View message

02.09.2022

10-а міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали» (НАНО–2022): як це було

Захід тривав 25–27 серпня 2022 року. Одним із організаторів став Інститут фізики НАН України

25–27 серпня 2022 року в комбінованому форматі тривав масштабний науковий захід – ювілейна, 10-а міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали» («НАНО–2022»): традиційне офлайн-зібрання у львівському Будинку вчених супроводжувалося онлайн-трансляцією на платформі Zoom і прямою трансляцією в YouTube. Цьогорічними організаторами стали Інститут фізики НАН України (Київ, Україна), Національний університет «Львівська політехніка» (Львів, Україна), Туринський університет (Італія), Університет П’єра та Марії Кюрі (Франція), Тартуський університет (Естонія) та Представництво Польської академії наук у Києві. Для участі зареєструвалося близько 500 науковців, офлайн-подію відвідало близько 100 осіб, трансляцію на YouTube-каналі переглянуло вже близько 1500 користувачів із різних країн світу.

Колективне фото офлайнових учасників конференції «НАНО–2022» на сходах львівського Будинку вчених

Під час урочистого відкриття конференції її учасників привітали заступник Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції Олексій Шкуратов, національний експерт Генерального директорату з досліджень та інновацій Європейської Комісії Яна Дрбоглавова, завідувач відділу когерентної та квантової оптики Інституту фізики НАН України академік Леонід Яценко, директор Інституту наноматеріалів імені А. Дж. Дрекселя (США) доктор технічних наук, професор Юрій Гогоці, проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Національного університету «Львівська політехніка» доктор економічних наук, професор Наталія Чухрай та засновниця й голова організаційного комітету конференції «Нанотехнології та наноматеріали», завідувачка відділу міжнародної наукової та інноваційної діяльності, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності Інституту фізики НАН України кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко.

Під час урочистої частини відкриття конференції. Біля кафедри – кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко

Пленарне засідання розпочав свої виступом доктор Кшиштоф Поморський із Краківського технологічного університету (Польща), доповівши про квантові точки електростатичного напівпровідника.

Онлайн-виступ доктора Кшиштофа Поморського (Польща)

Загалом було виголошено 11 пленарних доповідей. Зокрема, професор Тартуського університету (Естонія) Леонід Долгов виступив із теми «Чому коефіцієнт підсилення плазмонних коливань відрізняється для ефектів поглинання, розсіювання світла та люмінесценції».

Онлайн-виступ доктора Леоніда Долгова (Естонія)

Завідувач відділу фізики поверхні і нанофотоніки Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Олексій Назаров виголосив доповідь «Плазмова модифікація 2D матеріалу MoS₂».

Онлайн-виступ доктора фізико-математичних наук Олексія Назарова (Україна)

Професор Університету Халіфа Абу-Дабі (Об’єднані Арабські Емірати) професор Мауро Перейра виступив із доповіддю «Гігантські ГГц-ТГц нелінійності в суперґратках та їхнє застосування у медичній діагностиці».

Онлайн-виступ професора Мауро Перейри (Об’єднані Арабські Емірати)

Професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Україна доктор хімічних наук Сергій Неділько доповів про «Полімерні та неорганічні склокерамічні нанокомпозити, наповнені люмінесцентними оксидами».

Онлайн-виступ доктора хімічних наук Сергія Неділька (Україна)

У пленарній сесії також узяли участь:

доктор Довидас Каробліс з Інституту хімії Вільнюського університету (Литва) – із доповіддю «Вплив температури відпалу на різні властивості твердих розчинів Bi_1-xGd_xFe_0,85Mn_0,15O₃, отриманих за допомогою золь-гель синтезу»;
провідний науковий співробітник відділу фізики магнітних явищ Інституту фізики НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Ганна Морозовська – з доповіддю «Чи можна використовувати ефект негативної ємності в польових транзисторах із сегнетоелектричним затвором?»;
доктор Андрюс Пакальнішкіс з Інституту хімії Вільнюського університету (Литва) – із доповіддю «Вплив високого тиску на леговану Sm кераміку BiFeO₃»;
старший науковий співробітник відділу біохемосенсорики Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України кандидат фізико-математичних наук Олег Дімітрієв – із доповіддю «Підсилення флуоресценції S₂ барвників ближнього інфрачервоного діапазону за рахунок взаємодії з вуглецевими квантовими точками».

Другого і третього дня конференції «НАНО–2022» працювали секції «Мікроскопія нанооб’єктів», «Нанобіотехнології для сфери безпеки здоров’я», «Нанокомпозити та наноматеріали», «Фізико-хімічні науки про наноматеріали», «Нанооптика та фотоніка», «Нанохімія та біотехнологія», «Наноструктурована поверхня», «Нанорозмірна фізика».

Загалом було виголошено 70 усних і представлено понад 350 стендових доповідей за актуальними напрямами нанонауки.

За лаштунками конференції

Уже багато років статті з доповідями всіх учасників міжнародної науково-практичної конференції «Нанотехнології та наноматеріали» оприлюднюються у журналі з відкритим доступом «Nanoscale Research Letters» (імпакт-фактор – 3.13) та інших фахових виданнях – «Applied Nanoscience» (імпакт-фактор – 2.99), «Molecular crystals and liquid crystals» (імпакт-фактор – 0.63), «The European Physical Journal Plus» (імпакт-фактор – 2.24), – а також у збірнику матеріалів конференції, який від 2012 року щорічно публікується у видавництві «Springer». Серія книг «Springer Book» із матеріалами конференції «Наноматеріали та нанотехнології» вже традиційно користується великим попитом серед читачів і входить у добірку «Топ 25% найпопулярніших книг «Springer»». Усього за 10 років проведення конференції опубліковано понад 450 статей її учасників, вийшли друком 24 томи фахових видань за підсумками заходу: «Applied Nanoscience» – 6 томів, «Molecular crystals and liquid crystals» – 4, «Springer Book» – 12, «Nanoscale Research Letters» – 2.