Головний редактор журналу академік Ярослав Яцків із вірою у нашу перемогу вітає авторів і шанувальників «Світогляду» з Різдвом Христовим – святом, що знаменує перемогу Добра над Злом: «Щоб Україна вільною була!».
1 грудня 2022 року виповнилося 10 років із часу оприлюднення Ініціативною групою «Першого грудня» (ІГ) «Української хартії вільної людини». З нагоди цієї дати ІГ провела онлайн-дискусію про особливу актуальність постулатів Хартії сьогодні, в умовах воєнного стану. Цей історичний документ – дороговказ для окремих громадян України та її спільноти загалом, аби зробити доленосний вибір: бути вільними людьми, бути успішним народом і державою, бути вільними серед вільних. Читачі можуть ознайомитися з текстом Хартії та виступами членів ІГ на онлайн-зібранні:
- кандидата історичних наук Ігоря Козловського (Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Київ) – «Вільна людина, хто вона?»;
- Героя України, академіка НАН України Ігоря Юхновського (Інститут фізики конденсованих систем НАН України, Львів) – «Про національну гідність»;
- професорки Олі Гнатюк (Інститут славістики Польської академії наук, Варшава, Польща) – «Бути українцем»;
- Євгена Захарова (Українська Гельсінська спілки з прав людини, Харківська правозахисна група, Харків) – «Любити – значить бажати ближньому добра»;
- кандидата філософських наук Володимира Єрмоленка (Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ) – «Стрибок у мислення»;
- академіка НАН України Ярослава Яцкова (Головна астрономічна обсерваторія НАН України, Київ) – «Бути успішною державою!»;
- громадського діяча Йосифа Зісельса (Генеральна рада Євроазіатського єврейського конгресу, Київ) – «Бути учасником демократичної спільноти народів»;
- Мирослава Мариновича (Українська Гельсінська група, Український католицький університет, Львів) – «Внутрішня консолідація нашого народу».
Голова Громадської організації «Гуртом!» (Тернопіль) Ігор Ковалик вважає, що Українська Хартія не лише є джерелом ідей та зрозумілих пояснень українських духовних цінностей, а й може стати гарним конструктором при формуванні ціннісної основи для учнів у школах, і представляє проєкт ««Українська Хартія вільної людини» унаочнена на банерах».
Редакторка журналу «Світогляд» Євгенія Рябченко (Київ) у матеріалі «Не зміліє, не замулиться криниця пам’яті людської» розповідає про захисників України, які життям заплатили за нашу свободу. Однією з форм ушанування героїв є називання вулиць їхніми іменами. Серед нових найменувань – імена героїв війни 2022 року. У Києві з’явилася вулиця вченого й воїна Дениса Антіпова, вулиця імені талановитої молодої математикині Юлії Здановської, вулиця Героїв полку «Азов». Серед загиблих азовців – науковець-історик Микола Сергійович Кравченко і його батько доктор архітектури Сергій Григорович Кравченко.
Доктор фізико-математичних наук, професор Валерій Швець (Одеська національна академія харчових технологій, Одеса) у статті «Формула влади і вибори в Україні» пропонує розрахунки для кількісного дослідження політичних процесів.
Мистецтвознавиця Олена Шапіро (Київ) висвітлює маловідомі факти про Золоті ворота – одну з найдавніших датованих споруд на території всієї Східної Європи – «Золоті ворота: давня фортеця богом береженого Києва».
Доктор філософських наук Володимир Литвинов (Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, Київ) у статті «Григорій Саноцький – перший ренесансний гуманіст в Україні і Польщі (ХV ст.)» знайомить читачів із духовно-культурним життям на українських землях, у XIV–XV століттях інкорпорованих до складу польської держави.
Про основоположника української епідеміології, талановитого українського вченого і лікаря XVIII століття Данила Сушківського доктор фізико-математичних наук, професор Василь Шендеровський та Олена Полевецька (Інститут фізики НАН України, Київ) нагадують у біографічному нарисі «Данило Сушківський-Самойлович – подвижник науки. До 280-річчя від дня народження». Ім’я видатного українського вченого, педагога, патріота і гуманіста посідає почесне місце в історії української науки.
«Біля витоків українського кінематографа: творча діяльність Арнольда Кордюма» – розповідь кандидата історичних наук Віктора Пилипенка (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ) про становлення у ХХ столітті українського кіномистецтва й одного з перших українських кінорежисерів.
Аналізуючи успішну 30-річну діяльність Академії наук вищої школи України, перший віцепрезидент цієї громадської організації доктор фізико-математичних наук, професор Максим Стріха (Київ) запитує: «Що може громадська академія сьогодні?» – під час війни й у період повоєнної відбудови.
«На віку, як на довгій ниві» – доктор фізико-математичних наук Іван Климишин (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ) в автобіографічному есеї «Рука Господня провела мене» розмірковує про уроки свого життя, питання науки та дієвості релігійної віри.
Про львівський «Театр у кошику», створений 1997 року, його визнання і проблеми повідомляє Мирослава Пінковська (Інститут ядерних досліджень НАН України, Київ).
Академік НАН України Валерій Смолій (Інститут історії України НАН України, Київ) представляє новинки книговидання – «ПЕРЕЛОМ: Війна Росії проти України у часових пластах і просторах минувшини. Діалоги з істориками». Це свого роду популярний компендіум, створений українськими істориками як відповідь на суспільні запити, зловісні виклики й загрози нашої воєнної сучасності – у форматі уявних діалогів із читачами. Дві книги видання містять 346 нарисів, авторами яких стали 100 істориків, які представляють академічні установи, університети й інші наукові осередки з усієї України. Нариси дають змогу концентровано репрезентувати «больові точки» й злободенні проблеми національної історії.
«Незапізніла рецензія на книгу Володимира Горбуліна «Як перемогти Росію у війні майбутнього»» – кандидат філологічних наук Богдан Залізняк (Пресцентр наукової журналістики Західного наукового центру НАН України і МОН України, Львів) пропонує читачам відгук на торішню книгу одного з найвідоміших стратегічних мислителів України академіка НАН України Володимира Горбуліна, присвячену окресленню єдиного для перемоги шляху – відродження та зростання оборонного потенціалу країни, створення й розвитку в Україні асиметричного арсеналу стримування російської чи будь-якої іншої потенційної агресії.
* * *
З іншими номерами журналу «Світогляд» можна ознайомитися на сайті: http://svitohlyad.org.ua/
Електронна адреса: svitoglyad_mag@ukr.net
Адреса редакції: вул. Володимирська, 54, кімн. 318. м. Київ-30, 01601
Телефон: (044) 239-63-87
За інформацією науково-популярного журналу «Світогляд»