2023 року в Інституті української мови НАН України розпочато цикл відкритих засідань вченої Ради Інституту, на яких керівники планових наукових досліджень відділів виступають з лекціями про актуальні проблеми українського мовознавства в сучасному слов’янському і загалом європейському контексті. Уже відбулися лекції директора Інституту доктора філологічних наук професора Павла Юхимовича Гриценка «Українська діалектологія у слов’янському контексті: осягнення і проблеми» та головного наукового співробітника відділу стилістики, культури мови та соціолінгвістики доктора філологічних наук професора академіка НАН України Світлани Яківни Єрмоленко «Теоретична і прикладна лінгвостилістика в західноєвропейському мовознавстві». Лекції викликали зацікавлення мовознавців наукових установ та університетів України й закордону, жваву й плідну дискусію. Записи лекцій оприлюднено на сайті Інституту української мови НАН України та на каналі Інституту в YouTube.
8 червня відбулася чергова лекція з цього циклу – «Розвиток типології українських словників ХХІ ст. у слов’янських паралелях», яку виголосила завідувач відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту доктор філологічних наук професор Євгенія Анатоліївна Карпіловська. У лекції взяли участь учені з університетів і наукових установ Львова, Луцька, Черкас, Кривого Рогу, Полтави, Дрогобича, а також учені із Сербії, Польщі, Білорусі, Чехії, Словаччини і Словенії, серед яких голова Комісії зі слов’янського словотворення при Міжнародному комітеті славістів професор Белградського університету Райна Драгічевич, голова Комісії з діалектології при Міжнародному комітеті славістів професор Університету імені Адама Міцкевича в Познані Єжи Сиротюк, голова Комісії з лінгвістичної бібліографії при Міжнародному комітеті славістів, директор Центру наукової інформації Інституту славістики Польської академії наук доктор Павел Ковальський (Варшава), головний редактор журналу Польської академії наук «Roznik Slawistyczny» професор.Вроцлавського університету Ян Соколовський та інші колеги.
У лекції було порушено важливі проблеми створення українських словників ХХІ ст. як словників нового покоління з урахуванням досвіду української і загалом слов’янської лексикографії. Наголошено, що це 1) словники нових типів, яких донині не було в українській лексикографії (як приклад такого словника подано працю відділу лексикології, лексикографії та структурно-математичної лінгвістики Інституту «Словник мови творчих особистостей України другої половини ХХ – початку ХХІ ст.», оприлюднену у форматі електронного видання 2022 р. на сайті Інституту української мови НАН України); 2) нові словники вже відомих типів, а також 3) словники, для укладання яких застосовано нові технології і які функціонують у комп’ютерному середовищі. Доповідачка розповіла про роботу колективу над новим тлумачним словником активного типу української мови ХХІ ст., здійснювану від 2021 р., накреслила аспекти, у яких цей словник близький до праці над словниками словацької, польської, сербської та інших слов’янських мов, обґрунтувала оригінальність нового тлумачного словника української мови. Новий словник зорієнтовано на опис та пояснення української лексики і фразеології, що активно функціонують і у сучасній мовній практиці, на показ норм і правил їхнього вживання. Словник укладають на принципово новій джерельній базі, яку складають тексти різних стилів та сфер уживання української мови, видані після 1991 р. Для опрацювання слів і словосполук, які є знаками української етнокультури, а отже, є складниками української ідентичності, у словнику використано фольклорні, етнографічні тексти, а також твори письменників української діаспори, Розстріляного Відродження, українську класику. Передбачено, що такий словник, адресований широкому загалу українських мовців, а також тим, хто вивчає українську мову, виконуватиме, крім інформаційно-довідкової, також культурно-історичну та освітню функції.
За інформацією Інституту української мови НАН України