|
Директор навчально-наукового інституту «Фізико-технічний факультет» Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна член-кореспондент НАН України Ігор Гірка у своїй статті розповів, що в розробках ядерної зброї і атомних станцій є внесок і української дослідної лабораторії: «Рівно дев`яносто років тому, в жовтні 1932-го, в Харкові вдалося створити рукотворне науково-технічне диво. В Українському фізико-технічному інституті (тепер — Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут») вдалося штучно розщепити атомне ядро. Що, власне, відбулося? Певною мірою це було схоже на здійснення блакитної мрії алхіміків. Беремо одну речовину. Далі: сім-салабім-рахат-лукум — і на виході маємо іншу речовину. Завдяки цьому диву на радянському гербі Харкова поряд із шестернею, яка символізувала промисловий потенціал міста, та хлібним колосом, що уособлював Харківщину як житницю, було вміщено й модель ядра літію. Саме цей хімічний елемент бомбардували протонами на прискорювачі Ван-Граафа молоді вчені з так званої високовольтної бригади: Кирило Синельников, Антон Вальтер, Олександр Лейпунський, Георгій Латишев».
Автор статті розповів про подвиг молодих науковців, про специфіку дорогого проєкту державного масштабу та про вимірювання численних ядерних констант.
Наостанок Ігор Гірка зазначив: «Згадані вже члени високовольтної бригади згодом очолювали провідні наукові центри Радянського Союзу. Кирило Синельников був директором УФТІ, Антон Вальтер працював його заступником. Олександр Лейпунський очолював Інститут фізики і математики АН УРСР, потім — Інститут фізики АН УРСР. Георгій Латишев став директором-засновником Інституту ядерної фізики АН Казахської РСР. Свій величезний і успішний досвід наукової діяльності вони втілили і в освітніх проєктах. Кирило Синельников створив і керував у Харківському університеті кафедрами електронних та іонних процесів, експериментальної фізики, прискорювачів, фізики плазми. Антон Вальтер створив і очолював у Харківському університеті кафедру електронних процесів і ядерної фізики. Згодом цю кафедру було перетворено на кафедру експериментальної ядерної фізики. Олександр Лейпунський певний час працював деканом у Московському інженерно-фізичному інституті. Георгій Латишев очолював кафедри фізики в кількох радянських інститутах поспіль. На завершення хочу повернутися до тези про штучне розщеплення атомного ядра як науковий подвиг. Воно вкотре розширило уявлення людства про навколишній світ, про будову речовини; відкрило нову царину застосування наших знань на користь цивілізації. Всю попередню історію людина опалювала, зігрівалася, куховарила, навіть здобувала електрику переважно з викопного палива: дров, торфу, нафти... А після того, як було підтверджено наявність запасів ядерної енергії, горизонти пізнання та практичної реалізації стали стрімко розширюватись: ядерна енергетика, термоядерна енергетика, сонячні батареї... Нові покоління інженерів-фізиків підуть далі!».
Ознайомитися з повним текстом статті За інформацією мультимедійної платформи «Дзеркало тижня»