Головну увагу автори монографії приділили комплексному аналізові поточного стану і перспектив розвитку енергетики й суміжних сфер, сучасним проблемам в енергетичній галузі, зокрема спричиненим військовим вторгнення росії на територію України та цілеспрямованим знищенням української енергетичної інфраструктури.
У монографії показано, що сучасна енергетика не є окремою сферою, а широко проникає в інші галузі: хімічну, транспортну, аерокосмічну, будівельну, металургійну, машинобудівну, сільське господарство тощо. В основі енергетики – складні технічні системи, що є багатокомпонентними, просторово розгалуженими й експлуатуються за широкого діапазону розрахункових і непроєктних термомеханічних умов навантаження, зазнають впливу агресивних полів та іншого обладнання, несанкціонованих впливів (помилок оператора, тероризму, диверсії) та можуть досягати різних граничних станів. Складні технічні системи характеризуються складними нелінійними взаємодіями між елементами-складниками і складними причиново-наслідковими зв’язками між небезпечними, ймовірнісними станами та процесами, що фіксуються під час їхньої експлуатації. Гарантування надійності роботи, довговічності й безпеки енергетичного обладнання є складним завданням, пов’язаним із контролюванням його роботи й створенням оптимальних умов його експлуатації. З огляду на це, можна виокремити цілий клас завдань, пов’язаних із розробленням систем керування, діагностики й моніторингу, представлених у монографії.
Особливу увагу автори праці приділили екологічним наслідкам експлуатації енергетичних об’єктів, основними з яких є значне забруднення довкілля у великих містах і промислових районах. Науковці показали, що розвиток інформаційних систем моніторингу довкілля є прерогативою держави й корпорацій та одним із головних напрямів національної політики інформатизації. Добре налагоджена система екологічного моніторингу дає змогу сформувати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, основні напрями державної політики в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів і гарантування енергетичної та екологічної безпеки. Наведені в монографії методологія й апаратно-програмні засоби моніторингу стану довкілля є ефективними інструментами підтримки ухвалення рішень в управлінні екологічною безпекою атмосфери за її техногенного забруднення.
У цій роботі також закладено засади формування напрямів і створення практичних засад подолання негативних тенденцій розвитку національної електро- та теплової енергетики шляхом використання енергії автономних відновлюваних джерел енергії та потужностей атомних електростанцій у системі централізованого теплопостачання, що суттєво підвищить надійність функціонування об’єднаної енергосистеми, відновлювальних джерел енергії та системи централізованого теплопостачання та їхні високі показники енергоощадності, підвищить енергетичну безпеку і значно поліпшить стан довкілля у нашій країні. Частина представлених у монографії матеріалів стала основою для реалізації проєкту «Підвищення ефективності та безпеки функціонування об’єднаної енергетичної системи шляхом електрифікації теплозабезпечення в Україні», який переміг у конкурсі наукових і науково-технічних (експериментальних) робіт, що їх 2023 року установи НАН України виконуватимуть за бюджетною програмою КПКВК 6541230 (за напрямом «Технології тепло-, електро- та атомної енергетики для забезпечення енергетичної безпеки України»).
Серед авторів монографії “Systems, Decision and Control in Energy IV: Volume I. Modern Power Systems and Clean Energy” – академіки Анатолій Загородній, Вячеслав Богданов і Михайло Кулик, члени-кореспонденти НАН України Віталій Бабак, Юрій Забулонов і Наталія Фіалко й інші провідні вчені українських наукових установ і закладів вищої освіти, зокрема Інституту технічної теплофізики НАН України, Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України, Інституту фізики НАН України, Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Національного авіаційного університету, Національного університету «Львівська політехніка», Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут», Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, Національного університету біоресурсів і природокористування України, Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, НЕК «Укренерго», ПАТ «Укрнафта» й інших. Редактором видання став заступник директора з науково-організаційної роботи Інституту загальної енергетики НАН України доктор технічних наук Артур Запорожець.
Книга призначена для науковців, інженерів, викладачів і аспірантів закладів вищої освіти й наукових установ, що досліджують проблеми енергетичної та екологічної безпеки, експлуатації, керування, діагностики і моніторингу енергетичного обладнання й об’єднаної енергосистеми тощо.
Зміст монографії на сайті видавництва “Springer”
За інформацією Інституту загальної енергетики НАН України