Інститут загальної енергетики (ІЗЕ) НАН України є центром фундаментальних і прикладних наукових досліджень, спрямованих на розв’язання національних стратегічних питань розвитку енергетики України.
Діяльність Інституту розпочалася 1988 року, коли Постановою Бюро Президії АН УРСР від 07.04.1988 р. № 138 на базі Відділення проблем перетворення і використання електроенергії Інституту електродинаміки АН УРСР, відділень системних досліджень в енергетиці та високотемпературного перетворення енергії Інституту проблем моделювання в енергетиці АН УРСР і Комплексу теплометрії в енергетиці Інституту технічної теплофізики АН УРСР було створено Інститут проблем енергозбереження (ІПЕ) АН УРСР зі Спеціальним конструкторсько-технологічним бюро з експериментальним виробництвом.
Директором ІПЕ АН УРСР було обрано відомого вченого у галузі енергетики, енергозбереження й перетворювальної техніки члена-кореспондента АН УРСР Володимира Юхимовича Тонкаля.
 Директор ІПЕ АН УРСР член-кореспондент АН УРСР Володимир Тонкаль (1936–2005) |
Після проголошення Незалежності України Інститут проблем енергозбереження АН УРСР став Інститутом проблем енергозбереження (ІПЕ) НАН України.
До найвагоміших результатів роботи ІПЕ НАН України належать розроблення Комплексної державної програми енергозбереження України, введену в дію Постановою Кабінету Містерів України від 05.02.1997 № 148. Науковим керівником розроблення цього важливого державного документу був на той час член-кореспондент НАН України Михайло Миколайович Кулик, до роботи залучили провідних науковців Інституту.
Після проголошення Незалежності України перед її енергетичним комплексом постали нові виклики, що потребували нових підходів і рішень, які не обмежувалися лише проблемами енергозбереження. Зокрема, гостро постало питання довгострокового прогнозування функціонування і розвитку енергетики країни та її галузей, прогнозування науково-технологічного прогресу в енергетиці, дослідження проблем управління енергетичними системами й комплексами в нових економічних, політичних і міжнародних умовах. Наукової організації для комплексного розв’язання цих проблем в Україні не було не тільки у складі НАН України, а й серед галузевих інститутів держави, адже за часів колишнього СРСР вони розв’язувалися виключно на рівні центральних органів управління країною.
Для вирішення сукупності зазначених проблем Президія НАН України свою постановою від 26.02.1997 № 83 реорганізувала ІПЕ НАН України в Інститут загальної енергетики (ІЗЕ) НАН України. Однією з важливих сторін практичної діяльності нового Інституту мало стати систематичне розроблення для державних органів влади науково обґрунтованих рекомендацій та пропозицій з питань структурної політики розвитку енергетики, нормативно-правових проблем її функціонування й розвитку, підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів.
 Постанова Президії НАН України про створення Інституту загальної енергетики НАН України |
Директором Інституту загальної енергетики НАН України було обрано члена-кореспондента НАН України Михайла Миколайовича Кулика (з 2000 року – академік), який очолював цю установу до березня 2022 року.
 Директор ІЗЕ НАН України у 2000–2022 роках академік Михайло Кулик |
Академік М.М. Кулик – провідний учений України в галузі загальної енергетики, доктор технічних наук, професор – автор понад 260 наукових праць, зокрема 14 монографій. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999), лауреат премії ім. С.О. Лебедєва НАН України (1994) і премії ім. В.М. Хрущова НАН України (2002), заслужений діяч науки і техніки України (2003).
