4–5 жовтня 2022 року відбувся важливий науковий захід для ливарників і металургів України – XVIII міжнародна науково-практична конференція «Литво. Металургія – 2022». Захід тривав у комбінованому форматі: офлайн-зібрання – у Фізико-технологічному інституті металів та сплавів (ФТІМС) НАН України, який був основним організатором цієї щорічної події впродовж майже двох десятиріч; онлайн-трансляція за участі фахівців з усієї України, а також із Польщі – на платформі Zoom.
Цьогоріч, окрім ФТІМС НАН України, співорганізаторами конференції стали також Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» (НТУ «ХПІ», Харків), Український державний університет науки і технологій (УДУНТ, який раніше називався Національною металургійною академією України, Дніпро), Всеукраїнська асоціація ливарників України (АЛУ, Київ), Одеський національний політехнічний університет (Одеса), Національний університет «Запорізька політехніка» (Запоріжжя), Торгово-промислова палата України (Запоріжжя), AGH Університет науки та технoлoгії (AGH University of Science and Technology, Краків, Польща), Маґдебурзький університет імені Отто фон Ґеріке (Маґдебург, Німеччина).
На відкритті конференції 4 жовтня 2022 року вітальні слова виголосили представники керівництва організацій-учасників:
- директор ФТІМС НАН України член-кореспондент НАН України Анатолій Нарівський;
- проректор з наукової роботи НТУ «ХПІ» доктор технічних наук, професор Андрій Марченко;
- професор AGH Університету науки та технoлoгії Aндрій Бурбелко (Польща);
- президент Всеукраїнської асоціації ливарників України, завідувач відділу фізико-хімії ливарних процесів ФТІМС НАН України доктор технічних наук, професор Олег Шинський;
- директор Державного департаменту ливарного виробництва Міністерства економіки України кандидат технічних наук Степан Клименко;
- проректор з наукової роботи УДУНТ доктор технічних наук, професор Юрій Пройдак;
- віцепрезидент Запорізької торгово-промислової палати доктор технічних наук Дмитро Антонюк;
- проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної діяльності НУ «Запорізька політехніка» доктор технічних наук, професор Валерій Наумик;
- проректор з наукової роботи, управління розвитком та міжнародних зв’язків Донбаської державної машинобудівної академії (ДДМА) доктор хімічних наук, професор Михайло Турчанін;
- завідувач кафедри ливарного виробництва чорних та кольорових металів Інституту матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона Національного технічного університету України (НТУУ) «Київський політехнічний інститут (КПІ) ім. І. Сікорського» доктор технічних наук, доцент Михайло Ямшинський;
- завідувач кафедри «Ливарне виробництво» Навчально-наукового інституту механічної інженерії та транспорту НТУ «ХПІ» доктор технічних наук, професор Олег Акімов;
- завідувач кафедри ливарного виробництва факультету електромеханіки та електрометалургії Інституту промислових та бізнес-технологій УДУНТ доктор технічних наук, професор Валерій Хричиков;
- завідувач кафедри машин і технології ливарного виробництва інженерно-фізичного факультету НУ «Запорізька політехніка» доктор технічних наук Валерій Іванов;
- завідувачка кафедри матеріалознавства та інженерії матеріалів Одеського національного політехнічного університету (ОНПУ) доктор технічних наук, професор Тетяна Лисенко.
 Відкриття XVIII міжнародної науково-практичної конференції «Лиття. Металургія – 2022». Вступне слово директора ФТІМС НАН України члена-кореспондента НАН України Анатолія Нарівського |
 Привітання професора AGH Університету науки та технoлoгії Aндрія Бурбелка (Польща) |
Пленарне засідання відкрив директор Державного департаменту ливарного виробництва Міністерства економіки України кандидат технічних наук Степан Клименко. У своїй доповіді він коротко проаналізував показники галузі ливарного виробництва в умовах воєнного стану та можливості відродження інфраструктури й економіки України.
Проректор з наукової роботи УДУНТ доктор технічних наук Юрій Пройдак висвітлив питання важливості вищої освіти у створенні й відновленні наукового потенціалу суспільства в сучасних умовах.
