Перегляд повідомлення

13 грудня 2017 року в Інституті кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України (за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 40, конференц-зал) відбудеться розширене засідання Вченої ради з нагоди 60-річчя інституту. Початок заходу – об 11.00 год.

Головний корпус Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України

*     *    *

Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України: історія та досягнення

Історія Інституту кібернетики починається 13 грудня 1957 року, коли на базі лабораторії обчислювальної математики та техніки Інституту математики АН УРСР було створено Обчислювальний центр АН УРСР, перетворений у 1962 р. на Інститут кібернетики АН УРСР. Саме у цій лабораторії в 1950 р. під час перебування її у складі Інституту електротехніки АН УРСР під керівництвом академіка С.О. Лебедєва було створено першу в СРСР і континентальній Європі Малу електронну лічильну машину — МЕЛМ. Після переїзду С.О. Лебедєва до Москви лабораторію перевели з Інституту електротехніки до Інституту математики АН УРСР, який тоді очолював засновник і керівник відомої у світі української школи з теорії ймовірностей академік Б.В. Гнєденко. Саме він запросив на роботу В.М. Глушкова і доручив йому очолити лабораторію обчислювальної техніки, тематика якої поступово розширювалася. Під керівництвом В.М. Глушкова розпочалися роботи, спрямовані на створення нових зразків обчислювальної техніки.

Засновник і перший директор Інституту кібернетики академік Віктор Михайлович Глушков (1923–1982)

З перших років діяльності в Інституті кібернетики проводили глибокі теоретичні дослідження в галузі теорії оптимізації, абстрактної та прикладної теорії автоматів, теорії дискретних перетворювачів, теорії штучного інтелекту, теорії програмування. Методи й засоби кібернетики поширилися на такі науки як економіка, біологія, медицина, а також на дослідження складних систем. Тим самим було закладено підвалини економічної, біологічної, технічної кібернетики, розроблено ефективні підходи до моделювання і розв’язання складних багатовимірних задач.

Поряд із фундаментальними дослідженнями важливе місце в тематиці Інституту відводилося прикладним роботам. Із метою прискорення практичної реалізації розробок Інституту у 1963 р. було створено Спеціальне конструкторське бюро математичних машин і систем із експериментальним заводом, а в 1980 р. — Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро програмного забезпечення, які успішно сприяли втіленню в життя досягнень Інституту.

В Інституті кібернетики. На фото: сидять (зліва направо) – академіки В.М. Глушков, Б.Є. Патон, А.П. Александров, стоять (зліва направо) – академік В.С. Михалєвич, Р.М. Білодід

У 1958 р. академік В.М. Глушков запропонував ідею та основні принципи архітектури універсальної керуючої машини: високонадійний захист програм і даних, невелику розрядність машинного слова й універсальний пристрій зв’язку з об’єктом. Ідею було реалізовано за рекордно короткий термін (три роки) в керуючій машині широкого призначення, названій пізніше «Дніпро», що поклало початок розвитку промислового виробництва керуючих машин. Ідеї В.М. Глушкова мали визначальний вплив на подальший розвиток керуючих комп’ютерів і реалізовувались як у ЕОМ «Дніпро», так і в подальших розробках інших керуючих машин, зокрема ЕОМ «Київ». Для порівняння: у США запуск у виробництво першої керуючої машини відбувся в 1961 р., одночасно з машиною «Дніпро». Наприкінці 1960-х рр. 30% парку ЕОМ у СРСР становили машини, створені за розробками Інституту.

ЕОМ «Дніпро»

Наприкінці 1950-х рр. – після створення послідовниками й учнями С.О. Лебедєва високопродуктивної обчислювальної машини «Київ» – виникла нагальна потреба в теорії програмування обчислювальних машин. До її розроблення було залучено математиків, котрі запропонували першу в СРСР алгоритмічну мову програмування – мову адресного програмування (автори – В.С. Королюк і К.Л. Ющенко). Інноваційна ідея, що потім використовувалася в багатьох мовах програмування, полягала у введенні в мову поняття «адреса другого рангу», що ввійшло до сучасних мов програмування як конструкції pointer (посилання на адресу пам’яті).

