Фахівці Інституту геохімії навколишнього середовища Національної академії наук (НАН) України, Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління й Інституту водних проблем та меліорації Національної академії аграрних наук (НААН) України спільно вивчають ложе Каховського водосховища, щоби на основі геохімічних і радіологічних досліджень оцінити загальний стан ґрунтів (донних відкладень), поверхневих і підземних вод. Дослідження тривають відповідно до Програми дослідних робіт на 2023–2024 рр. «Розробка рекомендацій щодо відбудови гідроспоруд Каховського гідровузла та наповнення Каховського водосховища для забезпечення надійної експлуатації водозабору Запорізької АЕС, інших водозаборів комунального та промислового водопостачання та відновлення екологічного стану і біорізноманіття Нижнього Дніпра», яку погодило Державне агентство водних ресурсів України і схвалило Державне агентство меліорації та рибного господарства України.
 Територія досліджень |
Перша експедиція відбулась у вересні цього року, і дослідження показали пересічні рівні потужності еквівалентної дози (ПЕД) гамма-випромінювання. Водночас, у шпурах на глибині 0,5–1,0 м він був помітно вищим, ніж над поверхнею (в середньому в 1,9 раза, максимум – у 2,6 раза). Середній фон на поверхні ложа водосховища становить 0,082 мкЗв/год, у товщі шару мулистих відкладень – 0,145 мкЗв/год, максимальний показник – 0,6 мкЗв/год. Інтенсивність альфа- та бета-випромінювання ґрунтів удвічі перевищує пересічні показники в Україні.
Науковці також здійснили численні аналізи для визначення вмісту мікроелементів (28 металів і сірки) у ґрунтах площ, які не знаходились у межах колишньої акваторії водосховища, та донних відкладеннях і показують, що за 70 років існування Каховського водосховища у донних відкладеннях, порівняно з ґрунтами, дещо знизилися (на 10–30 %) валові вмісти таких елементів, як Fe, Pb, Zr, Bi, Ba; суттєво (вдвічі-втричі) знизилися вмісти Cu та B; дещо зросли (на 10–30 %) вмісти Ti, Mn, Ni, Cd, Be, La, Yb і Ge; суттєво зросли (в півтор-два рази) вмісти Sn, W, Li та Sc; майже не змінилися вмісти V, Co, Cr, Zn, Ga, Nb, Mo, P, Y, а також S.
 Профіль 1. Радіометричні вимірювання. Гідробіологічні дослідження та відбір проби води. Пункт опробування № 3 |
Згідно з результатами гідрохімічних експрес-тестів, поверхневі й підземні води на території досліджень мають дуже низьку якість і не придатні для питного водокористування. Скажімо, водневий показник (рН) в усіх, без винятку, пробах води має тенденцію до підвищеної кислотності й зазвичай виходить за унормовані межі. Мінералізація підземних вод також виходить за межі гранично допустимої концентрації (ГДК), у деяких випадках – суттєво (до 3,7 ГДК).
У листопаді–грудні 2023 року відбулася друга експедиція для уточнення отриманих даних і виконання додаткових робіт. Польові дослідження тривали в зоні підвищеної небезпеки, де на чотирьох станціях ложа водосховища у Дніпропетровській області здійснювалося дистанційне радіаційне обстеження території за допомогою комплексу G-Smart власної розробки та БПЛА.
 Профіль 4. Вимірювання щільності потоку радону з ґрунту радіометром «Альфарад+». Пункт опробування № 13 |
 Профіль 4. Донні відкладення Каховського водосховища (дрейсена). Між пунктами опробування № 12 і № 13 |
 Профіль 4. Донні відкладення Каховського водосховища (мул) і рослинність на ньому. Пункт опробування № 13 |
Ці дослідження відбулися завдяки плідній співпраці наукових установ із підрозділами Збройних Сил України, які гарантували безпеку учасників експедиції та якісну роботу на досліджуваних ділянках.
Зараз учені оброблюють одержані результати.
За інформацією Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України