6 листопада 2022 року виповнюється 95 років від дня заснування Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України – найстарішої в Україні академічної установи хімічного профілю. Інститут є одним із відомих наукових центрів, що здійснює фундаментальні та прикладні дослідження в основних розділах сучасної фізичної хімії.
 Головний корпус Інституту |
Інститут постав на базі кафедри електронної хімії Дніпропетровського гірничого інституту. Його засновником і першим директором був академік Лев Володимирович Писаржевський – один із найвидатніших учених-хіміків ХХ століття. 1934 року Інститут ввели до системи Академії наук УРСР (нині – Національна академія наук України), 1935 року – присвоїли йому ім’я засновника й першого директора Л.В. Писаржевського. Свого часу Інститут очолювали: з 1939 по 1969 рр. – академік Олександр Ілліч Бродський, з 1969 по 1982 рр. – академік Костянтин Борисович Яцимирський, з 1982 по 2008 рр. – академік Віталій Дмитрович Походенко (нині – Почесний директор Інституту), з 2008 року директором Інституту є академік Вячеслав Григорович Кошечко.
 Академік Лев Писаржевський |
 Академік Олександр Бродський |
Загальне визнання й високу оцінку в нашій країні та за її межами отримали дослідження вчених Інституту з фундаментальних проблем каталізу, хімії ізотопів, хімії вільних радикалів і механізмів хімічних реакцій, адсорбції та адсорбентів, фотохімії, фізичної хімії координаційних сполук. Широко відомі піонерські роботи академіка Л.В. Писаржевського в галузі електронної хімії, що заклали основи сучасної теорії хімічної будови та багатьох важливих уявлень про електронну природу хімічних явищ і процесів та здобули всесвітнє визнання. Завдяки роботам академіка О.І. Бродського в Інституті вперше в Європі було одержано «важку воду», а згодом – виділено концентрати важких ізотопів кисню й азоту. Це стало винятково важливим для розвитку не лише хімії ізотопів, а й ядерної фізики, становлення та використання атомної енергії у мирних цілях і військовій техніці. До скарбниці хімічної науки увійшли здійснене в Інституті відкриття гетерогенно-гомогенного каталізу (професор М.В. Поляков), дослідження з макрокінетики гетерогенного каталізу (академік В.А. Ройтер), перші в СРСР роботи з одержання синтетичних цеолітів (професор І.О. Неймарк), з’ясування механізму фотоперенесення електрона (професор Б.Я. Даїн), фундаментальні праці в галузі фізико-неорганічної хімії (академік К.Б. Яцимирський), роботи з іонообмінної адсорбції (професор Д.М. Стражеско), рідкофазного каталізу (член-кореспондент НАН України Я.Б. Гороховатський), кінетики і механізмів реакцій каталітичного окиснення (член-кореспондент НАН України Г.І. Голодець), кінетичних закономірностей і механізмів швидких реакцій за участю координаційних сполук (член-кореспондент НАН України Л.І. Бударін), відкриття нового класу реакцій вільних радикалів, які включають одноелектронні окисно-відновні перетворення, й інші роботи багатьох провідних учених Інституту, які відкрили чимало нових ефектів і явищ, важливих у різних розділах фізичної хімії.
Інститут працює за п’ятьма науковими напрямами:
- теорія хімічної будови, кінетика і реакційна здатність;
- каталіз;
- адсорбція і адсорбенти;
- хімія високих енергій;
- фізико-неорганічна хімія.
Серед пріоритетів наукових досліджень Інституту: фундаментальні основи створення новітніх функціональних речовин і матеріалів; фізико-хімічні принципи управління хімічними реакціями; фізична хімія наноструктурних систем, 2D структур різних класів, нанокомпозиційних матеріалів, нанофазових явищ і квантоворозмірних ефектів.
У роки Незалежності України в Інституті суттєво розвинулися дослідження:
- з фізичної хімії електропровідних органічних полімерів, графеноподібних двовимірних структур (графену, оксидів графену, халькогенідів перехідних металів тощо), новітніх наносистем і гібридних нанокомпозитних матеріалів на їхній основі, нанорозмірних частинок напівпровідників і гетероструктур - перспективних матеріалів для електроніки й оптоелектроніки, систем запису та відтворення інформації, електролюмінесцентних світлодіодів, хімічних джерел струму, фотолюмінесцентних матеріалів, компонентів сонячних комірок тощо;
- з електрохімічної функціоналізації органічних субстратів «малими» молекулами (CO2, СО, NO, SO2, CS2, H2S);
- зі створення нанофазних каталізаторів і фотокаталізаторів нових методів одержання цінних органічних продуктів, компонентів моторних палив із синтетичної та природної відновлюваної сировини, процесів водневої енергетики, захисту довкілля;
- зі створення нових поколінь цеолітів і молекулярних сит, координаційних полімерів, гомо- та гетероядерних комплексів перехідних металів, високочутливих сенсорних систем, нанорозмірних магнітолюмінесцентних матеріалів тощо.