ЕОМ «Київ»

У 1961 р. було видано монографію В.М. Глушкова «Синтез цифрових автоматів», і головним результатом цієї роботи стало створення методики синтезу цифрових автоматів та розроблення формального математичного апарату. Одним із практичних результатів світового рівня із застосування теорії автоматів стала створена в Інституті кібернетики мала обчислювальна машина МІР (машина для інженерних розрахунків) — перший у світі прототип сучасних персональних комп’ютерів. У машинах серії МІР було реалізовано принципово нові ідеї організації обчислювального процесу та їхньої архітектури, які потім широко використовувалися практично в усіх вітчизняних і зарубіжних ЕОМ. При цьому розуміння апаратурою машини мови високого рівня розглядалося як шлях до підвищення внутрішнього інтелекту обчислювальної машини.

Мала обчислювальна машина МІР-1

Мова АНАЛІТИК для комп’ютерів МІР була однією з перших у світі мов комп’ютерної алгебри. Крім розвиненого апарату маніпулювання символьною інформацією, в ній уперше застосовувалося перетворення алгебраїчних виразів за допомогою системи переписувальних правил, що включала всі основні функції математичного аналізу. Мова АНАЛІТИК була відомою в зарубіжному науковому співтоваристві й мала визначальний вплив на подальший розвиток засобів комп’ютерної алгебри.

Ще одним надбанням світового рівня, реалізованим у сімействі машин МІР, стала довільна розрядність обчислень, яка могла декларуватися в довільних місцях програм. Це на десятиліття випередило застосування багаторозрядної арифметики в зарубіжних комп’ютерах.

У рамках досліджень зі створення ЕОМ із високим рівнем вхідних і внутрішніх мов уже в 1960-ті рр. було закладено підвалини для створення та впровадження у виробництво міні-ЕОМ для наукових розрахунків «Промінь» і сімейства машин МІР, які заклали фундамент для становлення в країні індустрії малих ЕОМ.

Постійна робота над новими принципами побудови великих ЕОМ привела до започаткування в 1966 р. технічного проекту великої обчислювальної машини «Україна». Цей проект так і не вдалося реалізувати у повному обсязі, але в ньому було закладено багато ідей, які передбачали те, що в подальшому використовувалося в американських ЕОМ 1970-х рр.

Закладені в 1960-х рр. основи теорії оптимальних рішень у подальшому привели до створення ефективних математичних методів і засобів розв’язання задач оптимального керування та планування. Найважливішими з них були методи послідовного аналізу варіантів, схеми методу вектора спаду, узагальнені градієнтні методи випадкового пошуку, методи теорії диференціальних ігор тощо. Завдяки їхньому розвитку зроблено суттєвий внесок у теорію і практику керування складними процесами з використанням ЕОМ. Було, зокрема, розв’язано важливі науково-технічні задачі розрахунку оптимального завантаження металургійних виробництв, вибору організаційних рішень при будівництві магістральних трубопроводів, планування перевезення нафтопродуктів на єдиній транспортній мережі, управління водними ресурсами.

У 1963 р. В.М. Глушков висунув ідею об’єднання обчислювальних центрів у загальнодержавну мережу і побудови на цій основі Загальнодержавної автоматизованої системи збору й обробки інформації та Республіканської автоматизованої системи. В рамках створення автоматизованих систем різного рівня і призначення в 1967 р. вперше у країні спільно зі Львівським телевізійним заводом було розроблено автоматизовану систему управління підприємством (АСУП) «Львів», що містила низку принципово нових технічних і планово-економічних рішень. Протягом кількох років її було впроваджено на десятках підприємств країни. Розроблено й широко впроваджено на багатьох металообробних виробництвах одну з найкращих систем управління технологічними процесами «Гальванік», котра в реальному масштабі часу розв’язувала великий комплекс задач, пов’язаних із керуванням гальванічним процесом.

Системи «Львів» і «Гальванік» – одні з перших систем, із яких почалося визнання в країні АСУ. Про це свідчило присудження їхнім авторам Державних премій УРСР.

Наприкінці 1960-х рр. створено типову АСУП «Кунцево» для управління багатономенклатурними підприємствами машино- й приладобудівного профілю. Широко впроваджувалися типові програмно-технічні комплекси «Марс», «Меркурій», «Барс» та інші.

