наслідок, поліпшення якості життя. Учасники заходу вважають, що на базі наукових установ України, Молдови та Румунії доцільно продовжити й удосконалити підготовку ґрантових проєктів, які стосуються актуальних проблем соціально-економічного розвитку наших країн. Водночас, необхідно розробити інструментарій для популяризації результатів наукових досліджень щодо покращення якості життя та мінімізації сучасних викликів.
Учасники заходу |
Частина учасників круглого столу – у залі засідань Інституту економіки та прогнозування НАН України |
За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України