Наукова співробітниця лабораторії великомасштабної структури Всесвіту Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) НАН України кандидатка фізико-математичних наук Дар’я Добричева розповіла про зірки, Всесвіт, українську фундаментальну астрономію та зарплати науковиць.
Учена зазначила: «Я займаюся галактиками в Головній астрономічній обсерваторії, у відділі «Позагалактичної астрономії та астроінформатики». Тобто вивчаю всі об’єкти поза нашою Галактикою. Моя дисертація присвячена морфологічному типу галактик. Телескопи зараз сканують небо, викладаючи дані у відкритий доступ. Будь-яка науковиця може зайти на сайт того чи іншого телескопу — і витягнути звідти дані.
Наука ділиться на фундаментальну і прикладну. Фундаментальна досліджує, як все влаштовано. А прикладна вже дивиться, куди це прикласти на користь людству. Без галактик ми можемо жити. Але от як ми використовуємо методи машинного навчання? Їх розробили математично у 50-х роках. Хто знав, що ця ймовірність дасть якусь користь людству? А зараз весь інтернет, реклама, прогнозування будь-якого виробництва на цьому побудовані. Без галактик можна прожити. Але це цікаво. Зрозуміти, де ми розташовані, хто ми, яка ми одиниця».
Учена також відзначила залежність розвитку країни від обсягів коштів виділених на розвиток фундаментальної науки: «Для того, щоб наука була на плаву, потрібно 1,7% від ВВП на фундаментальну науку. США, Канада, Німеччина, Франція, Ізраїль виділяють понад 3%. В Україні ж — лише 0,4%. В Україні людині потрібно вибирати: чи вона залишається на мізерну зарплату, чи йде з астрономії. Це проблема зацікавленості нових вчених».
Ознайомитися з аудіозаписом інтерв’ю За інформацією платформи «Громадське радіо»