22 грудня 2021 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося чергове засідання Президії НАН України.
На початку засідання академік НАН України Анатолій Загородній привітав науковців Академії з високими нагородами Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, якими вони були удостоєні за вагомий особистий внесок у зміцнення науково-технічного та промислового потенціалу держави, впровадження інноваційних технологій у виробництво, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.
Почесною грамотою Верховної Ради України нагороджені:
- заступник директора з наукової роботи Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича НАН України член-кореспондент НАН України Геннадій Баглюк;
- завідувач відділу Інституту надтвердих матеріалів ім.В.М.Бакуля НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Майстренко.
Грамотою Верховної Ради України нагороджені:
- заступник директора з наукової роботи Інституту електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Максимов;
- завідувач відділу Інституту проблем міцності ім.Г.С.Писаренка НАН України кандидат технічних наук Юрій Родічев;
- заступник директора з наукової роботи Інституту проблем моделювання в енергетиці ім.Г.Є.Пухова НАН України доктор технічних наук Олександр Чемерис.
Почесною грамотою Кабінету Міністрів України нагороджена заступник директора з наукової роботи Інституту ботаніки ім.М.Г.Холодного НАН України доктор біологічних наук Олена Золотарьова.
Далі троє молодих учених Академії виступили з науковими повідомленнями.
Із повідомленням «Проблеми та стратегічні напрями інтеграції України до Європейського дослідницького простору» виступила завідувач сектору Інституту економіки промисловості НАН України доктор економічних наук Ірина Підоричева.
Вона зазначила, що в Україні в цілому сформовані інституційні рамки співробітництва з країнами-членами ЄС у науково-технологічній та інноваційні сфері, є вагомі наукові розробки, здобутки та напрацювання, які можуть стати підґрунтям у розширенні участі в європейських програмах і підвищенні рівня залученості українських наукових організацій та університетів в Європейський дослідницький простір (ЄДП).
Разом із тим загальний прогрес виконання Угоди про асоціацію з ЄС за напрямом співпраці «Наука, технології та інновації, космос» складає менше 50%. За період 2015-2020 років інноваційна складова національної економіки звузилася і з кожним роком вона все більше примітивізується та деіндустріалізується, що вимагає корегування Угоди про асоціацію з ЄС у частині підсилення її позитивного впливу на інноваційні процеси в національній економіці.
Доповідачка систематизувала головні проблеми, які гальмують інтеграцію України до ЄДП, виявила недоліки чинної Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року і озвучила пропозиції щодо вдосконалення її змісту, а також запропонувала рекомендації щодо формування цілісної системи державного стратегічного планування розвитку науково-технологічної та інноваційної сфери України.
Із повідомленням «Керування люмінесцентними та редокс-властивостями нанокристалів оксиду церію» виступив завідувач лабораторії Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України доктор фізико-математичних наук Владислав Семінько.
Науковець зазначив, що в останні роки було встановлено наявність антиоксидантної активності нанокристалів оксиду церію, яка є подібною до активності біологічних ферментів. Проте встановлення детального механізму антиоксидантної дії даних нанокристалів, а також створення на їх основі ефективних матеріалів з контрольованою антиоксидантною активністю залишається актуальною задачею. Заважає впровадженню даних матеріалів у медичну практику – неможливість контролювати динаміку взаємодії нанокристала з активними формами кисню (АФК). Більш детальне розуміння механізмів взаємодії нанокристалів оксиду церію з АФК, в свою чергу, відкрило б можливість створення принципово нових наноматеріалів на основі оксиду церію з контрольованою антиоксидантною активністю.
Дослідження, проведені молодіжною групою під керівництвом Владислав Семінько, дали змогу вперше детально дослідити динаміку взаємодії нанокристалів оксиду церію з активними формами кисню методами оптичної спектроскопії.
Із повідомленням «Протипухлинні препарати подвійної дії для долання набутої стійкості злоякісних клітин до хіміотерапії» виступив старший науковий співробітник Інститут біології клітини НАН України» доктор біологічних наук Ростислав Панчук.