Під час дискусії в телестудії. На фото (зліва направо): В.В. Шкурба, Н.З. Шор, І.В. Сергієнко, В.С. Михалєвич, Б.М. Пшеничний, В.Л. Волкович

У цей період Інститут став однією з провідних наукових установ країни, його роботи сприяли формуванню науково-технічної політики в галузі автоматизації та застосування обчислювальної техніки у багатьох сферах діяльності. Було створено й впроваджено унікальні системи автоматизації проектування в машинобудуванні, приладобудуванні, на транспорті. Загалом у 1960–1970-х рр. в Інституті було розроблено та передано промисловості понад 30 оригінальних ЕОМ і комп’ютерних комплексів різного призначення, які не мали аналогів у світі.

Набули розвитку дослідження апарату теорії керування динамічними системами та його застосувань до створення автоматизованих систем управління об’єктами з розподіленими параметрами, технологічними процесами, фізичними експериментами й екологічними системами. Спільно з Управлінням магістральних нафтопроводів «Дружба» Міннафтотрансу СРСР було введено в дію автоматизовану систему управління магістральним нафтопроводом.

Під час виконання розпочатих ще у 1959 р. робіт у галузі дослідження штучного інтелекту вчені створили низку інтелектуальних систем, зокрема розпізнавання зображень і усного мовлення.

Розроблено та впроваджено низку інформаційних медичних, біологічних і діагностичних систем. Під керівництвом академіка Миколи Михайловича Амосова створено апарат «штучне серце – легені» для підтримання життєдіяльності людини під час операцій на серці. У подальшому було розроблено й досі широко застосовуються в медичній практиці для лікування хворих прилади «Міотон», «Міостимул» та їхні модифікації.

Високий науковий рівень досліджень у галузі кібернетики відображено в першій у світі «Енциклопедії кібернетики», виданій українською мовою в 1973 р. Вона містила близько 1700 статей з інформатики, кібернетики й обчислювальної техніки, а в її створенні взяли участь близько 600 науковців і фахівців зі 102 наукових та виробничих установ СРСР. Енциклопедія стала онтологічним підґрунтям подальшого розвитку кібернетики у світі.

На фото (зліва направо) – академіки В.М. Глушков, Ю.О. Митропольський і М.М. Боголюбов

Завдяки запропонованим і розвиненим концепціям машин ненейманівського типу було створено і у 1987 р. передано в серійне виробництво перший у світі макроконвеєрний багатопроцесорний обчислювальний комплекс ЄС-1766 із розподіленою пам’яттю і високою ефективністю розпаралелювання процесів розв’язування задач. Зокрема, на ЄС-1766 було розв’язано задачі дослідження на міцність літака в цілому, чисельного моделювання ядерного вибуху, дослідження взаємодії атмосфери й океану. Одночасно започатковано новий напрям робіт Інституту в галузі програмування — розроблення теорії та програмного забезпечення паралельних обчислень. Запропонований макроконвеєрний принцип організації обчислювальних процесів паралельних ЕОМ і розгорнуті теоретичні дослідження відповідних моделей та структур даних паралельних макроконвеєрних обчислень дали змогу досягти рекордної ефективності при виконанні складних науково-технічних розрахунків і розв’язанні інформаційно-пошукових задач у масивах даних великого обсягу.

Директор Інституту кібернетики в 1982–1994 рр. академік Володимир Сергійович Михалєвич (1930–1994)

У 1970–1980 рр. розроблено теоретичні основи, практичні методи й засоби створення міні- та мікро-ЕОМ, орієнтованих на різні галузі застосування, а також мікро-ЕОМ із гнучкою архітектурою й високими техніко-економічними параметрами. Було створено перші в країні зразки і розпочато серійне виробництво таких машин. У 1975 р. освоєно серійний випуск сімейства перших у країні мікро-ЕОМ на великих інтегральних схемах «Електроніка-С5». Спільно з організаціями й підприємствами галузевих міністерств створено базові моделі персональних ЕОМ (ЄС-1840, ЄС-1841, «Нейрон» та інші) з характеристиками, що відкривали широкі можливості автоматизації в різних сферах.

Поряд із розвитком методів і засобів створення ЕОМ здійснювалися дослідження, пов’язані з розширенням сфери їхнього застосування. Розвивалися чисельні методи розв’язання прикладних задач математики, механіки, теорії фільтрації, ядерної фізики, електроніки. Важливого значення набули методи математичного моделювання й застосування ЕОМ при розв’язанні задач автоматичного керування.

