Особливостям і причинам української стійкості під час нинішньої російсько-української війни присвячується стаття професора політології в Університеті штату Каліфорнія у Сан-Дієґо (США) Михайла Алексєєва і заступника директора з наукової роботи Інституту соціології НАН України доктора соціологічних наук Сергія Дембіцького, що її 15 серпня 2022 року опублікувала газета «Washington Post».  Автор ілюстрації – Олександр Канюка (джерело: saatchiart) |
Українці твердо налаштовані дати відсіч російській агресії (незалежно від того, як довго триватиме війна) і ще більше, ніж до повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року, прагнуть побудувати сильну демократичну державу, інтегровану із західними інституціями. Про це свідчать результати липневого опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» за фінансової підтримки Програми нових підходів до досліджень безпеки в Євразії (Program on New Approaches to Research on Security in Eurasia, PONARS): було повторно опитано 475 із 1800 респондентів, опитаних Інститутом соціології НАН України наприкінці листопада 2021 року. Вони широко репрезентують населення підконтрольної українському Урядові території України за такими ключовими ознаками, як вік, стать, мова і регіон.
«Опитування показує, що на тлі глибоких потрясінь війни серед українців різко зросли рівень підтримки свого Президента і оцінка демократичних цінностей, довіра до демократичних інститутів, готовність приєднатися до НАТО і ЄС. Як свідчать ці результати, українці відреагували на російську агресію з великим оптимізмом щодо майбутнього України і впевненістю в її перемозі», – йдеться у статті.
Наведемо кілька промовистих цифр із липневого опитування:
- родини 70% респондентів зазнали через війну щонайменш одного виду втрат – втратили друзів або домівки, були поранені, стали біженцями/переселенцями або свідками від’їзду родичів або друзів (порівняно з груднем 2022 року, цей показника зріс більш ніж утричі);
- близько 20% повідомили, що переїхали до іншого регіону/області;
- 84% опитаних знайомі бодай з одним учасником/учасницею бойових дій;
- 75% вважають демократію найкращою формою врядування для будь-якої країни (торік у грудні таких було 60%);
- вступ України до Європейського Союзу нині підтримують 84% українців (проти 53% у грудні 2021 року), вступ до НАТО – 70% (проти 48% у грудні 2021 року);
- щодо військової перемоги України над росією та відкинення російських військ на позиції до 24 лютого 2022 року чи навіть до 2014 року цілком певні 80% респондентів, радше певні – 18%;
- 76% називають віру в краще майбутнє тим, що об’єднує українців.
На думку авторів статті, національну стійкість українців під час нинішньої російсько-української війни можна пояснити двома головними чинниками: «По-перше, російська війська агресія не є для українців чимось новим. <…> Станом на грудень 2021 року втрат у війні зазнали понад 20% респондентів, 60% були особисто знайомі щонайменше з одним учасником бойових дій, 25% непокоїлилися, що Україна може не вижити як незалежна держава. По-друге, російська загроза згуртувала українців як ніколи. У грудні 2021 року 63% респондентів вважали громадянство України своєю головною ідентичністю, порівняно з лише 50% в опитуванні 2013 року, незадовго до вторгнення росії в Крим і на Донбас. Близько 70% довіряли Збройним Силам України, порівняно з приблизно 40% у 2013 році. Але до липня [2022 року] ці цифри зросли до 82% та 97% відповідно».
«…українці володіють важко здобутою здатністю до єдності та стійкості в труднощах... Ця сила допомагає підтримувати демократичне і прозахідне згуртування України. <…> [Нинішній] сплеск колективного оптимізму свідчить про те, що допомога Заходу може посилити надію українців на своє майбутнє, а також їхню рішучість боротися з агресією росії», – підсумовують професор політології Михайло Алексєєв і доктор соціологічних наук Сергій Дембіцький.
P.S. На обкладинці – паризьке графіті «Onwards Ukraine» («Вперед, Україно»). Автор – Seth Globepainter, джерело: seth.fr.