View message

2 березня 2023 року – з нагоди 160-річчя від народження видатного українського вченого, співзасновника і першого Президента Української академії наук (зараз – Національна академія наук України) академіка Володимира Вернадського – на базі Наукової бібліотеки імені М.В. Довнар-Запольського Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана відбулося засідання круглого столу «Інтелектуальне надбання академіка Володимира Вернадського і світова фізико-економічна думка».

Наукове товариство імені Сергія Подолинського, Наукова бібліотека імені М.В. Довнар-Запольського Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, відділ економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України, кафедра економічної теорії Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана й Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України організували це зібрання, щоби вшанувати й актуалізувати постать Володимира Вернадського як всесвітньовідомого вченого та переосмислити наукову спадщину вченого у контексті становлення парадигми сталого розвитку й віднайти прикладні рішення для повоєнної реконструкції економіки і відновлення соціогуманітарного простору України.

До форуму долучилися науковці установ НАН України, а також провідні фахівці українських закладів вищої освіти, які спеціалізуються на моделюванні та прогнозуванні, теорії сталого розвитку, історії економічних вчень і фізичній економії.

Вітаючи учасників круглого столу, голова наукового Товариства імені Сергія Подолинського доктор економічних наук, професор Володимир Шевчук зазначив, що кривава війна росії задля тотального винищення українства унеобхіднює екзистенційний розгляд і принципово нове тлумачення світоглядних цінностей, а отже, й новітніх підходів мислення й діяння, відповідних запропонованій академіком Володимиром Вернадським ноосферній парадигмі. Метою вивчення наукової спадщини В. Вернадського, за словами професора В. Шевчука, має стати глибоке усвідомлення його світоглядних ідей та імплементація інтелектуального надбання у середовище економіко-філософської культури в її найширшому розумінні, насамперед у сферу світової фізико-економічної думки, зокрема екологічної економіки як новітнього сегмента сучасної світової економічної науки.

Із доповідями про роль і значення світоглядних концепцій Володимира Вернадського для розвитку наукового знання на форумі виступили представники різних наукових установ НАН України.

Зокрема, завідувачка відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України доктор економічних наук Вікторія Небрат відзначила, що 160-річчя Володимира Вернадського припало на час масштабних викликів і великих випробувань для України, Європи і цілого світу. Ці виклики актуалізують ідеї та науковий доробок українських мислителів, які сформували фундамент національної культурної спадщини. А Володимир Вернадський, як обґрунтовано показала доповідачка, посідає чільне місце не лише з-поміж українських учених, а й у безмежжі світової інтелектуальної культури. Місія В. Вернадського, як вважає Вікторія Небрат, передбачає усвідомлення єдності людини зі світом і відповідальності людини; спрямування науки на захист і плекання живої оболонки Землі; розвиток сфери розумного (ноосфери), що означає не лише нарощування інформаційних ресурсів, а насамперед примноження знаннєвого й інтелектуального потенціалу планети.

За словами доповідачки, однією з визначальних рис творчості вченого була послідовна й цілісна державницька позиція. Тому В. Вернадський як засновник і перший Президент Української академії наук обстоював необхідність будівництва академічної структури за державним принципом. Відповідаючи національним, державним і місцевим вимогам, Академія наук мала, як наголошував В. Вернадський, слугувати підвищенню продукційних сил країни й людини в Україні. Тобто створення Академії від початку пов’язувалося з формуванням національної економіки та побудовою перспективної моделі державного будівництва, а сама Українська академія наук поставала саме як інститут української державності. Як підсумувала докторка економічних наук Вікторія Небрат, сучасні суспільні запити до Національної академії наук визначаються практичними потребами в умовах війни та завданнями повоєнного відновлення України. А це, своєю чергою, актуалізує, по-перше, стратегування державної науково-технічної політики шляхом визначення й ранжування цілей і завдань на основі візії моделі майбутньої економіки, а по-друге, коригування пріоритетних напрямів розвитку науки, техніки і технологій в Україні, зокрема з огляду на імперативи зміцнення державної безпеки, бажаність розширення виходу на світові ринки наукоємної продукції та послуг, євроінтеграційні вимоги щодо України, потреби повоєнної відбудови економіки та соціогуманітарного простору.