Наукові здобутки в отриманні новітніх металевих матеріалів і виробів із них ливарними способами представили вчені ФТІМС НАН України – у доповідях:
- «Наукові та технологічні засади одержання високоточних виливків із залізовуглецевих сплавів з різними функціональними властивостями за моделями, що випаровуються, розчиняються і витоплюються» (доповідачка – старший науковий співробітник відділу фізико-хімії ливарних процесів доктор технічних наук, доцент Інна Шалевська);
- «Changes in the nature of phase transformations for the alloy Al - 8wt.% Si - 0.7 wt. % Fe under the influence of treatment with unipolar electric pulses» («Зміни механізму фазових перетворень для сплаву Al - 8% Si - 0.7% Fe внаcлідок обробки уніполярними електричними імпульсами»; доповідач – старший науковий співробітник відділу механіки рідких та тверднучих сплавів кандидат фізико-математичних наук Андрій Борисов);
- «Нові ливарні сталі з високими функціональними властивостями для забезпечення потреб оборонної, енергетичної та інших галузей промисловості України» (провідний науковий співробітник відділу нових литих матеріалів кандидат технічних наук Валерій Локтіонов-Ремізовський);
- «Жаростійкі та зносостійкі ливарні високоентропійні чавуни та сталі для екстремальних умов експлуатації» (старший науковий співробітник відділу фізико-хімії сплавів кандидат технічних наук Руслан Сергієнко);
- «Підвищення тріщиностійкості сплаву ВАЛ 10 шляхом фізико-хімічних дій» (старший науковий співробітник відділу механіки рідких та тверднучих сплавів кандидат технічних наук Валентин Бєлік);
- «Розроблення нових марок високоміцних чавунів з підвищеними властивостями і технологій їх одержання для потреб різних галузей промисловості України» (старший науковий співробітник відділу високоміцних і спеціальних чавунів кандидат технічних наук Юрій Бачинський);
- «Вплив електромагнітних полів на поведінку рідкометалевого струменя у розливному стакані при переливі з проміжного ковша у кристалізатор МБЛЗ» (науковий співробітник відділу магнітної гідродинаміки кандидат технічних наук Анастасія Семенко);
- «Використання термічностійкої кераміки для фільтрації жароміцних сплавів при литті виробів спеціального призначення» (старший науковий співробітник відділу фізико-хімії ливарних процесів кандидат технічних наук Олена Михнян).
Про результати досліджень, виконаних на спеціалізованих кафедрах ливарного виробництва в НУ «Запорізька політехніка» та в НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського», йшлось у доповідях представників університетської науки:
- «Використання екзотермічних і теплоізолюючих матеріалів для підвищення ефективності живлення виливків» (завідувач кафедри машин і технології ливарного виробництва інженерно-фізичного факультету НУ «Запорізька політехніка» доктор технічних наук Валерій Іванов);
- «Фактори впливу на якість зони сплавлення основного і наплавленого металу електрошлаковим наплавленням» (заступник декана інженерно-фізичного факультету НУ «Запорізька політехніка», доцент кафедри кафедри машин і технології ливарного виробництва інженерно-фізичного факультету НУ «Запорізька політехніка» кандидат технічних наук Євген Парахнєвич);
- «Газотвірна здатність та екологічність стрижневих сумішей з фосфатами кремнію, цирконію та алюмінію» (вчений секретар кафедри ливарного виробництва чорних та кольорових металів Інституту матеріалознавства та зварювання ім. Є.О. Патона НТУУ «КПІ імені Ігоря Сікорського» кандидат технічних наук Ростислав Лютий).
