Анотації та інше

Одним із яскравих і потужних явищ періоду енеоліту у Європі є культура лійчастого посуду (КЛП), яка сформувалась на території басейнів Вісли, Одри та Лаби на межі V–IV тис. до н. е. і існувала до першої чверті ІІІ тис. до н. е. Її носії заселили значні терени Західної та Центрально-Східної Європи: від південного побережжя Балтійського моря (територія сучасних держав Данії, Німеччини, Польщі) й Голландії на заході до південних передгір’їв Західних Карпат (Чехія) та верхів’їв Прип’яті, Західного Бугу і Дністра на сході і південному сході (Західна Україна). Саме на території Прикарпаття та Волині КЛП виявила власні характерні ознаки: височинне розташування на виокремлених пагорбах оборонного характеру заввишки понад 300 м н. р. м., на яких часто фіксуються городища княжого періоду, та стійкість культурних традицій. Близьке сусідство із трипільською культурою на південно-східній території поширення КЛП викликає до останньої особливе зацікавлення.

Про безпосередні контакти між носіями обидвох культур свідчать імпорти кераміки, як у прикордонній смузі їхнього проживання, так і усередині їхніх спільнот.

Одним из ярких и мощных явлений периода энеолита в Европе является культура лийчастой посуды (КЛП), которая сформировалась на территории бассейнов Вислы, Одры и Лабы на рубеже V–IV тыс. до н. е. и существовала до первой четверти III тыс. до н. е. Ее носители заселили значительные территории Западной и Центрально-Восточной Европы от южного побережья Балтийского моря (территория современных государств Дании, Германии, Польши) и Голландии на западе до южных предгорий Западных Карпат (Чехия) и верховьев Припяти, Западного Буга и Днестра на востоке и юго-востоке (Западная Украина). Именно на территории Прикарпатья и Волыни КЛП обнаружила собственные характерные признаки: возвышенное расположение на выделенных холмах оборонительного характера высотой более 300 м н. у. м., на которых часто фиксируются городища княжеского периода, и устойчивость культурных традиций. Близкое соседство с трипольской культурой на юго-восточной территории распространения КЛП вызывает к последней особый интерес.

О непосредственных контактах между носителями обоих культур свидетельствуют импорты керамики, как в пограничной полосе их проживания, так и внутри их сообществ.

Одним із яскравих і потужних явищ періоду енеоліту у Європі є культура лійчастого посуду (КЛП), яка сформувалась на території басейнів Вісли, Одри та Лаби на межі V–IV тис. до н. е. і існувала до першої чверті ІІІ тис. до н. е. Її носії заселили значні терени Західної та Центрально-Східної Європи: від південного побережжя Балтійського моря (територія сучасних держав Данії, Німеччини, Польщі) й Голландії на заході до південних передгір’їв Західних Карпат (Чехія) та верхів’їв Прип’яті, Західного Бугу і Дністра на сході і південному сході (Західна Україна). Саме на території Прикарпаття та Волині КЛП виявила власні характерні ознаки: височинне розташування на виокремлених пагорбах оборонного характеру заввишки понад 300 м н. р. м., на яких часто фіксуються городища княжого періоду, та стійкість культурних традицій. Близьке сусідство із трипільською культурою на південно-східній території поширення КЛП викликає до останньої особливе зацікавлення.

Про безпосередні контакти між носіями обидвох культур свідчать імпорти кераміки, як у прикордонній смузі їхнього проживання, так і усередині їхніх спільнот.

Одним из ярких и мощных явлений периода энеолита в Европе является культура лийчастой посуды (КЛП), которая сформировалась на территории бассейнов Вислы, Одры и Лабы на рубеже V–IV тыс. до н. е. и существовала до первой четверти III тыс. до н. е. Ее носители заселили значительные территории Западной и Центрально-Восточной Европы от южного побережья Балтийского моря (территория современных государств Дании, Германии, Польши) и Голландии на западе до южных предгорий Западных Карпат (Чехия) и верховьев Припяти, Западного Буга и Днестра на востоке и юго-востоке (Западная Украина). Именно на территории Прикарпатья и Волыни КЛП обнаружила собственные характерные признаки: возвышенное расположение на выделенных холмах оборонительного характера высотой более 300 м н. у. м., на которых часто фиксируются городища княжеского периода, и устойчивость культурных традиций. Близкое соседство с трипольской культурой на юго-восточной территории распространения КЛП вызывает к последней особый интерес.

О непосредственных контактах между носителями обоих культур свидетельствуют импорты керамики, как в пограничной полосе их проживания, так и внутри их сообществ.