Наприкінці вересня 2022 року в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України (далі – ІМФЕ) відбулася презентація книги професорки Варшавського університету, докторки філологічних наук, дослідниці українського літературного бароко, перекладачки, членкині Правління Національної асоціації україністів Валентини Соболь «Пилип Орлик та його Діаріуш».
Праця, опублікована видавництвом Варшавського університету, приурочена 350‑річчю від народження відомого політичного діяча, гетьмана-вигнанця, співтворця і головного редактора текстів Конституції 1710 року – Пилипа Орлика.
Участь у презентації та обговоренні представленої книги взяли відомі українські та зарубіжні вчені – авторка розчитаного Щоденника П. Орлика (за 1725–1726 роки) та співорганізаторка презентації, професорка Валентина Соболь, академік НАН України Микола Жулинський, академік НАН України Степан Павлюк, член-кореспондент НАН України Богдан Ажнюк, академік НАН України Олексій Онищенко, академік НАН України Ростислав Радишевський, співробітниця Люблінського католицького університету Івана Павла ІІ (Польща) кандидатка філологічних наук Марта Качмарчик, завідувачка відділу української та зарубіжної фольклористики ІМФЕ, професор Лариса Вахніна, доктор історичних наук Теофіл Рендюк (ІМФЕ) та інші.
Відкриваючи презентацію, академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства (ВЛММ) НАН України Ганна Скрипник підкреслила, що інститути ВЛММ приурочують цей захід 31‑й річниці з дня проголошення незалежності України, а відтак – ушануванню пам’яті визначних діячів української політичної і культурної історії, котрі за вкрай несприятливих обставин часів бездержавності долали тотальну міжнародну політичну й дипломатичну ізоляцію і замовчування українства як суб’єкта історії та закладали підмурівок нашого цивілізаційного й державницького сьогодення.
Академік Ганна Скрипник також наголосила на важливому, державної ваги значенні підготовленого й опублікованого у видавництві Варшавського університету Щоденника Пилипа Орлика, з огляду на його потужну джерельно-інформативну ресурсність, та водночас, на численні втрати нашої архівної спадщини за темних часів бездержавності і безправ’я української нації. Ба більше, навіть за нинішніх часів загальносвітового визнання самостійності нашої держави, унаслідок терористичної широкомасштабної війни Росії проти України та цілеспрямованих варварських атак ворога, наша держава знову втрачає пам’ятки культурної та архівної спадщини, під вогнем окупанта горять міста й села, музеї, театри та архіви. Г. Скрипник висловила слова вдячності польським видавцям та професорці В. Соболь за титанічну працю, спрямовану на повернення Україні видатної архівної пам’ятки, за розчитання рукопису, (який зберігається в архівах Франції), упорядкування та написання до нього коментарів і передмови (польською та англійською мовами) Діаріуша Орлика (за 1725–1726 роки). Ця унікальна автобіографічна та водночас вартісна для української спільноти історична пам’ятка про відомого українського державотворця, дипломатичного й політичного діяча Пилипа Орлика ілюструє тяглість українських державницьких змагань, що досягалася як засобами військового чину, так і дипломатичними зусиллями емігрантських інтелектуалів і політичних кіл.
Академік-секретар ВЛММ НАН України зауважила, що саме завдяки талановитому дослідженню Валентини Соболь сучасне українство та світова спільнота мають нагоду ще раз впевнитися, що «українська державність постає не як історична випадковість» – (теза, яка тиражується російсько-імперською історіографією) – її фундамент закладався і продовжував розбудовуватися навіть у трагічні часи поразок військових змагань і граничних загроз нації. Саме в роки тяжкої недолі, драматичних екзистенційних викликів закладається конституційна традиція української державності (створюється Конституція Пилипа Орлика), виписується у фундаментальному епістолярії гетьмана-емігранта (обсяг рукописного Щоденника – 3000 сторінок) візія майбутньої держави – України та наголошується на доконечності актуальної як тоді, так і донині доктрини про передумови її постання – формування міжнародної антиросійської коаліції.
Академік Ганна Скрипник висловила вдячність як авторці-упорядниці праці – В. Соболь, так і колегам Варшавського університету за видатну, міжнародної ваги справу опублікування Діаріуша Пилипа Орлика.