 Учасники конференції дискутують на пленарному засіданні |
Велику увагу учасники конференції приділили пленарним доповідям за напрямом «металургія». Наприклад, від Українського державного університету науки і технологій виступили:
- завідувач кафедри металургії чавуну і сталі факультету металургійних процесів та хімічних технологій Інституту промислових та бізнес-технологій УДУНТ доктор технічних наук, професор Костянтин Нізяєв (тема – «Ресурсозаощаджуюча технологія обробки залізовуглецевих розплавів»);
- доцент цієї кафедри кандидат технічних наук Максим Бойко («Перспективи використання паливних біоматеріалів в аглодоменному виробництві»);
- доцент цієї кафедри кандидат технічних наук Євген Синегін («Аналіз сучасних тенденцій розвитку технології безперервного розливання сталі»);
- доцент цієї кафедри кандидат технічних наук Валерій Мамешин («Візуалізація циркуляційних потоків при «холодному» моделюванні сталеплавильних процесів»);
- доцент цієї кафедри кандидат технічних наук Олександр Стоянов («Аналіз впливу неконтрольованих параметрів на матеріало- і енергоємність конвертерної плавки»).
 Під час доповідей учасників пленарного засідання конференції |
Від Дніпровського державного технічного університету виступив завідувач кафедри металургії чорних металів ім. професора В.І. Логінова металургійного факультету доктор технічних наук, професор Євген Сігарьов (із доповіддю «Вплив умов вдування реагентів десульфураторів на витрати металу при ковшовому рафінуванні»), а від Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України – головний науковий співробітник відділу фізико-технічних проблем металургії сталі доктор технічних наук, професор Анатолій Чернятевич («Енергоефективні фурменні пристрої і технології комбінованої продувки конвертерної ванни»).
Начальник металургійного відділу – головний металург АТ «Українські енергетичні машини» (Харків) Володимир Бондаренко представив спільну з фахівцями НТУ «ХПІ» доповідь «Інноваційні технології виготовлення виливків в умовах АТ «Українські енергетичні машини»».
Загалом на пленарному засіданні було виголошено близько 20 доповідей з актуальних проблем ливарного виробництва й металургії, що особливо загострились у воєнний період.
Доповіді викликали широку зацікавленість і активно обговорювалися учасниками, яких доєдналося близько ста з усієї України.
За підсумками дискусій учасники конференції відзначили, що гірничо-металургійний комплекс і ливарна галузь, які є основою машинобудування й оборонного комплексу, зараз опинились у надскладних умовах і втратили близько 70% потужностей. Унаслідок військової агресії зруйновані або не можуть повноцінно функціонувати великі металургійні комбінати і підприємства на Сході й Півдні України. У такій критичній ситуації основне навантаження з випуску металопродукції, зокрема литої, лягає на діючі ливарні підприємства. До широкої номенклатури литих металевих виробів належать як конче необхідні зараз для оборони країни спецвироби, так і вироби широкого призначення для майбутньої відбудови інфраструктури й відновлення національної економіки України. Значно зросла потреба країни в якісному литві – наразі вона становить приблизно 1,5–2,0 млн тон на рік. Одним із оперативних розв’язань цієї проблеми може бути запуск металургійних мінізаводів із повним циклом виробництва та впровадженням перспективних українських науково-технічних розробок. Для відновлення стратегічних галузей промисловості критично важлива оперативна взаємодія академічних установ, вишів, Асоціації ливарників, підприємств і органів державної влади.
Наступного дня, 5 жовтня 2022 року, конференція працювала за такими напрямами:
- отримання, обробка і структуроутворення сплавів;
- прогресивні технології та обладнання в ливарному виробництві;
- перспективні формувальні матеріали та суміші, технологічні процеси виготовлення форм і стрижнів;
- моделювання, комп’ютерні й інформаційні технології в ливарному виробництві;
- спеціальні способи лиття і лиття композиційних матеріалів;
- методи контролю ливарних і металургійних процесів, економіка й екологія;
- інші проблеми ливарної та металургійної галузей.
Матеріали конференції видано електронним збірником. У них висвітлено дослідження й науково-практичні результати, одержані як академічними інститутами та закладами вищої освіти, так і в їхній співпраці з українськими й закордонними підприємствами, серед яких АТ «Моторсіч» (Запоріжжя), АТ «Українські енергетичні машини» (Харків), LLC «Additive Laser Technology of Ukraine» (Дніпро).
За інформацією ФТІМС НАН України