View message

17 лютого 2022 року відбулася наукова сесія Загальних зборів НАН України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки України.

У заході взяли участь провідні науковці НАН України, представники міністерств та відомств України.

Засідання відкрив Президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній. Він відзначив надзвичайну актуальність та своєчасність тематики наукової сесії.

Питання кліматичних змін та викликаних ними екологічних проблем сьогодні перебувають у центрі уваги всієї світової спільноти та, безумовно, потребують комплексного вирішення як на міжнародному‚ так і на національному рівні. На 26-й Конференції ООН зі зміни клімату, яка відбулася у листопаді минулого року у м. Глазго (Шотландія) понад 180 країн підтвердили ціль Паризької угоди та проголосили, що у 2050-2060 роках їхні країни мають досягнути нетто-нульових викидів парникових газів. Це означає, що кількість викидів не має перевищувати рівень їх природнього та технологічного поглинання. Наша держава оголосила, що вона також досягне нетто-нульових викидів не пізніше 2060 року. З огляду на це, у найближчі десятиліття економіка України має перейти на шлях низьковуглецевого розвитку. Україна вже одна з перших оголосила свою Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року. У березні минулого року Кабінет Міністрів України затвердив Національну економічну стратегію до 2030 року, в якій були визначені заходи щодо декарбонізації економіки, підвищення енергоефективності, розвитку відновлювальних джерел енергії, а також розвитку так званої циркулярної (безвідходної) економіки. В липні 2021 року прийнято Другий національно визначений внесок України до Паризької угоди, в якому нова кліматична ціль України передбачає необхідність до 2030 року скоротити викиди парникових газів до рівня 35% порівняно з 1990 роком. 20 жовтня минулого року Кабміном схвалена Стратегія екологічної безпеки та адаптації до змін клімату на період до 2030 року.

Втім, вирішення проблем кліматичних змін, надання пропозицій для шляхів розвитку економіки країни, а також забезпечення сталого розвитку України неможливо здійснити лише зусиллями владних структур або експертної спільноти. «Для цього вкрай важливим є постійний ґрунтовний науковий супровід», – наголосив Анатолій Загородній.

Надзвичайно актуальну тематику засідання відзначив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет. Він зазначив, що вирішення проблем зміни клімату, а також підвищення енергоефективності та розвитку низьковуглецевої економіки України вимагає комплексного підходу, і велика роль тут належить науковцям.

Заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олексій Соловйов у своєму виступі виокремив декілька перспективних напрямів співпраці з науковцями для нейтралізації викликів та загроз національній безпеці України в екологічній сфері, серед яких розвиток водневої економіки, використання малих ядерних реакторів та розвиток електротранспорту у містах-мільйонниках України.

Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Валерій Безус зазначив, що виклик декарбонізації економіки є глобальним. Втім, для України це унікальна можливість розбудувати власну економіку на новітніх технологіях.  Він також повідомив, що Держенергоефективності веде активну роботу у цьому напрямі. Зокрема, Агентством розроблено Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року, який вже затверджено Урядом наприкінці грудня минулого року, проєкт Національного плану дій з відновлюваної енергетики на період до 2030 року, спільно із Міненерго на базі робочої групи йде робота над розробленням Стратегії розвитку водневої економіки України, підготовлено концепцію розвитку зеленого фінансування в Україні тощо.

Далі було заслухано низку доповідей фахівців НАН України.

Директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України Валерій Геєць у своїй доповіді «Економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку» висвітлив розроблені фахівцями Інституту базові положення оновлення діючої Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року з огляду на необхідність розширення її секторального охоплення та організаційно-правових механізмів її реалізації, зокрема, з урахуванням принципів технологічності розвитку, справедливості трансформацій (just transition), екологічності інвестицій, інклюзивності соціально-економічних реформ.

Учасникам заходу було також представлено сценарні модельні розрахунки з урахуванням середньострокових цілей зі скорочення викидів парникових газів відповідно до оновленого національновизначеного внеску України, заявлених довгострокових цілей з досягнення вуглецево нейтральної економіки, а також зміни умов зовнішньої торгівлі країн ЄС.

Валерій Геєць виокремив рекомендації щодо базових організаційно-економічних заходів для реалізації в коротко- та середньостроковій перспективі Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року відповідно до Указу Президента України від 23 березня 2021 року №111/2021 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 березня 2021 року «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації».

