26 жовтня 2023 року в будівлі Президії Національної академії наук України відбулося п’яте засідання Робочої групи НАН України з аналізу наслідків руйнування греблі Каховської ГЕС. У ньому взяли участь провідні фахівці наукових установ Академії – Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України, Інституту гідробіології НАН України, Інституту проблем безпеки атомних електростанцій НАН України, Інституту проблем математичних машин і систем НАН України, Інституту фізики високих енергій і ядерної фізики Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», Інституту електрофізики і радіаційних технологій НАН України, Інституту економіки та прогнозування НАН України, Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України, Центру проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України.
 Академік Вячеслав Богданов |
Відкрив засідання голова Робочої групи, віцепрезидент НАН України академік
Вячеслав Богданов. Він поінформував присутніх про те, що
на засіданні Президії НАН України 18 жовтня цього року завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України академік
Яків Дідух виголосив ґрунтовну доповідь про наукові засади розроблення методики оцінювання збитків, завданих воєнними діями природним екосистемам, що викликала активне обговорення серед присутніх. Окремо було наголошено на виступі під час згаданого засідання Президії Президента Академії академіка
Анатолія Загороднього, який відзначив, що Академія має значний інтелектуальний потенціал і чимало практичних напрацювань, які можна використати для прогнозування можливих віддалених наслідків збройної російської інтервенції, відновлення соціально-економічної, наукової, гуманітарної сфери та довкілля України, і, зокрема, високо оцінив діяльність Робочої групи.
 Доповідає академік Яків Дідух |
Відповідно до порядку денного засідання Робочої групи академік Яків Дідух виступив із доповіддю про проблеми оцінювання стану та динаміки природних екосистем колишнього Каховського водосховища, підготовленою за підсумками експедиції українських природоохоронців і науковців до зони техногенної катастрофи. Доповідач, серед іншого, ознайомив присутніх із моніторинговими дослідженнями, що їх виконують учені Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України практично з перших днів Каховської катастрофи, з динамікою формування рослинних угрупувань, зокрема і адвентивних (чужорідних) видів, а також дав попередній прогноз розвитку сукцесійних процесів на територіях, що відкрилися після руйнування греблі Каховської ГЕС.
 |
 |
Крім того, було наголошено на розбіжностях у трактуванні терміну «екоцид» у національному та міжнародному законодавстві, необхідності екологічної експертизи до відновлення Каховського водосховища, залучення установ НАН України, зокрема економічного та юридичного профілю, до оцінювання збитків довкіллю нашої держави і розроблення прогнозів задля впровадження заходів з мінімізації віддалених негативних наслідків Каховської катастрофи.
 Члени-кореспонденти НАН України Володимир Осадчий (праворуч) і Володимир Ємельянов |
Директор Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Осадчий доповів учасникам засідання про попередні результати експедиції очолюваної ним установи до колишнього Каховського водосховища. Серед іншого, дав загальний опис залишкових водойм і покривів ложа водосховища, отриманий, зокрема, з використанням даних супутникового зондування. Навів динамічні характеристики хімічних показників води, а саме щодо вмісту важких металів, сполук азоту й фосфору, і наголосив на необхідності подальших комплексних наукових експедицій за участі гідробіологів, ботаніків та екологів.
 |
 |
 |
 |
Крім того, Володимир Осадчий від імені редакційної групи з узагальнення напрацьованих Робочою групою матеріалів запропонував до обговорення попередню структуру відповідного звіту. Передбачається, що цей документ охоплюватиме науково обґрунтовані екологічні, економічні, соціальні й гуманітарні наслідки створення та руйнування Каховського водосховища, міститиме прогнози щодо короткотермінових і довготривалих наслідків для різних можливих сценаріїв відбудови греблі Каховської ГЕС.
До обговорення заслуханих доповідей активно долучились академіки Вячеслав Богданов і Яків Дідух, член-кореспондент НАН України Володимир Осадчий, а також директор Центру проблем морської геології, геоекології та осадового рудоутворення НАН України член-кореспондент НАН України Володимир Ємельянов.
За підсумками засідання вирішено активізувати підготовку попереднього звіту про соціально-економічні, екологічні й інші наслідки Каховської катастрофи та виважених пропозицій стосовно можливих сценаріїв відбудови Каховської ГЕС, які Академія могла би подати на розгляд органів державної влади.
За інформацією СПНС НОВ Президії НАН України
Фото: пресслужба НАН України