Робота є цілісним і системним дослідженням методології і методики вивчення соціальної нерівності. У роботі вперше розглянуто суб’єктивний аспект явища, вивчено структуру та форму зв’язків між різними проявами соціальної нерівності, визначено ключові моменти, які найбільшою мірою впливають на сприйняття гостроти соціальної нерівності, виконано порівняльний аналіз оцінок нерівності громадян різних країн, запропоновано методику класифікації позицій індивідів в соціальній ієрархії, яка враховує багатовимірність соціальної нерівності, вплив кожного виміру окремо і силу зв’язків між ними.
Запропонована в роботі методика для зображення ієрархічної структури суспільства має ряд переваг порівняно з загальноприйнятими методиками, зокрема вона розглядає одночасно три виміри соціальної нерівності: економічний, владний та вимір визнання, спирається на релевантні для українського суспільства міркування щодо існування дефіцитних благ, як механізмів ранжування індивідів, належить до безперервного підходу, що передбачає ширший перелік статистичних процедур і базується на найновішому статистичному методі, який уможливлює перевірку гіпотез на відповідність емпіричним даним та оцінку помилок вимірювання.
Представлена методика може бути застосований в прикладних дослідженнях, спрямованих на вивчення впливу соціальної нерівності на інші явища. Так вона була використана при підготовці аналітичної записки на тему «Зовнішньополітичні орієнтації населення України» для МЗС України. Було виявлено, що серед прихильників східної інтеграції переважають громадяни з низьким соціальним положенням, а серед прихильників західної інтеграції – громадяни з соціальним положенням вище за середній рівень.