Наостанок доповідач визначив перспективні напрями наукових досліджень для НАН України в частині досягнення Україною цілей кліматичної Паризької угоди та пов'язаних з нею документів стратегічного характеру в енергетичній, економічній та соціальній сферах.

Академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України академік НАН України Олександр Кириленко у своїй доповіді «Заходи та засоби перетворення енергетики України в інтелектуальну екологічно безпечну систему» зазначив, що постійне нарощування потужностей відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) обумовлює необхідність трансформації існуючої структури об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України, впровадження нових балансуючих потужностей і проведення змін усіх складових енергетичної системи у відповідності до вимог характерних для ВДЕ. Така трансформація енергетики відбувається в відповідності до відомої концепції «3D» (Декарбонізація, децентралізація, деджіталізація), яка отримала назву енергетичного переходу.

В рамках змінної архітектури ОЕС України представляє собою систему до складу якої входять: «Розумні енергетичні системи», системи електрозабезпечення, так звані системи Microgrid та «Розумні мережі». «Розумна енергетична система» на основі концепції Smart Grid, це система, яка може інтегрувати дії всіх підключених до неї користувачів, а саме генераторів, споживачів і інших об’єктів для ефективного забезпечення стабільного, економічного та безпечного постачання електроенергії. Microgrid – інтегрована енергетична система, що складається з: мікроджерел енергії або розосереджених генераторів; гнучкого навантаженя; розосереджених накопичувачів енергії; системи керування та точки загального підключення компонентів. Така систем здатна працювати в керованому або узгодженому режимі. Розумна, чи як її називають інтелектуальна мережа є зв’язуючою ланкою між мережами вищого рівня та Microgrid. Вона автоматично відслідковує потоки енергії та відповідно адаптується до змін у попиті та пропозиції. У поєднанні з інтелектуальними системами вимірювання, розумні мережі охоплюють споживачів і постачальників, надаючи інформацію про споживання в реальному часі. За допомогою розумних лічильників споживачі можуть адаптувати, як у часі так і за об’ємом своє споживання енергії до різних цін на енергію протягом дня, заощаджуючи кошти за електроенергію, споживаючи більше енергії в більш низькі цінові періоди.

Наприкінці виступу Олександр Кириленко відзначив важливість розробленого Міністерством енергетики України проєкту Концепції комплексного впровадження «розумних мереж» в Україні до 2035 року та Плану заходів з впровадження «розумних мереж» в Україні та наголосив, що Особливого значення цей проект набуває в ключовий період переходу ОЕС України на паралельну роботу з Європейською енергосистемою.

Директор Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України академік НАН України Анатолій Носовський у своїй доповіді «Ядерна енергетика України в контексті сталого розвитку» підкреслив, що ядерна енергетика відноситься до надійних, сталих і сучасних джерел електроенергії та є одним із чинників виконання цілей сталого розвитку. Атомні  електростанції займають важливе місце в енергетиці багатьох країн, виробляючи конкурентоздатну електроенергію, яка відноситься до низьковуглецевих джерел енергії. Ядерній енергетиці належить важлива роль у забезпеченні енергетичної незалежності України, тому є очевидним необхідність і важливість впровадження програми будівництва нових ядерних енергоблоків.

Доповідач довів, що вибір технології АР1000 в якості пріоритетної реакторної технології легководних реакторів великої потужності при формуванні стратегії розвитку ядерної енергетики України є прийнятним, але цей вибір необхідно підтвердити розробленням відповідного техніко-економічним обґрунтування та проведенням інших заходів згідно з діючим законодавством України.

На завершення Анатолій Носовський наголосив, що установи НАН України зможуть допомогти ядерній енергетичній галузі у розвитку нових ядерних технологій, створенні позитивного іміджу для ядерної енергетики та запропонував залучати науковців до робіт, пов’язаних із науково-технічним обґрунтуванням вибору перспективних для будівництва в Україні нових ядерних установок, реалізації проєкту «Створення українського енергоблока AEC» та програми будівництва нових ядерних енергоблоків.

Директор Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М.Францевича НАН України академік НАН України Юрій Солонін виступив із доповіддю «Розвиток досліджень по водневій енергетиці в світі і в Україні».

