Читацька аудиторія українська
Для науковців, викладачів, студентів і всіх, хто цікавиться соціальною філософією та філософською антропологією.
У монографії аналізуються підвалини організації й життєдіяльності суспільства, обґрунтовані модерною думкою, а також створені на цій основі програми соціально-політичних перетворень та практики їх втілення від доби Ренесансу до сьогодення. У ґенезі й розгортанні соціального проекту модерну виділяються чотири фази: перша має цілком негативний характер і передбачає світоглядно-релігійне спростування ієрархізованого порядку середньовіччя. Її загальним змістом є секуляризація дійсності, здійснена впродовж доби Ренесансу і Реформації (XVI–середина XVII ст.). Друга – ліберальна утопія відкритого громадянського суспільства, теоретичну основу якої становить природно-правова парадигма розуміння соціально дійсності. Третя – тоталітарні утопії соціалістичного суспільства у двох головних версіях, виразом яких стали комуністична (класово-соціалістична) та фашистська (націонал-соціалістична) ідеології.
Четверту фазу задає процес глобалізації, який породжує кризу соціального проекту модерну та окреслює перспективу глобального соціального порядку у вигляді мережної соціальності. Серед провідних соціальних колізій сучасності виокремлюється феномен тоталізації суспільств, який властивий і провідним сучасним демократіям (передусім американській). В якості протидії цьому процесу обґрунтовується актуальність "демократичної революції" та екзистенційної реабілітації життєсвіту учасників сучасного суспільства.
Читацька аудиторія російська
Для научных работников, преподавателей, студентов и всех, кто интересуется социальной философией и философской антропологией.
В монографии анализируются основы организации и жизнедеятельности общества, обоснованные модерновой мыслью, а также созданные на этой основе программы социально-политических преобразований и практики их воплощения от эпохи Ренессанса до современности. В генезисе и развертывании социального проекта модерна выделяются четыре фазы: первая имеет вполне негативный характер и предусматривает мировоззренчески-религиозное опровержение иерархизированного порядка средневековья. Ее общим содержанием является секуляризация действительности, осуществленная в течение эпохи Ренессанса и Реформации (XVI–середина XVII в.). Вторая – либеральная утопия открытого гражданского общества, теоретическую основу которой составляет естественно-правовая парадигма понимания социальной действительности. Третья – тоталитарные утопии социалистического общества в двух главных версиях, выражением которых стали коммунистическая (классово-социалистическая) и фашистская (национал-социалистическая) идеологии.
Четвертую фазу задает процесс глобализации, который порождает кризис социального проекта модерна и определяет перспективу глобального социального порядка в виде сетевой социальности. Среди ведущих социальных коллизий современности выделяется феномен тотализации обществ, который присущ и ведущим современным демократиям (прежде всего американской). В качестве противодействия этому процессу обосновывается актуальность "демократической революции" и экзистенциальной реабилитации жизненного мира участников современного общества.