26 червня 2024 року в Інституті держави і права імені В.М. Корецького НАН України відбулася всеукраїнська науково-практична конференція «28-річчя Конституції України: досвід, воєнні випробування та повоєнний ренесанс». Захід організували Національна академія наук України, Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України та Національна академія правових наук України.

До зібрання долучилися провідні українські вчені-юристи, представники Національної академії наук України, Національної академії правових наук України, наукових вишів і спеціалізованих вищих відомчих закладів освіти (доктори наук, кандидати наук, докторанти й аспіранти), народні депутати України, працівники Офісу Президента України, вчені – судді Конституційного Суду України, вчені Вищої ради правосуддя, представники інститутів громадянського суспільства. Учасники обговорили широке коло нагальних проблем, пов’язаних із роллю Конституції у формуванні сучасної України, й актуальні питання конституційно-правового регулювання її повоєнного відновлення.

Зі вступним словом до присутніх звернувся директор Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України академік НАПрН України Олександр Скрипнюк. Привітавши колег, він окреслив основні питання, що потребують доктринально-правового вирішення. Йдеться, зокрема, про забезпечення й захист конституційних прав і свобод людини та громадянина під час війни. «Сьогодні, як ніколи, актуальним є утвердження права людини на життя й мир. Утім, тут виникає чимало питань, пов’язаних не тільки з недосконалістю чинного національного конституційно-правового законодавства, а й із недотриманням і порушенням з боку російського агресора міжнародного гуманітарного права та міжнародного права з прав людини. Людина в умовах війни є найвразливішою мішенню та наражається на найбільшу небезпеку. Ситуація ускладнюється ще й тим, що держава у надзвичайних умовах війни вимушена обмежувати деякі права людини. І тут ключовим є те, щоби таке обмеження здійснювалося виключно відповідно до положень і вимог Конституції України», – наголосив учений.

За словами Олександра Скрипнюка, наразі для України гостро постала проблема забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина на тимчасово окупованих територіях, де масово порушуються такі основоположні права та свободи людини, як право на життя, свободу й особисту недоторканність; право на гідне поводження та недопустимість застосування до людини тортур, жорстокості й нелюдського поводження; право на справедливе судочинство та захист від свавільного арешту чи вигнання; право на свободу пересування; право на громадянство тощо.

Науковець зупинився на питаннях подальшого вдосконалення конституційно-правового забезпечення державного суверенітету та територіальної цілісності України, посилення системи національної безпеки, вдосконалення конституційно-правового статусу Збройних Сил України, а також на необхідності конституційних змін і відповідного вдосконалення конституційного законодавства. «Така ситуація покладає на вчених, насамперед юристів, учених-конституціоналістів, великі відповідальні завдання генерування нових ідей і пропозицій щодо вдосконалення Основного Закону, а це, своєю чергою, потребує координації досліджень, згуртування зусиль академічних і вишівських науковців, практиків, залучення до процесу представників громадянського суспільства», – підсумував академік НАПрН України Олександр Скрипнюк.

Учасників конференції привітав віцепрезидент Національної академії наук України академік НАН України Сергій Пирожков, який зазначив, що сьогодні Основний Закон України став символом боротьби українського народу за свою Незалежність, свободу, європейський цивілізаційний вибір. Широкомасштабна агресія росії ставить на порядок денний багато викликів і питань, що потребують вирішення. Актуалізуються питання забезпечення дії Конституції та правового регулювання у державі в умовах воєнного стану.

Вітальне слово виголосив також президент Національної академії правових наук України академік НАПрН України Володимир Журавель.

Член Президії НАН України, академік-секретар Відділення історії, філософії та права НАН України академік НАН України Валерій Смолій у своїй вітальній промові наголосив, що нині Конституція України – як і Державний Герб України, Державний Прапор України та Державний Гімн України – стала символом згуртування українського народу в боротьбі за Незалежність, свободу та територіальну цілісність своєї держави. Проте, як зазначив учений, в умовах зовнішніх загроз і внутрішніх викликів існуванню Української держави чинна Конституція потребує вдосконалення положень щодо зовнішніх аспектів суверенітету України, її територіальної цілісності, унітаризму, розвитку демократії тощо.

На завершення вітальної частини конференції виступив заступник керівника Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород – керівник управління з питань помилування Офісу Президента України доктор юридичних наук, професор Дмитро Журавльов.

Далі захід продовжили доповіді провідних українських науковців, присвячені проблемам формування конституціоналізму в Україні, розвиткові Конституції України, а також її реалізації в умовах воєнного стану та викликів російсько-української війни.

На конференції, зокрема, виступили:

перший віцепрезидент НАПрН України академік НАПрН України Олександр Бандурка (з теми «Українська правнича наука в умовах воєнного стану: відповіді на виклики сьогодення та стратегічні завдання»);
головний науковий співробітник відділу історії міжнародних відносин і зовнішньої політики України Інституту історії України НАН України академік НАН України Володимир Шаповал («Конституція України: вже 28 років і ще 28 років»);
заступниця директора Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України академік НАПрН України Наталія Оніщенко («Право на мир: статус конституційного закріплення»);
народний депутат України Ярослав Юрчишин («Розвиток українського парламентаризму: виклики та перспективи»);
директор Інституту економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова НАН України член-кореспондент НАН України і НАПрН України Володимир Устименко («Конституційно-правовий вимір справедливого повоєнного відновлення»);
завідувачка відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України член-кореспондент НАН України і НАПрН України Наталія Пархоменко («Проблемні аспекти забезпечення реалізації Конституції України в умовах війни»);
народний депутат України Микола Величкович («Легітимність публічної влади у світлі захисту фундаментальних прав людини»);
професор кафедри конституційного права Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка доктор юридичних наук Олег Марцеляк («Дія принципів народовладдя і інституційної безперервності влади в Україні в умовах воєнного стану (на прикладі глави держави)»);
провідний науковий співробітник відділу конституційного права та місцевого самоврядування Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України доктор юридичних наук, професор Олександр Батанов («Муніципалізм у системі сучасного конституціоналізму: генетичні витоки та тенденції розвитку»).

В обговоренні доповідей узяв участь головний науковий співробітник відділу теорії держави і права Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України член-кореспондент НАН України й академік НАПрН України Василь Сіренко, який підкреслив, що Конституція України є визначальним чинником забезпечення прав людини та гідних умов її життя. Водночас, учений наголосив на посиленні гарантій конституційного ладу України задля забезпечення її сталого розвитку як демократичної, правової, зокрема, як соціальної держави.

Загалом у межах конференції було розглянуто пріоритетні напрями конституційних змін. Зазначалося, що Конституція України стала поштовхом для формування всіх галузей національного права й законодавства та продуктивного розвитку всіх сфер суспільного життя: політичного, економічного, соціального, культурного тощо. Учасники зібрання наголосили на необхідності посилення захисту Конституції України та розвитку її положень, зміцнення засад конституціоналізму в Україні, забезпечення конституційних принципів і посилення гарантій конституційного ладу України задля забезпечення її сталого розвитку як демократичної, правової, соціальної держави, повноправного члена світового співтовариства, здійснення правових заходів зі зміцнення демократії та верховенства права в умовах викликів і випробувань російсько-української війни. З огляду на це, було одноголосно ухвалено рекомендації конференції.