13 грудня 2023 року під головуванням Президента Національної академії наук України академіка Анатолія Загороднього відбулося чергове засідання Президії НАН України.

Цього дня було заслухано дві наукові доповіді.

З доповіддю “Основи технології вирощування монокристалів оксидних сполук” виступив директор Інституту монокристалів НТК «Інститут монокристалів» НАН України» член-кореспондент НАН України Ігор Притула.

Член-кореспондент НАН України Алла Буйських

Далі доповідь “Моніторинг археологічних пам’яток України: сучасний стан та втрати в результаті воєнної агресії РФ” представила заступник директора Інституту археології НАН України член-кореспондент НАН України Алла Буйських. Вона розповіла про новий формат досліджень, запропонований науковцями Інституту, та пов’язаний з моніторингом актуального стану пам’яток археології на територіях, що постраждали від російської агресії. Передовсім це деокуповані регіони і території, що не перебували у тимчасовій окупації, проте зазнали руйнувань і ландшафтних перетворень внаслідок ворожих обстрілів.

Як зазначила доповідачка, ще у 2015 році Інститут археології НАН України розпочав роботу щодо фіксації фактів руйнації археологічних пам’яток внаслідок воєнних дій. З початком повномасштабного вторгнення російських військ у лютому 2022 року під загрозою опинилися тисячі пам’яток археології, особливо ті, що знаходилися в зоні безпосередніх бойових дій. Після звільнення частин Київської та Чернігівської областей від тимчасової окупації навесні 2022 року питання археологічного моніторингу отримало цілком конкретні завдання, оскільки історичні ландшафти у цих областях зазнали серйозних втручань та руйнувань. Крім того, на рівні обговорення та консультацій розпочалася підготовча робота з визначення розмірів компенсації за пошкодження або знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок агресії Російської Федерації, до яких й належать пам’ятки археології.

Член-кореспондент НАН України Алла Буйських проінформувала, що у 2022 році було створено міжгалузеву робочу групу «Archaeological Landscapes Monitoring Group», до складу якої увійшли фахівці з 20 наукових та громадських організацій (зокрема Інституту археології НАН України, Національного університету оборони України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка), та яка працює за підтримки Німецького археологічного інституту (Берлін, ФРН) та ЮНЕСКО. Вона відзначила, що руйнація та пошкодження пам’яток культурної спадщини, зокрема й пам’яток археології, є воєнним злочином і їх ретельна фіксація дасть змогу в майбутньому притягнути агресора до відповідальності у міжнародних судових інституціях.

Загалом, за словами вченої, проаналізовано стан 836 археологічних пам’яток у 9 областях та Автономній Республіці Крим (за супутниковими знімками). Польові дослідження проведені на 575 археологічних пам’ятках: внаслідок бойових дій пошкоджено 167 пам’яток загальною площею 6667 кв.м, 9 пам’яток загальною площею 5620 кв.м – пошкоджені будівельними роботами та 13 пам’яток загальною площею 12526 кв.м – грабіжниками.

Група працює за такими напрямами: просвітницька робота серед бійців ЗСУ; польовий моніторинг фактів руйнації та пошкодження археологічних пам’яток та їх фіксація; створення електронної бази даних фактів руйнації та пошкодження археологічних пам’яток; надання звітів та актів щодо порушень у сфері пам’яткоохоронного законодавства України до місцевих органів влади.

Як розповіла Алла Буйських, роботи з моніторингу розпочалися у серпні 2022 року за фінансової підтримки Німецького археологічного інституту згідно зі стипендіальною програмою, спрямованою на підтримку українських колег «Українська археологічна спадщина, що опинилася під загрозою внаслідок війни: порятунок та захист» («Ukrainian archaeological heritage, threatened by war: saving and protection»). Крім фіксації пошкоджень, за мету ставилося завдання відпрацювати методики, єдиний алгоритм дій та набуття досвіду дослідницьких робіт у нових умовах. Тоді в Інституті археології НАН України було створено спеціальну Моніторингову археологічну експедицію.

Доповідачка також відзначила, що роботи з моніторингу актуалізували появу нових археологічних пам’яток на мапі України.

Доктор Альфред Твардецький

В обговоренні доповіді науковий співробітник відділу Стародавньої Греції та Риму Інституту археології та етнології Польської академії наук (ПАН) доктор Альфред Твардецький відзначив, що археологічна спадщина України є надзвичайно важливою частиною загальносвітового культурного надбання. Саме тому захист місць археологічних розкопок і пам'яток минулого, розташованих на території України, особливо у такий важкий час, що настав після неспровокованого нападу російської федерації на Україну 24 лютого 2022 року, непокоїть усіх археологів, не лише польських. Він підкреслив надзвичайну важливість моніторингу заподіяних втрат та навчання українських солдатів діям, які дозволять мінімізувати негативні наслідки для культурної спадщини.

Кандидат історичних наук, доцент Павло Шидловський

Завідувач кафедри археології та музеєзнавства історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат історичних наук Павло Шидловський розповів про спільну роботу археологів України в складі міжгалузевої Групи моніторингу археологічних ландшафтів, ризики, з якими зіштовхуються учасники моніторингу, завдання, що стоять перед українськими археологами на сучасному етапі та у наступні десятиліття.

Член-кореспондент НАН України Віктор Чабай

Директор Інституту археології НАН України член-кореспондент НАН України Віктор Чабай у своєму виступі розповів про співпрацю науковців-археологів з військовими та наголосив на необхідності створення спеціального археологічного підрозділу в лавах ЗСУ за аналогією з тими, що існують в арміях країн НАТО.

Академік-секретар Відділення загальної біології НАН України академік НАН України Володимир Радченко запропонував висловити подяку від імені Національної академії наук України тим військовим підрозділам, які найбільшою мірою сприяють збереженню археологічних пам’яток нашої держави.

До дискусії з цього питання також долучилися академіки НАН України Валерій Смолій, Вадим Локтєв, Вячеслав Богданов, Ярослав Яцків, член-кореспондент НАН України Володимир Устименко.

Учасники засідання відзначили високу актуальність та вагомість наукових результатів, представлених у доповідях цього дня.

Насамкінець було розглянуто декілька кадрових та поточних питань.

Академік НАН України Станіслав Довгий

Зокрема, Президент Національного центру «Мала академія наук України» МОН України та НАН України академік НАН України Станіслав Довгий виступив з інформацією «Про Доповідь для ЮНЕСКО щодо шкоди, заподіяної сектору науки в Україні внаслідок агресії Російської Федерації. Військова агресія Російської Федерації проти України. Аналіз стану в науковому секторі».

Він відзначив, що внаслідок агресії РФ перед науковим сектором України постали суттєві виклики, до яких слід віднести: пошкодження та руйнування майнового комплексу; пошкодження, знищення та розграбування наукового обладнання; зменшення кількості та міграція науковців та інженерів; зменшення фінансового забезпечення наукових установ України; зменшення кількості наукових публікацій; зменшення кількості науково-освітніх центрів Національного центру «Мала академія наук України» МОН України та НАН України як платформи підготовки майбутніх наукових кадрів.

Доповідач наголосив, що для своєчасного реагування на ці виклики необхідно створити систему моніторингу за вказаними процесами. А для цього треба налагодити платформу отримання та оброблення інформації, що відображає динаміку стану наукової інфраструктури України за вказаними напрямами.