М.М. Кулик є провідним ученим, зокрема, у моделюванні перспективного прогнозування й оптимізації розвитку енергетики у міжгалузевій постановці, оптимізації розвитку електроенергетичної системи країни, нафтогазової та вугільної промисловості за умов раціонального природокористування й забезпечення енергетичної безпеки держави. Він є розробником основ теорії адаптивних систем автоматичного регулювання частоти і потужності в об’єднаних енергосистемах, синтезованих на базі пасивних регуляторів і великих накопичувачів енергії, швидкодія яких майже втричі перевищує швидкодію традиційних систем. Плідно працює над розвитком центральних моделей міжгалузевого балансу (моделі В.В. Леонтьєва) для прогнозування економічних і енергетичних процесів загальнодержавного та світового рівнів на середню й віддалену перспективи, розробленням комплексних моделей прогнозування на далеку перспективу попиту на енергоресурси з підвищеною точністю. Під керівництвом М.М. Кулика захистилися понад 20 кандидатів наук.
Відповідно до Розпорядження Президії НАН України від 22.02.2022 № 133 з 1 березня 2022 року виконувачем обов’язків директора Інституту загальної енергетики НАН України призначено члена-кореспондента НАН України Віталія Павловича Бабака – відомого в Україні та за її межами вченого в галузі енергетики й інформаційних технологій, зокрема моніторингу і діагностики енергосистем, енергоефективності. Він є одним із засновників і лідером наукового напряму зі створення нового класу приладів і систем діагностики енергетичних об’єктів на основі шумової діагностики та сенсорів теплового потоку.
 Виконувач обов’язків директора ІЗЕ НАН України член-кореспондент НАН України Віталій Бабак |
Упродовж усіх 25 років свого існування Інститут перебуває на передньому краї української науки. Наукові дослідження, що виконуються в ньому, спрямовані на розв’язання національних стратегічних питань розвитку енергетики країни. Провідні наукові співробітники Інституту мають широкий світогляд, що дозволяє розв’язувати проблеми розвитку енергетики з урахуванням не лише суто технічних і технологічних чинників, а й економічних та екологічних аспектів розвитку як енергетики, так і економіки країни загалом, враховувати світові тенденції розвитку енергетики. Це дозволяє успішно розв’язувати загальні проблеми збалансованого розвитку енергокомплексу на довгострокову перспективу, розробляти прогнозні паливно-енергетичні баланси (зокрема у міжгалузевій постановці), формувати напрями підвищення енергоефективності при виробництві, переробці й використанні паливно-енергетичних ресурсів, пропонувати обґрунтовані пропозиції із розв’язання конкретних проблем енергетичної політики країни та виконання її та екологічних зобов’язань.
Інститут протягом багатьох років постійно створює та вдосконалює методи й засоби для дослідження перспектив розвитку галузей енергокомплексу України. Водночас, зростання невизначеності майбутніх умов розвитку і функціонування економіки й енергетики окремої країни, обумовлене процесами глобалізації світової економіки, лібералізації ринків продукції, товарів і послуг (зокрема енергетичних), інтернаціоналізацією екологічних вимог та обмежень, багатоваріантністю забезпечення потреб в інвестиційних ресурсах, зростанням впливу цін на енергоносії на темпи й напрями розвитку економіки, значно ускладнює прогнозування розвитку енергетики, потребує постійного вдосконалення методів і засобів виконання відповідних досліджень.
Для розв’язання означених проблем фахівці Інституту вперше в Україні розробили й постійно вдосконалюють системи багаторівневих, взаємоузгоджених, динамічних імітаційних і оптимізаційних моделей зі стохастичними параметрами і цілочисельними змінними, які забезпечують пошук оптимальної траєкторії розвитку енергетичного комплексу України та його галузевих систем на довгострокову перспективу з урахуванням екологічних обмежень і вимог національного законодавства, міжнародних зобов’язань України.
