Національну академію наук України відвідали директорка з досліджень Французького національного центру наукових досліджень (CNRS) професор Марі-Елен Грос Шун та представник колаборації LHCb Європейської організації з ядерних досліджень (СERN) доктор Вінченцо Марія Вагноні. На зустрічі були також присутні директор міжнародної асоційованої лабораторії LIA IDEATE у Франції Сергій Барсук та директор міжнародної асоційованої лабораторії LIA IDEATE в Україні Олег Безшийко.
Зустріч відбулася 15 листопада 2023 року у Президії Національної академії наук України.
Національну академію наук на зустрічі представили віцепрезидент НАН України академік Вячеслав Богданов, академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем матеріалознавства НАН України, директор Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України академік Ігор Крівцун, директор Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України академік Борис Гриньов, учений секретар Відділення ядерної фізики та енергетики НАН України Ігор Кочешев та заступник начальника Відділу міжнародних зв’язків НАН України Сергій Максимчук.
 |
Привітавши гостей і представивши їм своїх українських колег, віцепрезидент НАН України академік Вячеслав Богданов коротко розповів про статус, основні завдання, структуру й напрями діяльності Національної академії наук України, особливо підкресливши розвиток міжнародного наукового й науково-технічного співробітництва. Зокрема він розповів про багаторічні плідні наукові зв’язки з Національним центром наукових досліджень Франції. Співробітництво НАН України і CNRS реалізується в рамках Угоди про наукове співробітництво від 2004 року.
Нагадаємо, що CNRS є найбільшою французькою науково-дослідною установою, що об'єднує державні організації Франції, які спеціалізуються в галузі прикладних і фундаментальних досліджень, та координує їхню діяльність на національному рівні.
Також академік Вячеслав Богданов відзначив тісну співпрацю Академії з Європейською організацією з ядерних досліджень, що базується на Угоді між Україною та СERN щодо надання нашій країні статусу асоційованого члена в СERN. Найбільш активно співпрацюють з СERN ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут» (ННЦ ХФТІ), Інститут сцинтиляційних матеріалів, Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова та Інститут ядерних досліджень.
Сьогодні співпраця здійснюється як шляхом прямих контактів з фахівцями СERN, так і шляхом реалізації академічної програми з фізики високих енергій.
Академік Вячеслав Богданов підкреслив, що Академія зацікавлена у розширенні, продовженні та активізації співпраці з CNRS та СERN.
У свою чергу доктор Вінченцо Марія Вагноні передав слова привітання та підтримки для Академії та усього українського народу від керівництва СERN.
Він зазначив, що за останні роки співпраця українських дослідницьких груп з СERN суттєво розширилась. Однією з найголовніших цілей свого візиту він назвав пошук шляхів і способів ще більше розширити та розвинути це співробітництво.
У розмові з іноземними гостями академік Борис Гриньов обговорив питання функціонування обчислювального грід-кластеру у ННЦ ХФТІ. Він розповів про складне становище, у якому перебуває зараз Харківський фізико-технічний інститут після численних обстрілів російськими військами. Доктор Вінченцо Марія Вагноні пообіцяв посприяти наданню допомоги від СERN на відновлення наукової інфраструктури.
 |
Академік Ігор Крівцун розповів про давню і активну співпрацю науковців Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона з CNRS та СERN. Він зауважив, що в Інституті електрозварювання розробляються різноманітні способи з’єднання та обробки матеріалів. Ще на етапі будівництва Великого адронного колайдера перед науковцями ІЕЗ стояло завдання виготовити деталь, що складалася з трьох видів матеріалів – ніобію, титану та нержавіючої сталі. З’єднання різнорідних матеріалів – складна задача, але науковці Інституту успішно її вирішили використовуючи два типи зварювання – унікальний спосіб зварювання вибухом та електронно-променеве зварювання.
Наостанок всі учасники висловили упевненість, що ця зустріч та плідна розмова нададуть новий імпульс розвитку наукової співпраці, сприятимуть її поглибленню і розширенню.
Фото: Пресслужба НАН України