Анотації та інше

Гаврила Іванович Горецький (1900–1988) – видатний геолог-четвертинник, палеогеограф, стратиграф і археолог. Ровесник століття він своєю долею і талантом висловив всі протиріччя епохи. У 28 років обраний до першого складу Білоруської академії наук як економіст-географ і демограф, активний учасник національного відродження. Через два роки репресований, виключений зі складу академіків як "ворог пролетарської диктатури". З 1931 р. в таборах в Карелії і на Кольському півострові, на будівництві Біломорсько-Балтійського каналу. Достроково звільнений у 1934 р. продовжив роботу на гідрооб'ектах НКВС на півночі Росії. Завдяки таланту дослідника і чудової працездатності сформувався як фахівець з інженерної геології, брав участь у проектуванні та будівництві десятків гідроспоруд, був головним геологом оборонних робіт під Ленінградом і Москвою. Надалі працював в системі Гідропроекту на Камі, Волзі, Дону, Маничі, Дніпрі.

Його інженерно-геологічні вишукування лягли в основу будівництва багатьох гідроспоруд. Зібрано унікальний матеріал по алювію річок Східно-Європейської рівнини. Протягом року (1945–1946) захистив кандидатську і докторську дисертації. Створив актуальний досі грандіозний проект, присвячений великим прарікам Російської рівнини, удостоєний Державної премії СРСР. Повернувшись на батьківщину після реабілітації і відновлення в Академії наук, організував масштабні дослідження антропогену Білорусі, сформував наукову школу геологів-четвертинників, обґрунтував нову науку – палеопотамологію. Багато сил віддав реабілітації загиблого в ув'язненні брата Максима Горецького – класика білоруської літератури, і поверненню його літературної спадщини.

Гавриил Иванович Горецкий (1900–1988) – выдающийся геолог-четвертичник, палеогеограф, стратиграф и археолог. Ровесник века он своей судьбой и талантом выразил все противоречия эпохи. В 28 лет избран в первый состав Белорусской академии наук как экономист-географ и демограф, активный участник национального возрождения. Через два года репрессирован, исключен из состава академиков как "враг пролетарской диктатуры". С 1931 г. в лагерях в Карелии и на Кольском полуострове, на строительстве Беломорско-Балтийского канала. Досрочно освобождённый в 1934 г. продолжил работу на гидрообъектах НКВД на севере России. Благодаря таланту исследователя и замечательной трудоспособности сформировался как специалист по инженерной геологии, участвовал в проектировании и строительстве десятков гидросооружений, был главным геологом оборонных работ под Ленинградом и Москвой. В дальнейшем работал в системе Гидропроекта на Каме, Волге, Дону, Маныче, Днепре.

Его инженерно-геологические изыскания легли в основу строительства многих гидросооружений. Собрал уникальнейший материал по аллювию рек Восточно-Европейской равнины. На протяжении года (1945–1946) защитил кандидатскую и докторскую диссертации. Создал актуальный до сих пор грандиозный проект, посвященный великим прарекам Русской равнины, удостоенный Государственной премии СССР. Вернувшись на родину после реабилитации и восстановления в Академии наук, организовал масштабные исследования антропогена Беларуси, сформировал научную школу геологов-четвертичников, обосновал новую науку – палеопотамологию. Много сил отдал реабилитации погибшего в заключении брата Максима Горецкого – классика белорусской литературы, и возвращению его литературного наследия.

Гаврила Іванович Горецький (1900–1988) – видатний геолог-четвертинник, палеогеограф, стратиграф і археолог. Ровесник століття він своєю долею і талантом висловив всі протиріччя епохи. У 28 років обраний до першого складу Білоруської академії наук як економіст-географ і демограф, активний учасник національного відродження. Через два роки репресований, виключений зі складу академіків як "ворог пролетарської диктатури". З 1931 р. в таборах в Карелії і на Кольському півострові, на будівництві Біломорсько-Балтійського каналу. Достроково звільнений у 1934 р. продовжив роботу на гідрооб'ектах НКВС на півночі Росії. Завдяки таланту дослідника і чудової працездатності сформувався як фахівець з інженерної геології, брав участь у проектуванні та будівництві десятків гідроспоруд, був головним геологом оборонних робіт під Ленінградом і Москвою. Надалі працював в системі Гідропроекту на Камі, Волзі, Дону, Маничі, Дніпрі.

Його інженерно-геологічні вишукування лягли в основу будівництва багатьох гідроспоруд. Зібрано унікальний матеріал по алювію річок Східно-Європейської рівнини. Протягом року (1945–1946) захистив кандидатську і докторську дисертації. Створив актуальний досі грандіозний проект, присвячений великим прарікам Російської рівнини, удостоєний Державної премії СРСР. Повернувшись на батьківщину після реабілітації і відновлення в Академії наук, організував масштабні дослідження антропогену Білорусі, сформував наукову школу геологів-четвертинників, обґрунтував нову науку – палеопотамологію. Багато сил віддав реабілітації загиблого в ув'язненні брата Максима Горецького – класика білоруської літератури, і поверненню його літературної спадщини.

Гавриил Иванович Горецкий (1900–1988) – выдающийся геолог-четвертичник, палеогеограф, стратиграф и археолог. Ровесник века он своей судьбой и талантом выразил все противоречия эпохи. В 28 лет избран в первый состав Белорусской академии наук как экономист-географ и демограф, активный участник национального возрождения. Через два года репрессирован, исключен из состава академиков как "враг пролетарской диктатуры". С 1931 г. в лагерях в Карелии и на Кольском полуострове, на строительстве Беломорско-Балтийского канала. Досрочно освобождённый в 1934 г. продолжил работу на гидрообъектах НКВД на севере России. Благодаря таланту исследователя и замечательной трудоспособности сформировался как специалист по инженерной геологии, участвовал в проектировании и строительстве десятков гидросооружений, был главным геологом оборонных работ под Ленинградом и Москвой. В дальнейшем работал в системе Гидропроекта на Каме, Волге, Дону, Маныче, Днепре.

Его инженерно-геологические изыскания легли в основу строительства многих гидросооружений. Собрал уникальнейший материал по аллювию рек Восточно-Европейской равнины. На протяжении года (1945–1946) защитил кандидатскую и докторскую диссертации. Создал актуальный до сих пор грандиозный проект, посвященный великим прарекам Русской равнины, удостоенный Государственной премии СССР. Вернувшись на родину после реабилитации и восстановления в Академии наук, организовал масштабные исследования антропогена Беларуси, сформировал научную школу геологов-четвертичников, обосновал новую науку – палеопотамологию. Много сил отдал реабилитации погибшего в заключении брата Максима Горецкого – классика белорусской литературы, и возвращению его литературного наследия.