Заступник директора з наукової роботи Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України академік Олександр Палагін розглянув проблему організаційного забезпечення ефективної реалізації стратегії сталого розвитку людства, що потребує впровадження динамічної системи управління світовими процесами за допомогою кібернетичної моделі управління зі зворотнім зв’язком, збалансованої системи індикаторів поточного стану й узгоджених методів реагування на зростання негативних тенденції, які впливають на безпеку людини. Така система, на думку доповідача, потребуватиме нових інституцій або реорганізації нинішніх, функціональними обов’язками яких буде розроблення та впровадження програми сталого розвитку з використанням системного підходу, забезпечення функціонування прозорих систем моніторингу й контролю, оперативного реагування на відхилення від норм і правил усіма членами світової спільноти

Провідний науковий співробітник відділу методології сталого розвитку Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України кандидат економічних наук, доцент Дмитро Клиновий наголосив на необхідності розроблення концепту національної моделі сталого господарювання для України, що має враховувати найсучасніші моделі публічного управління («належного врядування», «нового публічного менеджменту»), сконцентровані, зокрема, на стейкхолдерських взаємодіях в ідентифікації напрямів і шляхів суспільного розвитку, а також інструментів їхньої реалізації. На думку доповідача, таку модель слід формувати на основі рекрематичного підходу до створення самоорганізованих, високовідповідальних і децентралізованих управлінських структур і застосування принципів робастного управління – формування регуляторів соціально-економічних процесів у вигляді комунікативних платформ взаємодії влади, бізнесу та громад, а також створення у межах організації сталого фінансування (накопичення ресурсів у фондах для сталого розвитку), що дасть змогу забезпечити стійкість і цілеспрямованість саморозвитку подібних структур. Згідно із запропонованим підходом, базовими процесами сталого розвитку стануть цифровізація, екологізація та соцієталізація господарських відносин.

Завідувач відділу інтелектуальних інформаційних технологій Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України доктор фізико-математичних наук Василь Горбачук відзначив важливість розвитку апаратного забезпечення та форм енергоспоживання інтернет-комунікацій як середовища формування ноосфери, спроможного наближати цивілізацію до точки технологічної сингулярності.

Завідувачка відділу екосистемного оцінювання природно-ресурсного потенціалу Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України доктор економічних наук Марія Ільїна порушила проблему методологічних засад оцінювання шкоди і втрат для довкілля через збройну агресію. Дослідниця наполягає, що слід оцінювати не лише безпосередні збитки, а й шкоду, завдану цілісним екосистемам, зокрема як втрати ресурсів екосистем, так і втрати екосистемних послуг, тобто втрати від погіршення різноманітних функцій екосистем (очищення ґрунтів, регулювання водного балансу, збереження біорізноманіття тощо). Основний методологічний підхід до оцінювання економічної вартості екосистемних послуг, на думку доповідачки, полягає у визначенні суми вартості їхнього використання та невикористання. Причому вартість використання є сумою вартостей прямого, непрямого використання та відкладеної альтернативи. Для визначення вартості невикористання ресурсів враховують саму цінність існування та збереження екосистем – насамперед задля збереження у спадок.

Експерт-консультант Науково-навчального центру прикладної інформатики НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Валерій Дубко висвітлив проблему змінення парадигми економічних досліджень, що безпосередньо впливає і на форми економічної освіти молоді. Йдеться про використання науковцями об’ємних даних (big data) із застосуванням методів математичної статистики, теорій ймовірності та випадкових процесів, комп’ютерно-математичного моделювання і прогнозування. Розвиток цього тренду, на думку доповідача, потребує подальшої системної цифровізації економічної науки. 

Науковий співробітник відділу економічної історії Інституту економіки та прогнозування НАН України кандидат економічних наук Олександра Курбет у своєму виступі зазначила, що вчення академіка Вернадського актуалізується у контексті українських реалій сьогодення. А це що висуває завдання переосмислення ролі науки у житті суспільства загалом, а також її значення для повоєнної відбудови й економічного розвитку країни.

