30 березня 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього у режимі відеоконференції відбулося засідання Президії НАН України.
 Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній |
Під час засідання було заслухано дві доповіді.
Про оцінку економічних втрат України внаслідок збройної агресії РФ доповів директор Інституту економіки та прогнозування НАН України академік НАН України Валерій Геєць.
Він зазначив, що сценарний обрахунок можливих економічних втрат України, здійснений фахівцями Інституту економіки та прогнозування різними методами, попередньо визначає втрати України від 22 до 46% ВВП, а також втрати промислового виробництва – близько 50%, експортних надходжень – 48%, капітальних інвестицій – 45%.
Значні втрати пов’язані із колосальною кількістю вимушених переселенців. Загрозливих ознак набувають втрати екологічного характеру. Станом на 21.03.2022 в Україні необхідно реанімувати орієнтовно 85,5 тис. квадратних кілометрів небезпечних районів, що вже забруднені вибухонебезпечними предметами. За попередніми даними професійних аналітичних агенцій, за перші три тижні повномасштабного вторгнення РФ зупинили роботу від 60 до 80% підприємств України. Пошкоджена велика кількість об’єктів інфраструктури. Також війна в Україні спричинить шок для глобального постачання продовольства. Низка експертних оцінок засвідчує, що від поставок українського зерна залежать понад 400 мільйонів людей у світі. З початку активної фази збройної агресії РФ світові ціни на продукти харчування підвищилися в середньому на 6%, а ціни на пшеницю виросли на 90%, кукурудзу – на 40%.
Війна гостро виявила важливість мінімізації залежності від Росії щодо імпорту ключових енергоносіїв для багатьох країн світу. Посилення енергобезпеки знову стає базовим імперативом енергетичної політики у світі.
Втім, кількісні оцінки втрат економіки України внаслідок воєнних дій з боку РФ є попередніми через тривалість гострої фази війни, щоденне зростання втрат виробничого та інфраструктурного потенціалу України й відсутність серйозних ознак не лише завершення, а й навіть призупинення воєнної інтервенції РФ.
В той же час, на думку науковців, важливою складовою економічної політики воєнного часу є розроблення стратегічного плану заходів з реконструкції галузевої інфраструктури та відновлення нормального функціонування енергетики в умовах післявоєнного соціоекономічного розвитку, до роботи над яким обов`язково має долучитися Національна академія наук України.
Із доповіддю «Особливості роботи Об’єднаної енергетичної системи України в синхронному режимі з європейською континентальною енергетичною системою» виступив академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України академік НАН України Олександр Кириленко.
Він розповів, що у рамках підготовки Об’єднаної енергетичної системи України до переходу на синхронну роботу з об’єднанням енергосистем європейських країн вирішено цілу низку науково-технічних задач. І значною мірою ці задачі вирішено установами НАН України в рамках виконання цільових програм наукових досліджень НАН України «Об’єднання». Це дало змогу реалізувати задачі моніторингу плинних режимів за рахунок динамічного представлення системних параметрів, приведених до єдиного часу на всіх об’єктах енергосистем; створення бібліотеки режимів та впровадження систем АСУ ТП (автоматизованих систем управління енергетичних об’єктів).
Крім того, розроблено та реалізовано заходи, що відповідають європейській практиці, проведено практичні розрахунки ефективності та стійкості роботи ОЕС України; впроваджено міжнародні стандарти з керування електроенергетичними системами для реалізації концепції Smart Grid в Україні.
Далі Президент НАН України академік НАН України Анатолій Загородній розповів про результати міжнародної наукової діяльності НАН України в умовах воєнного стану.
Так, відповідно до рішення Президії НАН України про припинення будь-яких форм співробітництва НАН України з російськими науковими організаціями й російськими вченими, НАН України вийшла зі складу Міжнародної асоціації академій наук, яка не спромоглася ані засудити нічим неспровоковану військову агресію Російської Федерації проти України, ані закликати до негайного припинення кривавого насильства з боку агресора щодо мирного населення України, припинення руйнування промислового та наукового потенціалу нашої країни.
НАН України розірвала угоди про науково-технічне співробітництво з Російською академією наук, Сибірським відділенням РАН, Московським державним університетом ім.М.В.Ломоносова, Московським фізико-технічним інститутом.
Науковці НАН України, яких Російською академією наук було обрано іноземними членами цієї академії, направили до президії РАН колективну заяву про свій вихід зі складу іноземних членів РАН.
Щодо іноземних членів НАН України, які підтримали злочинні дії керівництва Російської Федерації, Президія НАН України на своєму засіданні 17 березня 2022 року доручила відділенням Академії внести на розгляд чергових Загальних зборів НАН України подання про виключення цих осіб зі складу іноземних членів НАН України в порядку, визначеному Статутом НАН України.
Також діячі російської науки, культури, російські державні та громадські діячі, які підтримали збройну агресію РФ проти України будуть позбавлені звання «Почесний доктор Національної академії наук України».
Окрім того, члени Президії НАН України обговорили питання подальшої участі Національної академії наук України у діяльності міжнародного міжурядового наукового центру Об’єднаний інститут ядерних досліджень (ОІЯД) (м.Дубна, Росія).
З початку збройного вторгнення військ РФ на територію нашої країни 24 лютого 2022 року, керівництво ОІЯД не висловило ні слів із засудженням війни, ні закликів зупинити насильство, припинити бомбардування мирних міст та руйнування цивільної, зокрема наукової, інфраструктури, ані слів підтримки на адресу постійної країни-учасниці ОІЯД – України.
Фахівці з ядерної фізики та фізики високих енергій, що працюють в ОІЯД і знають можливі наслідки радіаційних аварій, також ніяк не відреагували на факти ядерного тероризму з боку Росії, зокрема захоплення ядерних об’єктів на Чорнобильській і Запорізькій АЕС та бомбардування дослідницької ядерної установки «Джерело нейтронів» у Харкові.
З огляду на це, Президія НАН України прийняла рішення про призупинення співпраці з Об’єднаним інститутом ядерних досліджень, а також вирішила звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією щодо виходу України зі складу країн-учасниць Об’єднаного інституту ядерних досліджень.
 академіки НАН України Володимир Горбулін, Вячеслав Богданов та Вячеслав Кошечко |
 член-кореспондент НАН України Олег Рафальський |
 академік НАН України Сергій Пирожков |
 член-кореспондент НАН України Володимир Осадчий |
 академік НАН України Володимир Семиноженко |
 академіки НАН України Ігор Крівцун та Леонід Лобанов |
 академік НАН України Сергій Комісаренко |
 академік НАН України Олександр Пономаренко |
 академік НАН України Борис Буркинський |