Основними функціональними блоками створеної системи є:
– прогнозування перспективного попиту (потреби) на паливно-енергетичні ресурси, що є ключовою проблемою при прогнозуванні розвитку енергокомплексу країни, підвищення енергетичної ефективності й енергозбереження (ці дослідження виконує відділ ефективності енерговикористання та оптимізації енергоспоживання);
– прогнозування розвитку електроенергетичного комплексу (дослідження виконуються у відділі оптимізації структури паливно-енергетичного комплексу, відділі прогнозування розвитку та управління функціонуванням електроенергетики і відділі прогнозування розвитку атомної та відновлюваної енергетики);
– прогнозування розвитку вугільної промисловості та нафтогазового комплексу (цими питаннями займається відділ оптимізації розвитку паливних баз і, частково, відділ оптимізації структури паливно-енергетичного комплексу);
– прогнозування розвитку систем теплозабезпечення (ці дослідження виконують відділ оптимізації структури паливно-енергетичного комплексу, відділ ефективності енерговикористання та оптимізації енергоспоживання і відділ прогнозування розвитку та управління функціонуванням електроенергетики);
– оптимізація перспективних продуктових паливно-енергетичних балансів (розв’язанням цієї проблеми займаються відділ ефективності енерговикористання та оптимізації енергоспоживання і відділ оптимізації розвитку паливних баз).
З використанням створених інструментів в Інституті виконано розробки за дорученнями органів центральної влади. Найважливішою розробкою став проєкт Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів № 145 від 15.03.2006 року. При розробленні цього документа Інститут загальної енергетики НАН України виконав функції головного розробника.
2011 року Інститут виконав дослідження і розробки з коригування Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. 2017 року – виконав дослідження і розробив концептуальні підходи до розвитку енергетики України на період до 2040 року.
 |
Протягом багатьох років Інститут систематизовано виконує дослідження, присвячені створенню методологічних і теоретичних основ, методів і засобів для врахування екологічних чинників при дослідженні функціонування й розвитку об’єктів і систем енергетики. Фахівці Інституту брали участь у розробленні «Національного повідомлення України з питань зміни клімату (перше)», на замовлення Мінприроди України Інститут розробив Кадастр викидів газів, які викликають парниковий ефект, в енергетичному секторі в Україні у період 1991–1998 років. Від 2001 року Інститут є провідною науковою організацією з проблем імплементації в Україні положень Рамкової конвенції ООН про зміни клімату, Кіотського протоколу та Паризької кліматичної угоди до неї, активно долучений до експертно-аналітичного супроводу багатьох документів, щорічно здійснює експертну оцінку Національних кадастрів викидів із джерел та абсорбції поглиначами парникових газів в Україні.
Однією зі сторін практичної діяльності Інституту є систематичне розроблення й підготовка для державних органів влади науково-обґрунтованих рекомендацій та пропозицій з питань структурної політики розвитку енергетики, нормативно-правових проблем її функціонування і розвитку, підвищення ефективності використання енергії та паливно-енергетичних ресурсів.
Результати досліджень, які виконувались і виконуються зараз в Інституті, вже використані й далі використовуються при розробленні важливих державних документів за дорученнями Адміністрації Президента України, комітетів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства енергетики України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства економіки України, Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, Президії НАН України.
Наприклад, за дорученням Державного комітету з енергоефективності та енергозбереження України Інститут розробив Концепцію Державної програми підвищення енергетичної ефективності економіки та енергозбереження України (2007 рік), спрямовану на розв’язання проблем енергетичної ефективності економіки України та посилення уваги до розв’язання проблем високої енергоємності економіки країни. Розроблення такої програми було актуальним, оскільки Комплексна державна програма енергозбереження України, чинна на час розроблення Концепції, завершувалася 2010 року. Фахівці Інституту підготували матеріали до Національної доповіді з питань реалізації державної політики енергоефективності за 2010–2011 роки (2012 рік).
З 2000 року до складу щорічних послань Президента України до Верховної Ради України стали включати тематичні доповіді. Зміст таких доповідей і склад робочих груп з їхнього розроблення визначалися відповідними розпорядженнями Адміністрації Президента. Згідно з такими розпорядженнями Інститут загальної енергетики НАН України взяв участь у розробленні тематичних доповідей з питань енергетики у складі Послань Президента України до Верховної Ради України за 2000, 2003 та 2005 роки. Фахівці Інституту долучилися до підготовки тематичної доповіді «Енергозабезпечення економіки України та енергозбереження», що увійшла до складу Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2000 році»; тематичної доповіді «Енергетичні ринки України: напрями розвитку і вдосконалення», що увійшла до складу Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році»; розділу тематичної доповіді «Забезпечення енергетичної безпеки України», що увійшов до складу Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України у 2005 році».