Доповіді на зібранні виголосили також представники провідних українських закладів вищої освіти, зокрема завідувачка кафедри економіки України Львівського національного університету імені Івана Франка доктор економічних наук, професор Лідія Гринів (із теми «Концепція фізичної макроекономіки в системі розвитку вчення В. Вернадського») та професор кафедри економіки Львівського торговельно-економічного університету доктор економічних наук Богдан Шевчик («Нооекономіка як соціокультурний проєкт ноосфери»).

Крім того, науковці НАН України доповіли про результати досліджень наукової спадщини Володимира Вернадського та потенціалу його ідей для забезпечення стратегії сталого розвитку України.

Інститут економіки та прогнозування НАН України представили головний науковий співробітник відділу економічної історії доктор економічних наук, професор Наталія Супрун («Теорія ноосфери В. Вернадського як предтеча парадигми сталого розвитку»), головний науковий співробітник відділу форм та методів господарювання в агропродовольчому комплексі доктор економічних наук, професор Любов Молдаван («Парадигма сталого розвитку аграрного сектора в контексті ноосферного вчення В. І. Вернадського»), старший науковий співробітник відділу економічної історії кандидат економічних наук Ольга Кудласевич («Прогностичний потенціал вчення В. Вернадського»), головний економіст відділу економічної історії Тетяна Новик («Відповідальне споживання та суспільний добробут у контексті теорії Володимира Вернадського»), провідний науковий співробітник сектору цифрової економіки відділу економічної теорії доктор економічних наук, професор Володимир Липов («Цифровізація у сфері відновлюваної енергетики: енергетичні мікромережі як інструмент сталого розвитку»), молодший науковий співробітник відділу розвитку виробничої інфраструктури Ірина Плюта («Модернізація інфраструктури електропостачання на засадах концепції сталого розвитку»).

Від Інституту регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України виступили провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики доктор економічних наук, професор Анатолій Мокій («Сталий розвиток і вчення В.І. Вернадського в контексті війни») і завідувачка відділу регіональної економічної політики доктор економічних наук, професор Світлана Шульц («Детермінанти продуктивної спроможності регіонів в умовах повоєнної відбудови економіки України»).

Інститут кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України представили старший науковий співробітник відділу інтелектуальних інформаційних технологій кандидат фізико-математичних наук Тамара Бардадим, науковий співробітник цього ж відділу Олександр Лефтеров, експерт «SV-City Foundation» кандидат економічних наук Олександр Федосєєв («Підґрунтя сталого розвитку – платформи та техногенні і антропогенні дані») і науковий співробітник відділу інтелектуальних інформаційних технологій Дмитро Ніколенко («Щодо реформування Національної академії наук України»).

Від Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка НАН України доповів провідний науковий співробітник відділу динаміки і стійкості суцільних середовищ доктор фізико-математичних наук Володимир Максимюк («Діяльність засновників Української академії наук на своїй і чужій ниві»).

Від Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України виступили головний науковий співробітник відділу природно-техногенної та екологічної безпеки доктор економічних наук, професор Віра Куценко («Якісна освіта – важливий чинник забезпечення сталого розвитку в контексті передбачень В. І. Вернадського») та провідний економіст відділу економічних проблем водокористування Ольга Митрофанова («Ідея ноосфери В. І. Вернадського та сталий розвиток»).

Інститут всесвітньої історії НАН України представила провідний науковий співробітник відділу глобальних і цивілізаційних процесів кандидат економічних наук доцент Ірина Вітер («Учення В. Вернадського про ноосферу в контексті сталого розвитку людства. Втілення концепції сталого розвитку в Австралії наприкінці ХХ – на початку ХХІ ст.»).

Обговорення світоглядної місії та значення наукової спадщини Володимира Вернадського у контексті широкого міждисциплінарного дискурсу дало змогу по-новому – з позицій сучасних суспільних викликів – оцінити прогностичний потенціал і внесок ідей ученого у розвиток знання про природу, економіку й перспективи розвитку цивілізаційного процесу.

За інформацією Інституту економіки та прогнозування НАН України