У своїй статті для щоденної всеукраїнської газети «День» директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України Георгій Папакін на прикладі історичного екскурсу у XVIII століття розповідає про «традиції» безчестя і безслав’я московитського війська, успадковані сучасною російською армією.
«Всередині російської держави (раніше – СРСР) було культивовано ідеологічний міф про її могутність, непереможність, здатність подолати буквально всіх на планеті. Вона називалася армією – головним переможцем нацистської Німеччини та Японії у Другій світовій війні. Начебто не було армій США, Великої Британії, сил Опору в Європі, які вдало громили німців та японців в Африці, на Тихому океані, відкрили Другий фронт в Італії, Нормандії. Нарешті, варто згадати, чиєю зброєю і матеріальними ресурсами воювала Червона армія на Східному фронті, починаючи з зими 1941 р. Для кожної нормальної людини (мешканці РФ до таких не належать) зрозуміло, що без англо-американського ленд-лізу СРСР було б обов’язково розгромлено вже 1941 або принаймні 1942 р. Велич російської армії насправді виявилася велетенською мильною бульбашкою – і 1941 р., і сьогодні», – пише автор.
Як підсумовує вчений, «є всі підстави стверджувати, що російська армія від самого свого створення мала ті риси, які так яскраво проявилися в наші дні. Це низький моральний рівень вояків, підступна жорстокість у відношенні до полонених солдатів противника, а особливо до мирного населення. Надані обіцянки практично ніколи не виконувалися. Мародерство, здирство командирів і солдатів усіляко заохочувалося. Стиль ведення бойових дій передбачав насамперед тактику «випаленої землі», як чужої, так і власної. При тому всьому моральний стан війська був низьким. Для підтримання елементарної дисципліни застосовувалися жорстокі репресії, вводилася кругова порука однополчан, навіть батьків і родичів. Попри те, що створювали російське військо європейські офіцери та генерали, їм не вдалося прищепити московитам загальноприйняті норми та закони ведення бойових дій, шляхетне ставлення до супротивника, елементарну повагу до цивільного населення.
Мундири європейського зразку, сучасна зброя не робили з московитів справжнього європейського війська. Вони лишалися ордою варварів, саме наближення яких до кордонів тогочасних держав викликало жах. Жоден з європейських володарів не бажав бачити їх навіть в якості союзників. А коли московське військо перетинало будь-який кордон, то за ним ішли злочини, мародерство, наруга над цивільним населенням, нищення міст і сіл. Одним словом, усе те, що коїться нині на окупованих Росією українських теренах. У цьому сенсі сучасна російська армія – гідний спадкоємець пєтровської».