українська
Анотація:В монографії розкрито широкий спектр питань, пов’язаних з проблематикою православно-католицьких відносин, а конче з їх полемічною претензійністю, унійними інтенціями та церковними заходами, що були спрямовані на їхню реалізацію в житті Русі-України доберестейського періоду. Доводиться, що імперативний характер міжконфесійних з’ясувань не був вільним від прямого чи ж опосередкованого впливу позацерковних факторів, що й зумовило істотне розширення контекстуального горизонту дослідження з урахуванням міждержавних, етноментальних, суспільно-політичних та культурно-ідеологічних чинників включно. Ідеальність дослідницького цілепокладання ґрунтується на щирому бажанні автора прислужитися якомога кращому вирозумленню всіх зацікавлених читачів на спасенній важливості проблем, які вагою своєї значущості спричинили остаточний розкол християнської Церкви (1054 р.), а з перегодом стали спонукою до неодноразових спроб привернення єдності як у вселенському, так і в помісному форматах.
Анотація: В книзі вміщений розширений перелік джерел і літератури з теми.