18 травня 2017 року в конференц-залі Інституту всесвітньої історії (ІВІ) НАН України в рамках відзначення 25-річчя від часу заснування цієї академічної установи, яка є провідним науково-дослідним та координаційним центром академічних досліджень із проблематики всесвітньої історії в Україні, відбулася наукова конференція молодих учених-істориків «Актуальні проблеми всесвітньої історії у дослідженнях молодих учених». Захід ініціювали дирекція та відділ аспірантури інституту.
Конференція була покликана популяризувати історичну науку й залучити до обговорення актуальних проблем всесвітньої історії молодих науковців-істориків – магістрів, випускників історичних факультетів, аспірантів, докторантів. Цей захід започаткував створення осередку для молодих учених-істориків, у якому вони мали б змогу здійснювати апробацію результатів своїх наукових досліджень.
Учасниками конференції стали аспіранти ІВІ НАН України та гості установи – молоді вчені Інституту історії України НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка (а саме – історичного факультету й Інституту журналістики), Київського університету імені Бориса Грінченка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», молоді дослідники з регіональних навчальних закладів – Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Запорізького національного університету, Запорізького державного медичного університету, а також представники Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г.С. Пшеничного та Посольства Федеративної Республіки Бразилія в Україні.
З вітальними словами до присутніх звернувся директор ІВІ НАН України доктор історичних наук, професор Андрій Іванович Кудряченко. У своєму виступі він наголосив на тому, що в певних галузях фах історика має універсальне значення, оскільки ці науковці краще за представників інших професій враховують історичний досвід, розуміють особливості функціонування суспільства та можливі шляхи коригування його розвитку. А.І. Кудряченко підкреслив, що саме на молодих науковців-істориків покладено велику відповідальність у творенні майбутнього України, в підтриманні напрацювань попередніх поколінь істориків, і зауважив, що сучасні історики мають значно більше можливостей – завдяки сучасним технологіям та доступові до найвіддаленіших архівів різних країн світу, нехай навіть і не в повному обсязі. На завершення вчений побажав учасникам конференції не тільки успішних виступів із підготованими доповідями й отримання нових знань, а й налагодження наукових контактів, що є однією з важливих складових успішної дослідницької роботи.
Голова Ради молодих вчених Відділення історії, філософії та права НАН України доктор юридичних наук Михайло Миколайович Шумило у своєму зверненні до учасників конференції акцентував на тому, що стан науки (й особливо наукової молоді) в Україні дуже важкий, тому, оскільки кількість молодих учених у нашій країні зменшилася на 12% порівняно з 2015 р., молоді люди, які все ж вирішили пов’язати себе з наукою, виконують надзвичайно важливу суспільну роль.
До учасників конференції звернулися також заступник директора ІВІ НАН України кандидат економічних наук, доцент Іван Іванович Богданович і вчений секретар інституту кандидат історичних наук, доцент Вікторія Віталіївна Солошенко, які зазначили, що попри всі негаразди звання вченого завжди було й залишається почесним, а також побажали присутнім отримати важливий досвід наукової роботи, в тому числі – з якісного написання наукових статей.
 |
Основними напрямами обговорення в межах конференції стали дослідження внутрішньополітичного, соціально-економічного й культурного розвитку країн світу, а також актуальні проблеми зовнішньої політики та міжнародних відносин країн світу в історичних дослідженнях. У доповідях молодих учених представлялися різні історичні епохи – від часів Стародавнього світу до сучасності. Крім хронологічних, різними були й територіальні виміри виступів. Так, матеріали досліджень, оприлюднені під час конференції, стосувалися таких регіонів світу, як Європа, Північна Америка, Південна Америка, Австралія, Африка, а також окремих країн – США, Канади, Аргентини, Бразилії, Китаю, Кореї, країн Скандинавії тощо.
ПЕРЕГЛЯНУТИ ПОВНУ ПРОГРАМУ КОНФЕРЕНЦІЇ
Доповіді й виступи учасників заходу супроводжувалися активним обговоренням, що є важливим показником актуальності та наукової значущості представлених напрацювань. Дискутувалися, зокрема, питання ґендерних студій, роль особистостей в історії, проблеми мультикультуралізму і толерантності, соціальний вимір внутрішньої політики країн світу, а також історична ретроспектива зовнішньої політики та міжнародних відносин, у тому числі проблематика двосторонніх відносин України із зарубіжними країнами.
Підсумки конференції підбила завідувач відділу аспірантури ІВІ НАН України кандидат історичних наук, доцент Марина Миколаївна Бессонова, яка підкреслила важливість таких заходів, які надають можливість молодим ученим обмінятися думками, поділитися результатами своїх наукових досліджень і налагодити наукові контакти для подальшої співпраці. В завершальному слові, серед іншого, наголошувалося, що в цілому конференцію можна оцінити як успішну, адже молоді вчені-історики (і, в першу чергу, аспіранти) отримали важливий досвід публічного виступу та ведення наукової дискусії. А це є надзвичайно корисним у процесі підготовки до захисту дисертаційного дослідження.
За інформацією ІВІ НАН України