05 квітня 2023 року під головуванням президента НАН України академіка НАН України Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.
Цього дня було заслухано дві доповіді.
Із доповіддю “Рукописні фонди Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України – базова основа академічних, науково-критичних та енциклопедичних видань” виступив директор Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України академік НАН України Микола Жулинський.
Він акцентував на проблемах, пов’язаних із збереженням та використанням унікального рукописного фонду зазначеної установи, і підкреслив необхідність якнайшвидшого вирішення головної проблеми, пов’язаної із забезпеченням необхідного сховища для розміщення цих фондів.
Доповідач зазначив, що упродовж свого існування в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, який у 1926 році наполягав на необхідності зібрати розпорошений масив рукописної спадщини української літератури від давнини до сучасності, зосереджено й систематизовано унікальний інтелектуальний та духовний скарб, упорядковано найбільше в Україні спеціалізоване зібрання матеріалів з історії української літератури. У рукописних фондах Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України зібрано 280 персональних фондів та фондів установ і організацій літературно-мистецького профілю, понад 133 тисячі одиниць зберігання особливо цінних пам’яток писемності (зокрема й рукописів ХIV століття). Тут зосереджено особові архівні фонди І.Величковського, Г.Сковороди, І.Котляревського, зібрано рукописну й частину малярської спадщини Т.Шевченка, майже всю рукописну спадщину І.Франка з бібліотекою стародруків. У архівах установи знаходяться фонди Панаса Мирного, Лесі Українки, О.Кобилянської, В.Стефаника, С.Руданського, П.Тичини, М.Рильського, В.Сосюри, Ю.Яновського, Олеся Гончара, В.Стуса, В.Симоненка, І.Дзюби, Д.Павличка й багатьох інших видатних діячів української літератури, науки та культури.
Академік НАН України Микола Жулинський розповів, що на матеріалах фондів Інституту, які від 2004 року мають статус наукового об’єкта, що становить національне надбання, значною мірою ґрунтується дослідницька діяльність не лише установи, а й літературознавчі, історичні та ширші культурологічні студії численних науковців з усієї України та закордону. Цей унікальний фонд став джерельною базою для підготовки видань національного значення, що були удостоєні найвищих державних нагород, зокрема «Шевченківський словник» у 2 томах, зібрання творів Івана Франка у 50 томах, праця «Історія української літератури ХХ ст.» у 2 томах (удостоєні Шевченківської премії), «Шевченківська енциклопедія» у 6 томах (відзначена Державною премією України в галузі науки і техніки) та ряд інших. На базі рукописних фондів установи було підготовлено також Повне зібрання творів Тараса Шевченка у 12 томах, що вийшло друком до 200-літнього ювілею Кобзаря, а також – зібрання творів М.Рильського у 20 томах, зібрання творів П.Тичини у 12 томах, зібрання творів академіка АН СРСР О.Білецького у 5 томах. Нині створюється академічна «Історія української літератури» у 12 томах, готується «Українська літературна енциклопедія» у 5 томах, «Франківська енциклопедія» в 7 томах.
Доповідач окреслив концепцію створення науково-дослідного і культурно-інформаційного центру «Шевченківський дім», у складі якого передбачено розміщення та функціонування центру збереження рукописних фондів класиків української літератури й видань літературної спадщини з відповідними архівосховищами.
В обговоренні доповіді заступник директора з наукової роботи Інституту історії України НАН України член-кореспондент НАН України Геннадій Боряк наголосив, що наявність унікальних фондів національної писемної та історико-культурної спадщини в установах НАН України – це не лише велика честь, але й велика відповідальність за їхнє збереження та використання, адже це цінності, які належать державі та народу України.
Президент Національного центру “Мала академія наук України” академік НАН України Станіслав Довгий висловив свою підтримку концепції «Шевченківського дому» та розповів про роботу зі створення цифрових ресурсів, зокрема веб-порталів Тараса Шевченка, Григорія Сковороди, Івана Франка, Лесі Українки.
Генеральний директор Національної бібліотеки (НБУВ) України імені В.І. Вернадського член-кореспондент НАН України Любов Дубровіна розповіла про унікальні книги, рукописи, стародруки, що зберігаються в Національній бібліотеці та наголосила на необхідності цифровізації цих джерел задля їх удоступнення для ширшого кола читачів.
Академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України, директор Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України академік НАН України Ганна Скрипник розповіла про унікальні пам’ятки культурної спадщини, які зберігаються в установах відділення та потребують переведення на сучасні форми збереження.
Далі з доповіддю “Фундаментальна теплофізична інженерія будівель в контексті відновлення України” виступив завідувач відділу теплофізичних основ енергоощадних технологій Інституту технічної теплофізики (ІТТФ) НАН України член-кореспондент НАН України Борис Басок.
Він розповів про роль Інституту у вирішенні актуальних і стратегічно важливих науково-технічних проблем із суттєвого підвищення енергетичної ефективності наявних, відбудованих і новозбудованих будівель та споруд України для доведення їх до рівня вимог енергетичного законодавства ЄС.