Створені академіком В.С. Михалєвичем і його учнями математичні методи оптимізації суттєво посприяли розвитку теоретичних основ кібернетики й інформатики. Такі методи мають особливо важливе значення в розв’язанні надскладних оптимізаційних задач (у тому числі задач великої розмірності), що виникають при ухваленні оптимальних рішень у різних сферах людської діяльності, зокрема для визначення оптимальної структури або значень параметрів об’єктів. Представники київської школи кібернетики є авторами добре відомих світовій спільноті методів – таких як «київський віник», метод вектора спаду, метод лінеаризації, методи стохастичного програмування і метод розширення простору. На зазначених методах сформувалася київська школа дискретної, неперервної, недиференційованої, стохастичної та гладкої оптимізації, до якої приєдналися десятки колективів Національної академії наук України, Київського, Дніпропетровського, Запорізького, Харківського, Львівського, Ужгородського університетів, Київського політехнічного інституту й цілої низки проектних установ і організацій.

Робоча нарада. На фото (зліва направо): Ю.В. Капітонова, В.С. Михалєвич, І.В. Сергієнко

Завдяки актуальності наукової тематики, масштабу та широті досліджень Інститут наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років перетворився на комплексну наукову установу, до складу якої входили власне Інститут кібернетики з навчальним центром, Спеціальне конструкторське бюро математичних машин і систем з інженерними центрами, Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро програмного забезпечення та Обчислювальний центр колективного користування «Орбіта». Інститут налічував 6500 співробітників, серед них – понад 70 докторів і близько 600 кандидатів наук.

На початку 1990-х рр. було здійснено структурну реорганізацію Інституту та переорієнтування прикладної тематики. На базі підрозділів установи створено окремі науково-дослідні установи, об’єднані в Кібернетичний центр НАН України, до якого сьогодні входять Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України (базова установа), Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, Інститут програмних систем НАН України, Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України, Навчально-науковий комплекс «Інститут прикладного системного аналізу» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» МОН України та НАН України й Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем НАН України та МОН України.

За роки існування Інституту поряд із роботами в галузі теорії і практики створення високопродуктивних обчислювальних машин, засобів обчислювальної техніки й проблемно-орієнтованих комплексів різного призначення тут інтенсивно розвивалися принципово нові математичні методи оптимізації для розв’язання задач великої розмірності, стохастичної та дискретної оптимізації, виконувалися роботи з теорії диференціальних ігор, імітаційних методів моделювання тощо. Було одержано фундаментальні результати в галузі системного аналізу, захисту інформації, теорії та практики створення баз знань, систем штучного інтелекту, загальної теорії керування, інформаційних технологій, математичного забезпечення для широкого спектру засобів обчислювальної техніки, систем обробки даних, методів прогнозування.

На основі одержаних теоретичних результатів розроблено прикладні інформаційні технології для вирішення нагальних практичних завдань, зокрема Nadra-3D, спрямовану на аналіз стану та прогнозу динаміки процесів, що відбуваються в гідротехнічних спорудах, конструкціях, ґрунтових схилах, масивах ґрунтів, які зазнають впливу великих забудов, підземних споруд, добування корисних копалин тощо і пов’язані з рухом рідини та явищами теплопровідності. Зараз технологія Nadra-3D використовується у спільних з Інститутом геологічних наук НАН України роботах із оцінювання запасів підземних вод регіонів України, для ухвалення стратегічних рішень у сфері природокористування та будівництва важливих споруд. 

Модель водоносних прошарків у Nadra-3D

Створено нову технологію побудови програмного забезпечення — інсерційне моделювання, на основі якого розроблено низку індустріальних засобів і технологій верифікації та тестування складних розподілених програмних систем у галузі телекомунікацій, автомобільної промисловості, вбудованих систем, систем військового призначення та інші. Ці засоби, що дають змогу на кілька порядків поліпшити якість програмних систем, їхню продуктивність і надійність, застосовуються, зокрема, компаніями Motorolla, Intel, Unicsoft.

Широко впроваджено у вітчизняних і зарубіжних організаціях із геофізичних досліджень інформаційну технологію «ГеоПошук» для комплексної інтерпретації даних геофізичного дослідження свердловин. Розроблено й запропоновано до використання технологію «РТС-метан» для економіко-математичного моделювання схем утилізації шахтного метану.