 Учасники презентації |
Академік Микола Жулинський у своєму виступі також відзначив велику працю і Валентини Соболь, і видавництва Варшавського університету, яке на високому науковому та видавничому рівні подарувало світові багатомовний текст Діаріуша Орлика. Він закликав українських науковців підтримати зусилля польської колеги, адже вона працює далі над відчитанням наступних років унікального особистого документа, яким є Діарій.
Наголошуючи на винятковій ролі Пилипа Орлика, академік Олексій Онищенко закликав сучасників осягнути і зрозуміти його ідеї, його долю, його творчість – Конституцію 1710 року, поетичні твори та один із найбільших у світовій літературі щоденник. Це Діаріуш, що його гетьман писав упродовж 1720–1732 років. “Дякуючи опублікованій у видавництві Варшавського університету книжці, можемо тепер читати нашого Орлика, міркувати, робити висновки, планувати майбутнє України», – зазначив академік.
Академік Ростислав Радишевський у своєму виступі відзначив історичну значущість пам’ятки: «Хочу сказати, що настав момент істини: багаторічна невтомна праця увінчалася успіхом – книжка дослідниці Валентини Соболь, нарешті, побачила світ у престижному видавництві Варшавського університету. (…) Високо ціную виконану працю, бо ж знаю її суть”.
У своєму виступі академік Степан Павлюк наголосив на високому, державницького змісту значенні опублікування Щоденника П. Орлика і подякував талановитій дослідниці Валентині Соболь за підготовку та оприлюднення цієї унікальної пам’ятки історії та культури України.
Науковець зазначив: «Опублікована Варшавським університетом частина Щоденника Пилипа Орлика є безцінним джерелом для дослідників-фахівців різних царин української гуманітаристики – від культурологів, істориків, політологів до мовознавців, релігієзнавців та етнологів, позаяк його сторінки репрезентують широку панораму географічного і культурно-мовного ландшафту Європи першої чверті ХVІІІ ст., розкривають особливості міжнародного політичного та дипломатичного життя”.
Професор Лариса Вахніна закцентувала увагу на тому, що книжка професорки Варшавського університету Валентини Соболь, де представлено Діаріуш гетьмана Пилипа Орлика, є важливою для подальшого розвитку українсько-польських культурних та наукових взаємин, особливо сьогодні, коли Польща підтримує Україну в складний для неї час агресії північного сусіда. Адже саме Пилип Орлик більш ніж триста років тому своєю діяльністю та працями сприяв ідеї української державності, бачив Україну як цивілізаційну складову Європи.
Учена-українознавиця із Польщі Марта Качмарчик також відзначила актуальність події, зазначивши, що Щоденник Пилипа Орлика є цінним джерелом інформації для дослідників різних галузей науки, у тому числі істориків, дослідників культури, релігієзнавців, політологів, етнографів, мовознавців, літературознавців тощо. На її думку, книжка є надзвичайно важливою в контексті вивчення історії та культури ХVII–XVIII ст.
Професор Теофіл Рендюк щиро привітав пані професорку Валентину Соболь з таким видатним успіхом, оскільки вона вперше взялася за унікальну наукову роботу, а саме – тлумачити Щоденник видатного борця за свободу України, першого українського гетьмана в екзилі П. Орлика, рукопис якого охоплює 3000 сторінок. Він наголосив, що В. Соболь вперше опрацювала інтегральний оригінал Щоденника П. Орлика 1720–1732 років, який знаходиться в Дипломатичному архіві Міністерства закордонних справ Франції. Основою ж її книги є фрагмент оригіналу, що охоплює 1725 та 1726 роки.
У заключному слові академік Ганна Скрипник наголосила на громадянському обов’язку академічної спільноти України підтримати благородну, започатковану в кращих традиціях світової гуманітаристики ініціативу польських колег – опублікування у Варшаві Діаріуша Пилипа Орлика – і в рамках вітчизняної поліграфії забезпечити видання розчитаного та перекладеного українською мовою Валентиною Соболь іншого, не менш важливого фрагмента Щоденника П. Орлика за 1724 рік, який чекає на свого видавця. Адже як опублікований, так і підготовлений фрагменти Щоденника П. Орлика – це безцінні історичні пам’ятки, що істотно збагатять джерельно-документальний фонд політичної та культурної минувшини України.
За інформацією ВЛММ НАН України
Більше інформації про подію на сайті Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України