16–19 серпня 2023 року в гібридному форматі тривала 11-а міжнародна науково-практична конференція «Нанотехнології та наноматеріали» («НАНО–2023»), яка присвячувалася «хоробрим чоловікам і жінкам, які служать у Збройних Силах України та боронять свободу і мир в Україні». Офлайн-частина зібрання в Буковелі супроводжувалася онлайн-трансляцією на платформі Zoom і прямою YouTube-трансляцією. Цьогорічними організаторами заходу стали Інститут фізики НАН України (Київ, Україна), Національний університет «Львівська політехніка» (Львів, Україна), Туринський університет (Італія), Університет П’єра та Марії Кюрі (Франція), Тартуський університет (Естонія). Для участі у конференції зареєструвалося близько 650 науковців, офлайн-подію відвідало близько 150 осіб, трансляцію на YouTube-каналі переглянуло вже близько тисячі користувачів із різних країн світу.
 Колективне фото офлайнових учасників конференції «НАНО–2023» |
Під час урочистого відкриття конференції вітальні слова виголосили Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, Генеральний директор з питань зростання Європейської Комісії пані Мартін Дісс, радник Президії НАН України академік Антон Наумовець і засновниця й голова організаційного комітету конференції «Нанотехнології та наноматеріали», завідувачка відділу міжнародної наукової та інноваційної діяльності, трансферу технологій та захисту інтелектуальної власності Інституту фізики НАН України кандидат фізико-математичних наук Олена Фесенко. Вони висловили підтримку, підкреслили важливість проведення конференції та наголосили на її внеску в розвиток наукових досліджень та інновацій.
 Вітальне слово голови організаційного комітету конференції кандидата фізико-математичних наук Олени Фесенко під час урочистого відкриття заходу |
Пленарне засідання розпочав професор Західнопоморського технологічного університету в Щецині (Польща) Павло Сікора – із доповіддю «Підходи до виробництва бетонних матеріалів для радіаційного захисту з використанням 3D-друку, що містять структури Bi2O3-Gd2O3-SiO2».
 Онлайн-виступ професора Павла Сікори (Польща) |
Загалом було виголошено 12 пленарних доповідей. Зокрема, професор Інституту фізики Тартуського університету (Естонія) доктор Леонід Долгов виступив із теми «Світлові люмінесцентні центри в порошку La1-x-yYxNdyF3, перспективи їх використання для моделювання станів кубітів».
 Онлайн-виступ доктора Леоніда Долгова (Естонія) |
Професор Лабораторії MINT Університет Анже (Франція) Оксана Крупка з виголосила доповідь «Полі-2-оксазолін: від синтезу до застосувань у наномедицині».
 Онлайн-виступ професора Оксани Крупки (Франція) |
Професор Міжнародного центру майбутньої науки Цзілінського університету (Китай) Володимир Туз розповів про «Захоплені моди в неермітових метаповерхнях із посиленням і втратою».
 Виступ професора Володимира Туза (Китай) |
Професор хімічного факультету Університету Маямі (США) Роджер М. Леблан доповів про «Застосування вуглецевих точок як сучасних наноматеріалів».
 Онлайн-виступ професора Роджера М. Леблана (США) |
У пленарній сесії також узяли участь:
• головний науковий співробітник відділу біомолекулярної електроніки Інституту молекулярної біології та генетики НАН України кандидат біологічних наук Ярослав Корпан (із доповіддю «SKINOMITRONICS – новий виклик у дослідженнях і розробках датчиків для медичної діагностики»);
• провідний науковий співробітник відділу фізики магнітних явищ Інституту фізики НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Ганна Морозовська («Кореляція Раманівських досліджень, рентгенівських і магнітних властивостей наночастинок LuFeO3»);
• провідний науковий співробітник відділу оптики і спектроскопії Інституту фізики напівпровідників ім. В.Є. Лашкарьова НАН України доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Джаган («SERS-підкладки з самолокалізацією аналіту в гарячих точках»);
• професор кафедри неорганічної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор хімічних наук Сергій Неділько («Взаємодії в органо-неорганічних композитах: вплив на структурні та люмінесцентні властивості матеріалів»);
• завідувач відділу фізики міцності та руйнування матеріалів Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України член-кореспондент НАН України Сергій Котречко («Атомні механізми та закономірності впливу температури на міцність карбін-графенових наноелементів»);
• завідувачка відділу наноструктурних матеріалів імені Ю.В. Малюкіна Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України член-кореспондент НАН України Світлана Єфімова («Роль іонів зі змінною валентністю в антиоксидантній активності наночастинок GdVO4:Eu3+»);
• завідувач відділу фізики мезо- та нанокристалічних магнітних структур Інституту магнетизму НАН України та МОН України доктор фізико-математичних наук Роман Верба («Сильно нелінійне збудження короткохвильових обмінних спінових хвиль у магнітних нанохвилеводах»).
Другого і третього дня конференції «НАНО–2023» працювали секції:
- «Мікроскопія нанооб’єктів»;
- «Нанобіотехнології для сфери безпеки здоров’я»;
- «Нанокомпозити та наноматеріали»;
- «Фізико-хімічні науки про наноматеріали»;
- «Нанооптика та фотоніка»;
- «Нанохімія та біотехнологія»;
- «Наноструктурована поверхня»;
- «Нанорозмірна фізика».
Загалом було виголошено 115 усних і представлено понад 357 стендових доповідей з актуальних напрямів нанонауки.
За лаштунками конференції
За інформацією Інституту фізики НАН України