19 вересня 2024 року відбулася презентація першого в Україні Науково-практичного коментаря Закону України «Про правотворчу діяльність». Коментар підготовлено на основі узагальнення новітньої правової доктрини, з урахуванням практики Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини.

Відкрив захід Голова Верховної Ради України академік Національної академії правових наук України Руслан Стефанчук, під загальною редакцією якого підготовлено презентоване видання. У своєму вітальному слові спікер Парламенту зазначив: «Позаду багато дискусій науковців, правників, народних депутатів, результатом яких стала розробка як самого Закону «Про правотворчу діяльність», так і науково-практичного коментаря до нього».

Закон про правотворчу діяльність вводиться в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, але вже зараз здійснюється практична підготовка до його реалізації.

Як підкреслив Голова Верховної Ради України, велику роль у процесі імплементації, відповідно до положень Закону, матиме Національна академія наук України як головна експертна установа з проведення юридичної (правової) експертизи проектів законів. Він закликав усіх присутніх до плідної та якісної роботи над реалізацією Закону України «Про правотворчу діяльність».

З вітальними словами до учасників заходу виступили директор Програми USAID «РАДА: наступне покоління» Мортен Енберг та директор Офісу гуманітарної допомоги USAID Ксерсес Сідхва, які зазначили на важливості співпраці USAID із парламентськими фракціями, аби допомагати їм удосконалювати методи формування правотворчої політики, залучати науковців, поліпшувати комунікацію, що в результаті сприятиме розробці якісних та ефективних законотворчих рішень задля перемоги і розвитку України.

Президент Національної академії наук України академік НАН України Анатолій Загородній у своєму виступі звернув увагу на те що прийняття Верховною Радою 24 вересня 2023 року Закону України «Про правотворчу діяльність» є важливим кроком на шляху утвердження правових основ демократії та верховенства права. Необхідність цього закону обговорювалася з моменту проголошення незалежності України, адже без належної правової основи неможливо забезпечити ефективну правову політику та захист прав у широкому масштабі.

Закон містить нові положення, що стосуються нормативно-правової системи, планування правотворчої діяльності, нормопроектування, а також процедур розгляду та прийняття актів. Важливу роль у цьому процесі відіграє Національна академія наук України, яка відповідає за розробку наукової концепції розвитку законодавства та експертизу проектів законів, зокрема щодо їх відповідності європейському праву.

Анатолій Загородній зауважив, що у контексті забезпечення виконання Національною академією наук України завдань, покладених на неї Законом України «Про правотворчу діяльність», у відання Національній академії наук було передано Інститут правотворчої діяльності та науково-правових експертиз, а у травні 2024 року при Президії НАН України було створено Науково-координаційну раду з питань правотворчої діяльності.

Для кращого розуміння та реалізації положень закону підготовлено перший в Україні науково-практичний коментар під науковим керівництвом Руслана Стефанчука, рекомендований до друку Вченою радою Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України.

За словами голови Комітету Верховної Ради з питань правової політики Дениса Маслова, розробка та проблеми реалізації, ідеї закладені у згаданому законі потребують відповідного наукового забезпечення. Ця функція наукових установ «зацементована» у подальший розвиток правової системи України і, зокрема, процес адаптації з нормами європейського права. Коментар у цьому сенсі відіграє функцію впровадження Закону «Про правотворчу діяльність». До його авторського колективу увійшли представники депутатського корпусу, відомі вчені-юристи, практики. Видання розраховане на фахівців у сфері законо- та правотворення, практикуючих юристів, студентів, аспірантів, докторантів і викладачів юридичних спеціальностей закладів вищої освіти, а також усіх, хто цікавиться питаннями правотворчості в Україні.

Віцепрезидент Національної академії наук України академік НАН України Сергій Пирожков у своєму виступі акцентував увагу на необхідності науково-правового супроводу правотворчої діяльності та реалізації завдань Закону України «Про правотворчу діяльність». Так, з метою реалізації принципу наукового забезпечення правотворчої діяльності передбачено підготовку Наукової концепції розвитку законодавства України. Розробка Наукової концепції здійснюється один раз на п’ять років Національною академією наук України та має забезпечити системне прогнозування розвитку законодавства України, його окремих сфер, галузей та напрямів.

Перед Національною академією наук України також поставлено завдання з проведення незалежної правової (юридичної) експертизи проектів законів, передусім на їх відповідність зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу, а також з інших питань, що можуть вплинути на якість проекту нормативно-правового акта.

З метою забезпечення виконання поставлених завдань, а також враховуючи те, що в системі НАН України функціонують три наукові установи юридичного спрямування (Інститут правотворчості та науково-правових експертиз, Інститут держави і права імені В.М. Корецького та Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова), постановою Президії НАН України від 15 травня 2024 року № 221 створено Науково-координаційну раду з питань правотворчої діяльності при Президії НАН України.

Для виконання своїх завдань Рада забезпечує взаємодію наукових установ НАН України з усіма учасниками процесу правотворчої діяльності, представниками інститутів громадянського суспільства, органів державної влади та місцевого самоврядування, Науково-консультативною радою при Голові Верховної Ради України, фахівцями наукових установ національних галузевих академій наук та закладів вищої освіти тощо. Сергій Пирожков наголосив, що Президія НАН України визначила Інститут правотворчості та науково-правових експертиз базовою установою Координаційної ради.

Заступник голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України, академік Національної академії правових наук України Наталія Кузнєцова зосередила увагу на питаннях розроблення Наукової концепції розвитку законодавства. Без належної наукової основи здійснення правотворчої діяльності не є можливим формування ефективної правової політики держави, забезпечення належного захисту прав та інтересів людини. Ця робота, навіть в умовах воєнного стану, потребує виваженості, прогнозування наслідків прийняття нормативно-правових актів та підтверджує важливість унормування основоположних засад правотворчої діяльності.

Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України – керівник Головного юридичного управління член-кореспондент Національної академії правових наук України Михайло Теплюк зазначив, що сьогоднішнє науково-практичне видання є принципово важливим для початку системної роботи з реалізації положень Закону України «Про правотворчу діяльність». Окреслив поточні завдання з реалізації Закону Апаратом Верховної Ради України.

Заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Роман Усенко зауважив, що суттєвою складовою реалізації Закону є те, що він повинен у першу чергу орієнтуватись на результати правового моніторингу чинного законодавства, аналіз та оцінку вже прийнятих актів, а отже – на ефективність і результативність ухвалених документів. Науково-практичний коментар у цьому сенсі є корисним дороговказом та підказкою.

Директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України доктор юридичних наук Олексій Кот представив авторський колектив Коментаря, до складу якого увійшли відомі науковці, зокрема очолюваного ним Інституту, та висловив вдячність усім причетним до підготовки і фінансової підтримки видання. Він також зупинився на поточних завданнях Інституту в сфері правотворчості та науково-правових експертиз.

Керівниця Дослідницької служби Верховної Ради України Леся Ваолевська наголосила на освітній складовій реалізації Закону України «Про правотворчу діяльність», зокрема на використані Коментаря депутатами, чиновниками, юристами, пересічними громадянами України.