Як зазначив доповідач, модернізація старих, відновлення пошкоджених та будівництво нових будівель повинно відбуватися з дотриманням сучасних і перспективних вимог до енергоефективності зовнішньої оболонки і інженерних систем енергозабезпечення. Для виконання цих завдань НАН України, зокрема науковцями ІТТФ НАН України, проведено значний комплекс робіт із проблематики фундаментальної теплофізичної інженерії будівель і споруд. Так, досліджено теплову і аеродинамічну взаємодію поодинокої будівлі та їх груп із довкіллям, включаючи вплив інсоляції й вітрових потоків у зоні щільної забудови. Змодельовано теплофізичні процеси у віконних конструкціях з урахуванням аеродинамічної нестійкості Релея-Тейлора в міжскловому просторі склопакета, впливу низькоемісійного селективного напилення і наповнення інертним газом. Досліджено також теплоактивні вікна та вікна із додатковим електрообігрівом.
Член-кореспондент НАН України Борис Басок розповів, що в інституті розроблено, побудовано і експлуатується експериментальний повномасштабний (4 поверхи, загальна площа 306 м2) пасивний будинок типу «нуль-енергії» із елементами «розумних» систем енергозабезпечення на основі відновлюваних джерел енергії (ВДЕ). Опір теплопередачі стінових фасадів становить до 12 (м2∙К)/Вт, а віконних конструкцій – до 2 (м2∙К)/Вт, що відповідно в 4 і в 2,3 рази вище нині чинного нормативу. Теплозабезпечення будинку реалізовано теплонасосною системою на основі природної або спеціально закумульованої теплоти ґрунту, теплоти води в свердловині автономного водопостачання та інсоляції. Електрозабезпечення базується на використанні двох типів сонячних панелей і вітроагрегата, які доповнено блоком гелевих електроакумуляторів тривалої дії.
Фахівці ІТТФ НАН України також здійснюють науково-інноваційний супровід інвестиційного проєкту будівництва комплексу адміністративно-житлових будівель на території інституту. Під час проєктування і будівництва було враховано: розрахункові дані локальних коефіцієнтів тепловіддачі із поверхні фасадів і даху та вітрових навантажень; експериментальні дані термічного опору стінових фасадів; рекомендації для віконних конструкцій за критерієм енергоефективність–вартість; предпроєктні оцінки облаштування індивідуального теплового пункту, системи водопостачання та пожежогасіння.
В інституті створено лабораторію теплонасосних технологій; полігон ґрунтових теплообмінників різної потужності, геометрії та глибини залягання в ґрунті; полігон різноваріантних енергоефективних віконних конструкцій; полігон фасадних утеплень із різних термоізоляційних матеріалів. Ці полігони перебувають під постійним автоматизованим моніторингом стану теплофізичних параметрів експлуатації. Чотири корпуси інституту облаштовано індивідуальними тепловими пунктами власної оригінальної розробки і виготовлення.
Доповідач також відзначив, що науковці ІТТФ НАН України виконали комплекс науково-технічних робіт із моніторингу теплового, вологісного і аеродинамічного стану споруди конфайменту над будівлею машинної зали Чорнобильської АЕС, здійснили моделювання температурного та вентиляційного режимів підземних ліній Київського метрополітену, аналіз теплового та протипожежного стану споруд основних футбольних стадіонів України, розробляють потужні мобільні акумулятори теплоти на основі ефектів фазового переходу для аварійного опалення будівель.
В обговоренні доповіді директор Інституту проблем машинобудування ім. А.М. Підгорного НАН України академік НАН України Андрій Русанов дав високу оцінку тих досліджень, що виконуються в ІТТФ НАН України, відзначивши їх актуальність та практичне значення. Він наголосив на необхідності створення за активної участі Академії нової енергетичної стратегії України з урахуванням загальних перспектив економічного розвитку.
Завідувач відділу критичної інфраструктури, енергетичної та екологічної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень доктор наук з державного управління Олександр Суходоля у своєму виступі відзначив, що робота колективу науковців ІТТФ НАН України за даним напрямом є надзвичайно важливою і, безпосередньо, допомагає формувати перспективні стратегічні цілі в сфері енергетичної та екологічної безпеки держави.
Директор Державної установи “Фонд енергоефективності” Єгор Фаренюк зупинився на прикладах практичного впровадження результатів досліджень ІТТФ НАН України, спрямованих на термомодернізацію житлових будинків, та наголосив на економічному ефекті від цього.
Директор Інституту електродинаміки НАН України академік НАН України Олександр Кириленко відзначив, що в ІТТФ НАН України отримали розвиток як фундаментальні, так і прикладні дослідження в сфері теплофізичної інженерії будівель і споруд. Так, одним із унікальних результатів є створення в інституті експериментального повномасштабного пасивного будинку типу «нуль-енергії» із елементами «розумних» систем енергозабезпечення.
До дискусії також долучилися академік НАН України Зіновій Назарчук, академік НАН України Ярослав Яцків, академік НАН України Юрій Снєжкін, які дали високу оцінку доповіді, а також висловили свої зауваження та пропозиції.
Загалом, обидві доповіді, представлені на засіданні Президії НАН України 5 квітня 2023 року, викликали велике зацікавлення та жваве обговорення серед учасників.
Наостанок було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.
Зокрема, прийнято постанову Президії про присвоєння звання «Почесний доктор Національної академії наук України» американському історику і письменнику, професору Єльського університету Тімоті Снайдеру (Timothy Snyder) за вагомий внесок у розвиток науки та міжнародного наукового співробітництва.
Далі було заслухано інформацію віцепрезидента НАН України академіка Вячеслава Богданова про Звіт про діяльність Національної академії наук України у 2022 році.
Фото: Прес-служба НАН України