Погодні примхи цієї весни стали неприємною несподіванкою для українців: квітневі й травневі заморозки завдали збитків аграріям і припали на період після завершення опалювального сезону. Інформацією про те, з чим пов’язані такі різкі й, на перший погляд, незвичні коливання температурних показників на території нашої країни, яких змін зазнає клімат на планеті та до якої погоди нам слід звикати, поділилася в ефірі програми «Резонансна тема» радіостанції «Голос Києва» завідувач відділу кліматичних досліджень та прогнозів погоди Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України (УкрГМІ) доктор фізико-математичних наук, професор Вазіра Мартазінова.
За словами вченої, вкрай нестійкий температурний режим, який став особливо помітним на початку травня, насправді був характерним і для попередніх місяців: узимку окремі порівняно теплі дні чергувалися з досить холодними, коли вночі стовпчики термометрів подекуди падали до позначок –15…20°С. Це – не тимчасова аномалія, а цілком закономірний наслідок глобальних змін клімату, на які різні регіони світу відгукуються різко нестійкими погодними умовами, – стверджує В. Мартазінова. Дослідниця також наголосила, що, попри поширену думку, весняні заморозки взагалі характерні для українських погодних умов. Але проявляються вони в окремі роки по-різному, у вигляді ранніх заморозків до середини квітня і у вигляді пізніх заморозків до середини травня : суттєве похолодання спостерігалося, наприклад, у 2003, 2005 і 2011 рр. в кінці квітня, тоді як у 2016 рр., навпаки, не фіксувалося. Такого висновку вітчизняні гідрометеорологи дійшли, здійснивши нещодавно спеціальне наукове дослідження за цією темою. Поточний же рік, на їхню думку, відзначився найпізнішими сильними заморозками. Це, мабуть, можливий предиктор появи пізніх морозних заморозків у найближчі роки.
Як зауважила В. Мартазінова, нестійкість температурного режиму й загалом погодних умов на території України пов’язана з посиленням мінливості атмосферної циркуляції у великих масштабах (тобто не тільки у Північній, а й у Південній півкулі планети): якщо до 2000 р. вона була теплою й ослабленою, то зараз науковці відзначають її активізацію. Фахівці прогнозують, що ця тенденція зберігатиметься й надалі, а отже, екстремальні погодні явища (до того ж, супроводжувані ураганними вітрами й рясними опадами – снігопадами, градом, зливовими дощами із грозами тощо) частішатимуть і українцям доведеться до них адаптуватися. «В найближчі десятиріччя наші зими стануть в окремі дні морозними, тому ми маємо бути готові до пошуку відносно недорогих способів опалювання. Відтепер це – наш клімат», – говорить дослідниця. Водночас, такі процеси зовсім не суперечать попередженням учених щодо глобального потепління, адже попри суворішання зим середні температури (причому за кожним місяцем року) продовжують зростати і перевищують відповідні показники років ХХ ст.
Що ж стосується безпосередньо України, то на всій її території (з деякими незначними відмінностями між західними та східними регіонами) чергування погодних умов упродовж одного й того ж сезону зумовлюватиметься постійними змінами атмосферної циркуляції: потепління спричинюватиметься надходженням теплих повітряних мас із півдня, похолодання – відповідно, з півночі. Цьогорічні нічні травневі заморозки були спричинені вторгненням арктичних повітряних мас. Подібні зміни, хоч і не такі різкі (зважаючи на вище температурне тло) спостерігатимуться й улітку, зокрема у червні та липні. А температурно розбалансована весна протриває до середини червня. До речі, як і прогнозували фахівці УкрГМІ, кінець травня дійсно виявився дощовим: у багатьох областях пройшли опади зливового характеру.
Крім того, В. Мартазінова надала докладний прогноз щодо погодних умов першого літнього місяця. За її словами, перша декада червня буде нестійкою і почнеться прохолодними зливовими дощами. У другій декаді на всій території нашої країни відбудеться суттєве потепління (у більшості областей температура повітря сягатиме +25...28°С, а на сході – навіть вище) – саме ці дні стануть найспекотнішими у червні. Ближче до кінця другої декади станеться чергове похолодання – до +15°С уночі (на сході – до +10°С) і знову випадуть дощі. Впродовж третьої декади червня так само не варто очікувати на спеку – погода буде прохолодною (у західних регіонах країни стовпчики термометрів ночами упадуть до позначки +8…10°С) і дощовою.
Вчена також порадила довіряти передусім прогнозам, які пропонує Український гідрометеорологічний центр, а не різноманітнім мережевим погодним ресурсам, надійність джерел інформації яких викликає у вчених великі сумніви. З тих же причин не варто покладатися й на прогнози так званих народних синоптиків, які спираються на прикмети, що вже давно не діють, бо відтоді, як вони були сформульовані нашими предками, атмосферна циркуляція значно змінилася.
Аби убезпечити себе від прикрих погодних сюрпризів, слід регулярно ознайомлюватися із прогнозами синоптиків на 3-5 днів (особливо актуальними ці прогнози є для фермерів, дачників і мандрівників). Саме прогнози погоди провідних світових центрів прогнозу погоді на найближчі три дні є найбільш точними й такими, що справджуються з найвищим рівнем імовірності, оскільки впродовж цього короткого терміну атмосферним процесам властива інерційність, яка втрачається при переході до середньострокового прогнозування. Проте українським ученим належить надзвичайно точна аналогова модель, що дає змогу прогнозувати зміни погоди на період до двох найближчих місяців. Зокрема, В. Мартазінова – автор цього методу довгострокового прогнозу – розроблювала та вдосконалювала його протягом 40 років. У підсумку, його похибка не перевищує двох днів (що для довгострокового прогнозу зовсім не критично), а сам метод є нині всесвітньо визнаним. До речі, він дає змогу не лише передбачати загальні тенденції метеорологічного процесу на певній території, а й деталізувати його перебіг у конкретні часові проміжки.
В. Мартазінова згадала не лише про здобутки, а й про проблеми вітчизняних гідрометеорологів. Вона, зокрема, відзначила, що нині ця наукова галузь функціонує в Україні з великими труднощами (бо, як і вся наукова сфера, постійно недофінансовується), але – що найгірше – перебуває на межі зникнення, відчуваючи нестачу молодих кадрів, яких профільні вищі навчальні заклади з кожним роком готують дедалі у меншій кількості (молодих фахівців із цього напряму досліджень налічуються в університетах уже навіть не десятки, а одиниці). «Ми прямуємо до того, що, коли стануться екстремальні кліматичні зміни, не буде нікого, хто це зрозуміє. А від синоптиків люди залежать так само, як і від викладачів і медиків», – стверджує вчена.
ПРОСЛУХАТИ АУДІОЗАПИС РАДІОПЕРЕДАЧІ