Для розв’язання надскладних динамічних задач протистояння, так званих конфліктно-керованих процесів, створено низку взаємодій, у тому числі за участі груп керованих об’єктів протидійних сторін. Результати використовуються при перехопленні рухомих цілей, розробленні тренажерів для безпечного злету та посадки літаків, створенні моделювального комплексу пошуку рухомих об’єктів для потреб оборонного комплексу. Розроблено методи дослідження ігрових задач для загальних еволюційних процесів, які можуть застосовуватися для уникнення зіткнень в аеропортах і при аналізі конфліктних ситуацій в умовах невизначеності.

Надчутлива магнітокардіографічна система

Створено інноваційні магнітокардіографічні комплекси, які використовуються в Національному військово-медичному клінічному центрі Міністерства оборони України та Українській військово-медичній академії для діагностики захворювань серцево-судинної системи на дуже ранній стадії. Ці хвороби на такій стадії не можуть діагностуватись іншими засобами. Розроблено електрокардіографічно-фотометричний програмно-апаратний комплекс, що вирізняється портативністю, поєднує глибину аналізу з наочністю представлення результатів, включає алгоритми діагностики 4-го покоління й повністю автоматизує діагностичний висновок. Комплекс використовувався в Першому добровольчому мобільному шпиталі імені Миколи Пирогова для обстеження військовослужбовців у зоні проведення АТО та для скринінгу населення сільських районів України, котрий уже охопив понад 25 тис. осіб із більш ніж 600 населених пунктів.

Портативний електрокардіографічно-фотометричний комплекс

В Інституті кібернетики за допомогою комп’ютерних розрахунків було проведено статистичний аналіз понад 100 геномів (зокрема, людини, шимпанзе, миші, щура, риби Tetraodon, хробака, рослин, бактерій і вірусів) із метою виявлення важливих закономірностей у записі генетичної інформації на рівні ДНК хромосом. Отримано фундаментальні правила симетрії в записі генетичної інформації для ланцюгів ДНК. Ці правила істотно доповнюють наявні уявлення про запис генетичної інформації в ДНК і білках. Побудовано оптимальний генетичний код, симетричний відносно полярності амінокислот, завадостійкість якого при мутаціях на порядок вища, ніж для стандартного генетичного коду. На основі оптимальних процедур розпізнавання розроблено комп’ютерну технологію для діагностики прогресу гліом головного мозку.

Суперкомп’ютер для інформаційних технологій

Одним із важливих здобутків Інституту є створення у 2004–2017 рр. сімейства суперкомп’ютерів для інформаційних технологій (СКІТ), кожен із яких на момент введення в експлуатацію був найпотужнішим в Україні. Сьогодні загальна пікова продуктивність комплексу СКІТ становить 43 терафлопси, а енергоефективність відповідає найкращим світовим аналогам за рейтингом Green500. Комплекс СКІТ є основою Ресурсного центру Українського національного гріду і безкоштовно доступний усім науковим установам НАН України та органам державної влади. Він підтримує низку хмарних систем і значну кількість віртуальних організацій українських науковців, які застосовують чисельне моделювання й обчислювальні методи для отримання фундаментальних та прикладних результатів із біофізики, біохімії, фізичної хімії, фізики високих енергій, матеріалознавства, медицини, геофізики тощо. Комплекс СКІТ пройшов сертифікацію Європейської грід-ініціативи і використовується українськими вченими у міжнародних проектах, зокрема в обробленні даних експериментів на Великому адронному колайдері.

У 2005–2015 рр. Інститутом кібернетики спільно з ДНВП «Електронмаш» створено сімейство інтелектуальних паралельних комп’ютерів Інпарком. Вони зайняли нішу між традиційними персональними та суперкомп’ютерами. На відміну від традиційних, інтелектуальні комп’ютери реалізують інноваційну функцію автоматичного адаптивного налаштування алгоритму, програми й архітектури комп’ютера на властивості задачі з наближеними вихідними даними і дають змогу отримувати комп’ютерні рішення з оцінкою вірогідності. Інтелектуальні комп’ютери використовувалися, зокрема, при виконанні розрахунків аеродинамічних характеристик обтікання планера АН-148 (ДП «Антонов»), газодинамічних і міцнісних розрахунків деталей та вузлів авіадвигунів (ДП «Івченко-Прогрес»), моделюванні кінетики теплового поля при зварюванні металів і процесів руйнування товстостінних елементів трубопроводів (Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона НАН України), при комп’ютерному моделюванні процесу обтікання й визначення аеродинамічних характеристик літальних апаратів (ДККБ «Луч»).

