10 – 11 жовтня 2024 року в Інституті народознавства (ІН) НАН України відбулася наукова конференція «Володимир Антонович Овсійчук: людина і вчений (дослідницькі вектори, тексти і контексти)», присвячена вшануванню 100-ї річниці з дня народження доктора мистецтвознавства, професора, лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка (НТШ), визначної постаті у творчо-мистецьких і наукових колах України.
Відкриття конференції, зліва направо: Степан Павлюк, Оксана Герій, Роман Кушнір, Роман Василик, Тарас Лесів, Софія Король |
Ця подія стала однією із низки заходів, організованих Інститутом народознавства НАН України та Львівською національною академією мистецтв, покликаних осмислити масштаб і значення постаті науковця у процесі формування українського мистецтвознавства другої половини ХХ ст.
У рамках конференції у залах Музею етнографії та художнього промислу ІН НАН України відбулося відкриття виставки живопису В.А. Овсійчука, на якій експоновано 40 малярських полотен, які належать до різних періодів творчості автора, як зі збірки ІН НАН України, так і з приватних колекцій. На відкритті виставки було також представлено каталог картин В.А. Овсійчука, котрі зберігаються у Національному університеті «Острозька академія», та велике відеоінтерв’ю із вченим.
Учасники та гості урочистого пленарного засідання конференції |
У роботі конференції взяли участь дослідники із 17 наукових установ України. Із вітальним словом до учасників конференції звернулися директор ІН НАН України академік НАН України Степан Павлюк, голова НТШ в Україні академік НАН України Роман Кушнір, проректор з науково-педагогічної роботи Львівської національної академії мистецтв (ЛНАМ) кандидат мистецтвознавства Тарас Лесів, професор ЛНАМ, народний художник України Роман Василик, завідувачка відділом мистецтвознавства ІН НАН України кандидат мистецтвознавства Софія Король.
Під час робочого засідання 2-ї секції «Дискурс українського мистецтвознавства: сучасний вимір» |
Роботу конференції було розпочато двома ключовими доповідями. У першій – академіка НАН України Степана Павлюка – йшлося про найважливіші віхи життя і творчості В.А.Овсійчука у соціально-історичному контексті, а також про події та процеси, які найвагомішим чином вплинули на формування постаті вченого. Друга, виголошена доктором історичних наук, професором ЛНАМ Романом Яцівим, була зосереджена довкола розгортання програмних ідей наукової праці Володимира Овсійчука, осмислення його методології та їх актуалізації для сьогоднішнього розвитку українського мистецтвознавства.
Пленарне засідання конференції було присвячене розкриттю постаті вченого у різних виявах: як людини, наставника, педагога, науковця і митця. Свої виступи цим темам присвятили доктор мистецтвознавства Галина Стельмащук, доктор мистецтвознавства Наталія Левкович, кандидат мистецтвознавства Галина Новоженець, професор Зеновія Шульга та інші.
Метою конференції організатори вбачали рефлексію та критичну оцінку наукової праці і дослідницьких інтересів В.А. Овсійчука.
Велике зацікавлення і жваве обговорення викликала робота секції «Дискурс українського мистецтвознавства: сучасний вимір», де було розглянуто історію розвитку самої дисципліни – мистецтвознавства. У доповідях, зокрема, аспірантки НАОМА Олени Озірної та старшого наукового співробітника ІН НАН України доктора історичних наук Мар’яни Левицької артикульовано обставини формування і розвитку історії мистецтва в Україні впродовж драматичної першої половини ХХ ст. Було стверджено, що повноцінному формуванню мистецтвознавства як такого в Україні заважав її колоніальний статус та намагання остаточно зруйнувати будь-який натяк на власний погляд на історію мистецтва.
Засідання 3-ї секції «Мистецтво княжої доби: місцеві рецепції візантійської спадщини» |
У секції «Мистецтво княжої доби: місцеві рецепції візантійської спадщини» на тлі жвавої дискусії розглянуто важливі для історії українського середньовічного мистецтва питання атрибуції, а також звернено увагу на прийоми і засоби художньої виразності у візуальній культурі українського середньовіччя.
Секція «Мистецтво ранньомодерної епохи. Художні форми ренесансу і бароко крізь призму соціальних, релігійних, політичних та естетичних контекстів» розгорнула свою роботу, здебільшого, над важливими питаннями іконографії християнського мистецтва та показала роль взаємовпливів та поширення репродукованих зразків усією європейською християнською ойкуменою того часу, що знайшло свій вияв в зміні іконографічного репертуару українського мистецтва XVII – XVIII ст.
На відкритті виставки «Малярство Володимира Овсійчука. «Світ як дорогоцінність» |
Широка панорама тем у 5 і 6 секціях конференції («Мистецтво України ХІХ – початку ХХ ст. в орбіті імперій: пошуки ідентичності та шляхи емансипації» та «Український модернізм на мистецькій мапі Європи: (не)видимий художній світ») нагадували нам про те, як українське мистецтво шукало шляхів оновлення, а також як часто мистецтво ставало ресурсом для утвердження суб’єктності українського народу.
У цілому конференція стала першою спробою осмислити теоретичний і практичний внесок у сучасне українське мистецтвознавство напрацювань видатного вченого, нашого сучасника і колеги В.А. Овсійчука.
Живопис В.А.Овсійчука. Фрагмент експозиції |
За інформацією Інституту народознавства НАН України