У співпраці з багатьма провідними організаціями і підприємствами різного профілю Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України виконує важливі прикладні роботи, спрямовані на розроблення нових функціональних матеріалів і процесів за їхньою участю для провідних галузей економіки України, соціальної сфери, зміцнення обороноздатності країни. Науковці Інституту запропонували нові функціональні матеріали та процеси, які широко застосовувалися і застосовуються в різних сферах, зокрема:
- нові ефективні каталізатори й технології одержання різних важливих речовин, знешкодження техногенних газових викидів стаціонарних і мобільних джерел;
- світлочутливі композиції для приладобудування та поліграфії;
- ефективні сорбенти;
- оригінальні хімічні джерела струму;
- хімічні індикаторні матеріали для контролю витоків екологічно небезпечних азотовмісних сполук;
- методи й засоби неруйнівного контролю великогабаритних промислових виробів;
- технології радіаційно-хімічного модифікування полімерів для енергетичного комплексу та комунального господарства;
- технології електронно-променевої стерилізації виробів для медичної сфери та сировини для фармації;
- автономні безполум’яні генератори тепла для опалення різних об’єктів (серед іншого, й у польових умовах).
За час існування Інституту його колектив зробив вагомий внесок у розвиток хімічної науки: опубліковано близько 10800 друкованих праць, 160 монографій, одержано понад 720 авторських свідоцтв і патентів, зокрема закордонних, підготовлено більш як 100 докторів і 440 кандидатів наук.
Співробітники Інституту брали активну участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Вони розробили ефективні матеріали й засоби захисту від радіоактивного забруднення довкілля і населення.
Інститут сприяв організації та створенню на його основі нових наукових установ хімічного профілю – інститутів фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л.М. Литвиненка, хімії поверхні ім. О.О. Чуйка, сорбції та проблем ендоекології НАН України. Колишні співробітники Інституту – академіки В.В. Гончарук, С.В. Волков, М.Т. Картель, В.В. Стрелко, О.О. Чуйко, член-кореспондент НАН України В.В. Брей – очолили інші установи Відділення хімії НАН України. Інститут ініціював започаткування багатьох державних науково-технічних програм з хімії, цільових програм наукових досліджень НАН України і є базовою та координаційною установою з їхнього виконання.
Понад 55 років Інститут видає науковий журнал «Теоретична та експериментальна хімія», який повністю перекладається англійською мовою, видається й розповсюджується міжнародним видавництвом «Springer» у різних країнах. Журнал включено до міжнародної наукометричної бази даних «Web of Science».
Інститут став визнаним у світі науковим центром із різних напрямів фізичної хімії, про що свідчить, зокрема, його тісна та плідна співпраця з багатьма провідними науковими центрами США, Японії, європейських та інших країн, виконання спільних досліджень і науково-технічних розробок за проєктами і ґрантами різних міжнародних програм, за контрактами з великими іноземними корпораціями, фірмами й організаціями – «Amoco Corporation» (США), «Thomas De La Rue» (Велика Британія), «Petroleum Energу Center» (Японія), «General Motors» (США), МАГАТЕ й іншими.
За успіхи у розвитку хімічної науки, широке впровадження її досягнень у виробництво, підготовку висококваліфікованих наукових кадрів Інститут відзначено багатьма державними нагородами. Його співробітники – лауреати Державних премій СРСР та УРСР, Державних премій України, Національної премії України імені Бориса Патона, Золотої медалі ім. В.І. Вернадського НАН України, премій АН СРСР і НАН України імені видатних вчених, премій та медалей іноземних академій, премій для молодих учених різного рівня. Національна академія наук України заснувала премії імені видатних вчених Інституту – Л.В. Писаржевського (1964 р.) та О.І. Бродського (1997 р.), – що присуджуються за визначні досягнення в галузі хімії.
Інститут фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України – це органічна єдність найкращих традицій відомих наукових шкіл, започаткованих засновниками Інституту академіками Л.В. Писаржевським і О.І. Бродським, та безперервного наукового пошуку в найактуальніших і пріоритетних галузях сучасної науки.
Сердечно вітаємо колег зі знаменною датою і бажаємо їм довгих літ натхненної праці та нових професійних успіхів у вільній і мирній Україні!
За інформацією Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України