Сфери застосування інтелектуального паралельного комп’ютера Інпарком

Створено математичний апарат аналізу алгоритмів криптографічних перетворень, що на 5–6 порядків підвищує швидкість розкриття зашифрованої інформації для наявних алгоритмів. Із застосуванням сучасної техніки, наприклад квантових комп’ютерів, аналіз можна пришвидшити в деяких випадках до десяти порядків. Результати цих досліджень використано в оборонному комплексі держави.

Розроблено новий метод стеганографічного захисту інформації, співставний зі світовими досягненнями у цій галузі. В інтересах державних органів розроблено нові оригінальні алгоритми розв’язання задач комп’ютерної стеганографії, які дають можливість приховано передавати інформацію відкритими каналами зв’язку, а також, не знаючи таємного стеганоключа, робити висновки щодо наявності прихованої інформації в цифрових аудіо- й відеоконтейнерах і зображеннях. Результати посилили оборонний комплекс України в напрямі забезпечення захисту інформації, даючи можливість використовувати власні розробки, котрі відповідають світовому рівню.

Створено комп’ютерну технологію аналізу та візуалізації жестової мови. Її використання дає змогу навчати таких мов людей із вадами слуху, сприяючи їхній соціалізації. Слід відзначити, що перенесення рухів, які відображують жестову інформацію, на модель є дуже складним завданням, котре потребує значних інтелектуальних і обчислювальних ресурсів. Тільки можливості найпотужніших в Україні суперкомп’ютерів СКІТ уможливили реалізацію таких технологій.

Розроблено інформаційну технологію для отримання в реальному часі за допомогою «розумних» бездротових сенсорних мереж інформації про наслідки дії на рослини стресових чинників (хвороб, посухи тощо), зокрема на великих територіях зеленого покриву мегаполісів, сільськогосподарських угідь, заповідників і лісопаркових масивів. Такий сенсор, котрий є базовим компонентом інформаційної технології, використовується в портативних комп’ютерних приладах сімейства «Флоратест», які випускаються серійно з 2012 р. і застосовуються на підприємствах аграрного й екологічного спрямування не лише в Україні, а й за кордоном, зокрема у Приватному інституті прикладної біотехнології daRostim (Німеччина), Інституті еволюційної екології НАН України, Національному науковому центрі «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» НААН України, Інституті біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Національному центрі «Мала академія наук України» МОН України та НАН України, Національному науковому центрі «Інститут садівництва» НААН України та багатьох інших компаніях і організаціях.

Портативний комп’ютерний прилад сімейства «Флоратест»

Велика увага приділяється роботі зі студентською молоддю. При Інституті працюють філії кафедри обчислювальної математики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедри автоматизованих систем обробки інформації та управління Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», кафедра теоретичної кібернетики та методів оптимального керування Київського академічного університету НАН України та МОН України.

Науковцями Інституту видано близько 500 монографій та опубліковано десятки тисяч статей, значну кількість яких перекладено за кордоном, одержано сотні авторських свідоцтв.

Інститут є базовою організацією Кібернетичного центру НАН України, Наукової ради з інформатики при Президії НАН України, Наукової ради з проблеми «Кібернетика», Наукової ради «Інтелектуальні інформаційні технології» НАН України, Української федерації інформатики, яка входить до складу міжнародної організації з інформатики CEPIS. Міжнародні наукові зв’язки Інституту охоплюють широке коло провідних наукових центрів світу. Серед них – Міжнародний інститут прикладного системного аналізу, Кеплерівський університет (Австрія), Цюрихський технічний університет, Інститут дослідження операцій (Швейцарія), Університет імені Отто фон Геріке (Німеччина), Єльський університет, Університет Флориди (США), Лондонський Сіті-університет та інші.

Інститут був організатором кількох сотень наукових конференцій: зокрема, проведено 44 міжнародні конференції з питань оптимізації обчислень. При Інституті діють спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських і докторських дисертацій; аспірантура й докторантура Інституту ведуть підготовку за багатьма спеціальностями в галузі інформаційно-комунікаційних технологій. У стінах установи підготовлено близько 350 докторів і понад 1000 кандидатів наук.

Сьогодні Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України продовжує працювати над вирішенням актуальних для країни фундаментальних і прикладних проблем інформатики й обчислювальної техніки. Попереду на вчених цієї установи очікують великі завдання та багато роботи.

За інформацією Інституту кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України