На шпальтах газети «Новини Закарпаття» (№6 (4970), 19 лютого 2022 року) вийшла друком стаття голови Громадської організації «Радіоекологія Карпат», наукового співробітника відділу фотоядерних процесів синтезу Інституту електронної фізики НАН України (Ужгород) кандидата технічних наук Наталії Сватюк, присвячена такій небезпеці для здоров’я та життя людей, як вплив радону – важчого за повітря радіоактивного газу, що не має кольору та запаху.
 |
«Радон, а точніше, його ізотоп 222Rn, здійснює найбільший вплив на наземну радіоактивність. Його джерелом є ґрунт, породи якого містять ту чи іншу кількість урану. Загалом вміст радону у ґрунті й у повітрі приміщень визначається геологічною складовою території, гірськими породами, притаманними їй, вмістом у них природних радіонуклідів, наявністю тектонічних порушень та іншими факторами. Але якщо на місці розломів і тріщин земної кори стоїть будівля, то радон накопичується в підвалах, льохах, підземних гаражах, стоянках та на першому поверсі. Оскільки цей газ радіоактивний, то може завдати серйозної шкоди здоров’ю людей, які перебувають тривалий час під його впливом. При вдиханні мікроскопічні частинки ушкоджують клітини легень, шматуючи біологічну матерію та викликаючи мутацію. <…> За даними Національного наукового центру радіаційної медицини Національної академії медичних наук України, в Україні щорічно фіксується 8,5–9 тисяч летальних випадків від раку легень за рахунок радону, наявного в повітрі приміщень», – наголошує авторка публікації.
- Як убезпечитися від згубного впливу радону?
- Чи відомі території поширення цього радіоактивного газу в Україні?
- Чи контролюється його вміст у житлових приміщеннях і будівельних матеріалах?
- Чому особливо важливо моніторити радонові ризики на Закарпатті?
- Що для цього потрібно і чим можуть допомогти вчені Інституту електронної фізики НАН України?
Відповіді шукайте
у повному тексті статті.