2 листопада 2022 року під головуванням Президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Під час засідання було заслухано дві доповіді.
Із доповіддю «Розроблення нових функціональних матеріалів для потреб водневої енергетики» виступив член-кореспондент НАН України Ігор Завалій.
Він розповів, що Фізико-механічний інститут ім.Г.В.Карпенка НАН України здійснює фундаментальні наукові дослідження в галузі гідридного матеріалознавства та матеріалів альтернативної енергетики, зокрема стосовно синтезу нових металогідридних матеріалів та встановлення взаємозалежностей «склад-структура-властивості». Нещодавно започатковано новий напрям досліджень щодо воденьсорбційних властивостей наноматеріалів на основі перехідних металів.
Прикладні роботи Інституту у співпраці з іншими науковими установами НАН України (Інститутом проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича, Інститутом загальної та неорганічної хімії ім.В.І.Вернадського), Львівським національним університетом імені Івана Франка спрямовано на розроблення нових матеріалів для акумулювання та генерування водню, електродів для нікельметалогідридних джерел струму, гетерів, каталітичних додатків тощо.
Так, відпрацьовано методи синтезу нових магнійвмісних нанокомпозитів та інтерметалічних сполук і створено нові композити на основі магнію, які характеризуються покращеними параметрами сорбції-десорбції водню тощо. Створено також пілотні зразки пристроїв акумулювання та генерування водню, які можуть бути запропоновані підприємствам Міністерства оборони України та стартапам в галузі альтернативної енергетики, розроблено наукові засади створення покращених функціональних матеріалів для паливних комірок. Ці матеріали на основі титану з відповідними покриттями характеризуються меншою густиною (майже у 2 рази порівняно зі сталями, що традиційно використовуються) та підвищеними фізико-механічними властивостями (міцністю, електропровідністю, жаро- і водневостійкістю). Такі полегшені паливні комірки можуть знайти застосування у військовій техніці, водневій енергетиці, транспортній та інших галузях.
 |
 |
В обговоренні доповіді директор Інституту проблем матеріалознавства ім.І.М.Францевича НАН України академік Юрій Солонін відзначив важливість започаткованих в Академії цільових комплексних програм наукових досліджень водню та відновлювано-водневої енергетики, в рамках виконання яких було отримано низку вагомих результатів.
Завідувач кафедри, проректор з наукової роботи Львівського національного університету імені Івана Франка академік Роман Гладишевський відзначив продовження науковцями Фізико-механічного інституту ім.Г.В.Карпенка традиції львівської кристалохімічної школи.
Директор Фізико-механічного інституту ім.Г.В.Карпенка академік Зіновій Назарчук підкреслив актуальність досліджень у галузі водневої енергетики у воєнний час. Він також зазначив, що наявні в Україні запаси магнію, на основі якого науковці створили нові композитні матеріали для генерування водню, дозволять мати нашій державі конкурентні переваги у світі.
Директор Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона академік Ігор Крівцун відзначив, що Фізико-механічним інститутом ім.Г.В.Карпенка було представлено не лише фундаментальні результати, а й прикладні, а також активну співпрацю з іншими установами Академії.
Далі із доповіддю про «Нові спеціальні матеріали та покриття, що ефективно поглинають електромагнітне, інфрачервоне та інші випромінювання» виступив завідувач відділу наноматеріалів Інституту хімії поверхні ім.О.О.Чуйка НАН України доктор фізико-математичних наук Петро Горбик.
Він зазначив, що науковці Інституту хімії поверхні ім.О.О.Чуйка мають значний доробок у розробленні фізико-хімічних основ створення нових наноструктурних матеріалів і покриттів широкого функціонального призначення.
Ними створено методики синтезу й вивчено властивості різних типів перспективних магніточутливих наноматеріалів: нанорозмірних металічних частинок, однодоменних феритів та їх твердих розчинів, нанокомпозитів з вуглецевими, напівпровідниковими, іонпровідними, полімерними наноструктурами, що характеризуються, зокрема, широким діапазоном діелектричних і магнітних втрат. Розроблені наноматеріали використано як активні компоненти для виготовлення нових типів малогорючих екологічно безпечних, економічно прийнятних композитних матеріалів і покриттів із заданими електромагнітними і масогабаритними характеристиками, функціональних в надвисокочастотному та інфрачервоному діапазонах електромагнітного спектра.
Створено оригінальні склади композитних фарб зі спеціальними властивостями і необхідної кольорової гами. Випробування дослідних зразків цих матеріалів у кліматичній камері засвідчили стійкість зовнішнього вигляду та експлуатаційних параметрів до деяких чинників агресивного середовища.
Розроблено методики отримання блочних зразків на основі газобетону, гнучких матеріалів на основі натуральних, штучних та базальтових тканин з феритними і вуглецевими волокнистими включеннями, нанотрубками, графенами, що можуть знайти застосування в будівництві споруд та модифікуванні тканин, зокрема для спеціального призначення.
Зазначені наукові дослідження і технічні розробки створили міцне підґрунтя для практичного впровадження таких матеріалів. Підтвердженням цього є тривала й плідна співпраця Інституту з Міністерством оборони України та низкою спеціалізованих підприємств.
В обговоренні доповіді виступили виконувач обов’язків заступника директора ІФН ім. В.Є. Лашкарьова НАН України академік Олександр Бєляєв та професор кафедри Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» академік Петро Лобода, які розповіли про тісну співпрацю з науковцями Інституту хімії поверхні ім.О.О.Чуйка.
Наостанок було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.