Народився 25.03.1952 р. у м. Хотин Чернівецької обл. Доктор фізико-математичних наук (1992).
Закінчив фізичний факультет Чернівецького державного університету (1974). У 1974—1976 рр. працював у Чернівецькому відділенні Інституту фізики напівпровідників АН УРСР. Від 1976 р. навчався і працював у Чернівецькому державному університеті (аспірант, старший науковий співробітник). З 1984 р. — в Інституті теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України (від 1992 — провідний науковий співробітник відділу нелінійної фізики конденсованого стану).
Наукові дослідження стосуються фізики напівпровідників, нелінійного транспорту в конденсованих системах, біофізичних аспектів впливу слабкого електромагнітного поля на живі організми. У співавторстві з О.С. Давидовим передбачив явище нелінійного резонансного тунелювання, встановив механізми (кулонівський та електрон-фононний) появи явища нелінійного резонансного тунелювання в тунельних системах з виродженим енергетичним спектром квантових ям, визначив умови та особливості генерації солітонів. Довів можливість стабільного існування солітонів тільки в просторово обмежених наноструктурах. Розвинув бісолітонну модель високотемпературної надпровідності для одновимірного випадку. Передбачив залежність респіраторної активності на клітинному рівні живих організмів від дії слабкого електромагнітного поля і виявив її в експериментах з мікроорганізмами.
Відзнака НАН України «За професійні здобутки» (2012).