Він зазначив, що нагальною проблемою хіміотерапії раку є швидкий розвиток резистентності до традиційних і таргетних ліків. Саме тому першочерговим завданням сучасної онкології є розробка принципово нової парадигми для хіміотерапії онкозахворювань, стійких до ліків, яка б враховувала універсальні вразливості дисемінованих злоякісних клітин.
Дослідження групи молодих науковців продемонстрували, що поєднання тіол-таргетної та АФК (Активних Форм Кисню)-індуцибельної активності у молекулі протипухлинного препарату призводить до суттєвого посилення його протипухлинної дії in vitro у порівнянні з іншими відомим ліками. Це також посилює селективність терапевтичної дії ландоміцинів in vivo, тоді як побічні ефекти цих антибіотиків щодо нормальних тканин і органів у мишей залишаються незначними, що вказує про значні перспективи їх застосування у клінічній практиці.
Було також заслухано доповідь провідного наукового співробітника відділу соціології культури та масової комунікації Інституту соціології НАН України доктора соціологічних наук Людмили Скокової «Системні ризики в нестабільному суспільстві: соціальні та культурно-інформаційні виміри».
Фахівці Інституту соціології НАН України здійснили соціологічний аналіз проявів і локалізацій системних ризиків бідності, соціальної напруженості, поля культури в українському суспільстві.
Науковиця зазначила, що протягом 2020–2021 рр. українське суспільство перебуває в стані надзвичайності, спричиненому глобальною пандемією Covid-19. Цей глобальний ризик став черговою нагальною соціальною проблемою.
За результатами соціологічних опитувань 2021 р. топ-проблемами для України респонденти вважають війну на Донбасі (64%), корупцію (56%), безробіття (44%), комунальні тарифи (42%). Відповіді на запитання у 2020 році щодо думки стосовно основних проблем, які особисто хвилюють найбільше, розподілилися таким чином: високі ціни на товари та послуги (76%), високі тарифи на житлово-комунальні послуги (61%), корупція в органах влади і управління (57%), недоступність якісного медичного обслуговування (47%), безробіття (45%), пандемія коронавiрусу (Covid-19) – 43% опитуваних.
Таким чином, соціальні проблеми і ризики навіть у розпал пандемії Covid-19 займають головні місця у «рейтингах» нагальних проблем, які турбують населення нашої країни. Коронавірусна криза ще більше погіршила соціально-економічне становище.
Науковці зробили висновок, що загалом для українського суспільства, яке перебуває у стані трансформацій, соціальна напруженість стала «фоновою» характеристикою. Соціальна ситуація одночасно дестабілізується у різних сферах внаслідок втрати соціальною системою збалансованості, а отже, збільшується ризик як втрати керованості системою (системна напруженість), так і зростання переживання напруженості населенням (суб’єктивна напруженість), що в кінцевому підсумку може перетворитися на протестну поведінку.
В обговоренні доповіді взяли участь директор Інституту соціології член-кореспондент НАН України Євген Головаха і академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України, директор Інституту історії України академік НАН України Валерій Смолій.
Насамкінець було розглянуто низку кадрових і поточних питань. Зокрема, було внесено зміни до «Положення про цільові програми наукових досліджень НАН України і цільові наукові (науково-технічні) проекти НАН України», якими запроваджуються конкурсні підходи до відбору нових цільових програм і цільових проєктів НАН України.
Відповідно до оновленого положення, для цільових програм конкурс проводиться в два етапи. На першому відбираються концепції програм, на другому здійснюється, як це було й до цього, конкурсний відбір завдань відповідно до затверджених концепцій програм. Конкурс цільових проєктів відбувається в один етап. Пропозиції щодо їх започаткування розглядаються водночас із розглядом концепцій цільових програм.
Конкурс оголошуєтьсяся кожною секцією НАН України в першому кварталі року на нові цільові програми і цільові проекти з початком їх виконання в наступному році, а безпосередньо проведення їх конкурсного відбору здійснюється науково-координаційними радами секцій. Схвалені цими радами концепції цільових програм і цільові проекти повинні мати відповідний рейтинг, тобто порядок пріоритетності.
Остаточне рішення щодо започаткування нових цільових програм і цільових проектів за поданням секцій буде прийматися, як це й було до цього, Президією НАН України з урахуванням наявних фінансових ресурсів.
Фото: Прес-служба НАН України