Перший день конференції було присвячено церемонії відкриття та спогадам про Володимира Івановича Скока. Із привітальними словами звернулися директор Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України академік Микола Веселовський, перший заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко, віце-президент НАН України академік В'ячеслав Кошечко, академік-секретар відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України Сергій Комісаренко і президент Українського товариства нейронаук академік Олег Кришталь.
Також, перед учасниками конференції виступили представники організацій, з якими Інститут фізіології імені О.О. Богомольця НАН України плідно співпрацює впродовж багатьох років – декан факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Нетреба, завідувач кафедри Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Геннадій Монастирський та професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, представник науково-виробничого підприємства «Єнамін"»Дмитро Волочнюк. Вони зауважили про важливість досліджень в галузі нейронаук та необхідність продовження і поглиблення співпраці між організаціями.
Теплими спогадами про батька поділилася завідувачка лабораторії імунології клітинних рецепторів Інституту біохімії НАН України академік Марина Скок. На запрошення оргкомітету відгукнулися чимало колег та друзів Володимира Івановича з усього світу – України, Канади, США та Австралії, які надіслали свої відеозвернення. Приємно, що у кожному виступі лунала підтримка нашої країни та побажання швидкої перемоги у війні з російським агресором.
 |
 |
 |
Наступні два дні було присвячено науковим секціям. Їх відкрили доповіді колишніх колег Володимира Скока – професора Джона Хорна (Медичний Інститут Університету Пітсбурга, США) і доктора Елспет Маклаклан (Університет Нового Південного Уельсу, Австралія). Тематика виступів була вкрай широкою: про способи математичної обробки нейрофізіологічних сигналів для покращення якості та інформативності, сучасні підходи до розробки новітніх лікарських засобів, біофізичні та електрофізіологічні властивості різноманітних каналів і нейронів, новітні підходи до лікування ковіду, епілепсії, хвороб Паркінсона та Альцгеймера, психофізіологію людини і навіть електричну активність мозку восьминогів.
Приємно, що істотна частина доповідачів були молодими ученими, серед яких було проведено конкурс на кращий виступ. За його результатами були присуджені:
1 місце – Ользі Тарнапольській (ННЦ «Інститут біології та медицини» КНУ імені Тараса Шевченка), доповідь на тему «Вплив холіномодуляторів та міорелаксантів на катіонні канали великої провідності ядерної мембрани нейронів Пуркіньє мозочка»;
2 місце – Віті Ганжі (Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України), доповідь на тему «Вплив дандролену на життєздатність нейронів гіпокампу щурів в умовах культивування з амілоїдом-бета»;
3 місце – Іллі Підвальному (Факультет радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем КНУ імені Тараса Шевченка), доповідь на тему «Classification of intracranial electroencephalography signals for prediction and detection of epileptic seizures».
Переможці отримають від оргкомітету грошові призи.
Варто також відзначити, що деякі співавтори доповідей наразі перебувають в лавах ЗСУ і долучалися до засідань паралельно виконанню своїх військових обов'язків.
Детальніше про конференцію За інформацією Інститут фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України