Із 20 липня до 20 серпня 2017 року міжнародна українсько-німецька археологічна експедиція провела польові дослідження склоробної майстерні ІІІ–IV ст.ст. н.е. біля с. Комарів (Кельменецький район, Чернівецька область). Цьогорічні розкопки стали продовженням комплексного вивчення єдиного центру з оброблення скла на території варварської Європи доби пізнього римського часу.
 |
Науковий проект із вивчення унікальної археологічної пам’ятки пізньоримського часу біля с. Комарів було започатковано 2012 року зусиллями відділу археології ранніх слов’ян (завідувач – кандидат історичних наук О.В. Петраускас) і Науково-дослідного центру «Рятівна служба України» Інституту археології НАН України (заступник директора – Т.Р. Милян). Від 2013 року проект є міжнародним завдяки участі організацій і колег із Німеччини (Х.-Й. Карлсен, М. Хегевиш) та Польщі (М. Дашкевич). Зокрема, в поточному році було підписано договір про співробітництво між Інститутом археології НАН України та кафедрою пра- та ранньої історії Інституту старожитностей імені Генріха Шлімана університету Ростока (ФРН).
За місяць розкопок на могильнику й поселенні вченим вдалося виявити чотири археологічні об’єкти, три з яких належать до черняхівської культури (ІІІ–IV ст.ст. н.е.), а один – до доби раннього залізного віку (VII–VI ст.ст. до н.е.).
На могильнику досліджено поховання дитини під кам’яним закладом, здійснене в другій половині IV ст. н.е. Немовля було поховано на південній околиці давнього могильника і орієнтовано головою на захід. Рештки дівчинки в поховальній ямі перекриті кам’яними плитками. На шиї знайдено дрібний бісер із синього скла.
На поселенні відкрито залишки двох виробничих споруд, одна з яких була безпосередньо пов’язана з обробленням скла. В ній знайдено велику кількість решток конструкції самої споруди – глиняну обмазку від стін, плінфу (античну будівельну цеглу), каміння, а також відходи виплавки скла (шлаки, виплески скла), браковану й готову продукцію склоробів (обрізки скла, гральний жетон, уламки кубків, глечиків тощо).
Поруч із цим об’єктом досліджено гончарний горн із передгорновою ямою. Чудова збереженість теплотехнічної споруди (власне горну), в якому випалювали глиняний посуд, дала змогу отримати нові дані про конструкцію цих високотехнологічних споруд варварського населення пізньоримського часу. В горні та передгорновій ямі (робочому приміщенні майстра-гончара) знайдено велику кількість уламків гончарного посуду місцевого черняхівського зразка й імпортних римських амфор. Крім того, з об’єкта походить велика кількість уламків скляних виробів, пряслиця й інші знахідки.
 |
 |
 |
В роботі експедиції взяли участь співробітники відділу археології ранніх слов’ян Інституту археології НАН України (О. Гопкало, М. Авраменко, О. Деревино), Національного музею історії України (С. Діденко), Луцького краєзнавчого музею (М. Вашета і Т. Верба), студенти історичного факультету Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (керівник практики – Р. Шишкін). У різні періоди долучалися також колеги з Києва (О. Коваль, С. Головашеч), Тернополя (В. Тиліщак), Харкова (В. Руснак, Р. Кравченко, В. Гагунська), Ростока й Берліну (Х.-Й. Карлсен, М. Хегевиш).
За інформацією Інституту археології НАН України