Народився 3.02.1904 у Петербурзі. Закінчив Ленінград. електротех. інститут (1930). У 1944—48 — завідувач кафедри Львів. політехн. інституту, 1948—52 — завідувач відділу Інституту фізики АН УРСР; 1952—62 — професор Моск. електротех. інституту зв’язку, з 1962 — директор Інституту проблем передачі інформації АН СРСР. Академік АН СРСР (1964). Був нагороджений державними нагородами СРСР. Помер 30.03.1965.
Наукові праці в галузі технічної фізики, акустики, теорії нелінійних коливань, загальної теорії зв’язку, теорії інформації, кібернетики. Побудував теорію електроакустичних апаратів і теорію п’єзоелектричних та магнітострикційних перетворювачів.