Останніми роками науковці Інституту на виконання доручень вищих керівних органів держави підготували аналітичні записки про поточний стан і прогнозовані напрями розвитку галузей енергокомплексу України.
Результати досліджень, виконаних Інститутом, фахівці Національної енергетичної кампанії «Укренерго» використали при підготовці Звітів з оцінки відповідності (достатності) генеруючих потужностей для покриття прогнозованого попиту на електричну енергію та забезпечення необхідного резерву.
Сьогодні у складі Інституту – 6 наукових відділів: відділ оптимізації структури паливно-енергетичного комплексу; відділ ефективності енерговикористання та оптимізації енергоспоживання; відділ оптимізації розвитку паливних баз; відділ прогнозування розвитку та управління функціонуванням електроенергетики; відділ прогнозування розвитку атомної та відновлюваної енергетики; відділ моніторингу і діагностики об’єктів енергетики (переведений до Інституту у січні 2022 року).
В Інституті працює 98 співробітників, серед яких – один академік (Михайло Кулик), троє членів-кореспондентів НАН України (Віталій Бабак, Олександр Новосельцев, Дмитро Єгер), 10 докторів і 37 кандидатів наук.
В Інституті сформувалась і успішно функціонує наукова школа з довгострокового енергоекономічного прогнозування розвитку енергетичного комплексу, системного аналізу енергетичної ефективності й енергозбереження (засновник і науковий керівник – академік Михайло Кулик). На базі досліджень цієї школи створено наукові основи, математичні засоби, моделі й методи довгострокового прогнозування потреби економіки країни в паливно-енергетичних ресурсах, формування оптимальних паливно-енергетичних балансів, оптимізації розвитку енергокомплексу країни загалом та його галузевих систем (вугільної промисловості, електроенергетичного, ядерно-енергетичного і нафтогазового комплексів, систем теплозабезпечення), розвитку регіональних систем енергетики, нетрадиційних і відновлюваних джерелах енергії.
В Інституті функціонує також наукова школа з технічної діагностики енергетичних систем та інформаційно-вимірювальних технологій (засновник і науковий керівник – член-кореспондент НАН України Віталій Бабак). На базі досліджень цієї школи створено наукові основи й апаратно-програмне забезпечення діагностики енергетичних об’єктів на основі шумової діагностики та сенсорів теплового потоку.
При Інституті діють докторантура, аспірантура і спеціалізована вчена рада з присудження наукового ступеня доктора наук.
З 1999 року Інститут видає збірник наукових праць «Проблеми спільної енергетики», на сторінках якого публікуються науково-аналітичні й науково-дослідні статті українських та іноземних фахівців, спрямовані на розв’язання фундаментальних проблем і прикладних задач розвитку та функціонування енергетики України й інших країн світу.
Роботи вчених Інституту відзначено Державною премією України в галузі науки і техніки, Преміями НАН України ім. С.О. Лебедєва, ім. В.М. Хрущова, ім. Г.Ф. Проскури, ім. В.І. Толубинського.
Інститут постійно залучений до виконання прикладних наукових досліджень Комітету з системного аналізу при Президії НАН України, спрямованих на розв’язання фундаментальних проблем розвитку національної суспільно-економічної сфери, забезпечення її сталого розвитку.
Інститут активно розвиває міжнародне наукове співробітництво у галузі системних досліджень в енергетиці. Від 2000 року і дотепер Інститут постійно виконує спільні з Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу (IIASA) фундаментальні та прикладні наукові дослідження. Зокрема, фахівці ІЗЕ НАН України залучені до наукових досліджень за проєктами “Advanced System Analysis”, “Environmentaly Compatable Systems” та інших.
За інформацією ІЗЕ НАН України