«Якщо енергоблоки в зупині, вони є набагато безпечнішими, –
пояснює старший науковий співробітник Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України кандидат біологічних наук Олена Паренюк ситуацію на Запорізькій АЕС. – Кілька енергоблоків перебувають у холодному зупині. Це означає, що температура впала, і там, в принципі, невеликий тиск — трішки більший за атмосферний. П’ятий енергоблок — у гарячому зупині. Там тиск вищий, температура майже 280 градусів, і з гарячого зупину його дуже швидко можна перевести в генерацію. Тобто росіяни тримають енергоблок в заручниках.
Коли енергоблок не генерує енергію, тобто коли у ньому не відбувається ланцюгова реакція, це набагато безпечніше. Там немає, наприклад, радіоактивного йоду. Кількість напрацьованих радіонуклідів набагато менша.
Тобто зараз ЗАЕС в максимально безпечному стані, скажімо так. Але якщо буде витік радіонуклідів в Дніпро (а Дніпро — основна водна артерія України), це буде погано, з одного боку.
З іншого боку, якщо радіонуклідів буде небагато, то вони можуть витекти в Чорне море й навіть особливо не забруднити територію України. Тому тут постає питання про масштаб катастрофи, про тип катастрофи. А поки ми просто не можемо цього оцінити».
За словами науковиці, правила техніки безпеки в разі загоряння на АЕС – ті самі, що й на випадок ядерного вибуху.
Прочитати їх можна в опублікованому «Кунштом» уривку з книги «Страшне, прекрасне та потворне у Чорнобилі. Від катастрофи до лабораторії», яку наша колега написала у співавторстві з популяризаторкою наукових знань про Чорнобиль і радіацію кандидаткою біологічних наук Катериною Шавановою.