Він зазначив що широке використання відновлюваних джерел енергії, таких як вітер, сонце, геотерміка та ін., а також екологічно толерантного енергоносія, яким є водень, вже стало світовим брендом енергетики майбутнього. Він відзначив, що в Україні, зокрема в установах НАН України, є значний науковий доробок в галузі отримання, зберігання і використання водню. Зокрема науковцями Академії розроблено нові високоефективні воденьакумулюючі та воденьгенеруючі матеріали на основі гідриду магнію; технологію виготовлення легких композитних балонів високого тиску для зберігання водню; створено вітчизняні зразки полімерних і твердооксидних паливних комірок; запропоновано сучасні технології отримання водню з токсичної відновлюваної сировини, якою, наприклад, є суміш донних мулів зі станцій аерації; запропоновано нові високоефективні каталізатори, електролізери високого тиску тощо; створено демонстраційні системи автономного енергозабезпечення окремої садиби на основі вітроенергетичної та сонячної установок, які використовуються для отримання водню.

Завідувач відділу Інституту технічної теплофізики НАН України член-кореспондент НАН України Борис Басок у своїй доповіді «Енергетика і забруднення навколишнього середовища» розповів про чинники і основні причини потепління клімату та збільшення концентрації основних парникових газів. Зокрема, серед фізичних причин антропогенного потепління планети він назвав інтенсивне використання теплоти, теплові дисипативні процеси, і, особливо, дію одного із фундаментальних законів термодинаміки – неможливість перетворити всю теплоту в механічну роботу.

В доповіді також було представлено історичні та прогнозні аспекти глобального потепління в Україні, матеріали про структуру і динаміку викидів парникових і шкідливих газів в Україні та розглянуто основні дані Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року, Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок до 2033 року.

Також доповідач розглянув динаміку розвитку енергетики світу, Європи і України, зазначив особливості динаміки первинного і кінцевого енергетичного використання, а також навів дані про світові інвестиції останнього часу в розвиток енергоефективності та неординарні дані про енергоефективність первинних енергоресурсів і ступінь карбоноємності відновлюваних та альтернативних енергоджерел.

Із доповіддю «Роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку Європейського зеленого курсу» виступив завідувач відділу Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України академік НАН України Яків Дідух.

Він зазначив, що людська діяльність спричинила безпрецедентну швидкість зміни клімату, що призводить до суттєвих змін організації, структури біосфери та диктує хід подальшого розвитку, еволюційних процесів тощо. Тому суспільство має нести відповідальність за наслідки та подбати про «спадок» наступним поколінням. Не можна стабілізувати зміни клімату, не зберігаючи, не рятуючи біосферу.

У доповіді науковець проаналізував такий аспект декарбонізації як оптимізація депонування карбону в природних екосистемах, навів відповідні розрахунки енергії для лісових, степових, лучних, болотних, агроекосистем України та їх компонентів, що дає можливість переводити ці показники в зручні для економістів грошові одиниці і використати для оцінки екосистемних послуг. Також доповідач висвітлив проблеми та заходи адаптації до негативних наслідків з позицій нової екологічної парадигми «Європейського зеленого курсу». Однією із найактуальніших проблем є те, що нові ідеї та наукові розробки кардинально розходяться з практичною діяльністю на місцях.

Завідувач відділу Інституту фізичної хімії ім. Л.В.Писаржевського НАН України член-кореспондент НАН України Петро Стрижак у доповіді «Отримання водню: перспективи та обмеження для декарбонізації індустрії» зазначив, що сучасна промисловість отримує водень за рахунок риформінгу природнього газу (сірий водень), крекінгу нафти та нафтопродуктів, газифікації вугілля (бурий водень). Суттєвими недоліками таких процесів є використання викопних джерел енергії та великі викиди вуглекислого газу в атмосферу. Єдиною альтернативою вуглецьвмісній сировині є водень, використання якого не призводить до збільшення концентрації вуглекислого газу в атмосфері. Саме тому актуальним завданням сучасної науки є створення таких технологій отримання водню, які не призводять до збільшення викидів парникових газів. Такий водень можна отримати за допомогою парового риформінгу відновлювальної сировини (зелений водень), зокрема рослинного походження.

Наприкінці засідання учасники обговорили заслухані доповіді та прийняли постанову Загальних зборів.

За результатами засідання буде підготовлено звернення до Кабінету Міністрів України з наданням конкретних пропозицій і рекомендацій щодо перспектив та шляхів розвитку моделі низьковуглецевої економіки України й участі Національної академії наук України у науковому забезпеченні цього розвитку.