2 січня 2018 року інформаційний сайт української діаспори «Стожари» опублікував інтерв’ю з директором Інституту народознавства НАН України (м. Львів) академіком Степаном Петровичем Павлюком – із нагоди 100-річчя Національної академії наук України, 70-річчя самого вченого й 25-річчя очолюваної ним академічної наукової установи.
Як розповів науковець, Інститут народознавства НАН України було створено 1992 року на базі Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнографії імені М.Т. Рильського НАН України. У структурі установи функціонує Музей етнографії та художнього промислу, в якому зберігаються унікальні колекції пам’яток народної української та світової культури. До речі, за період незалежності нашої держави науковцям інституту вдалося повністю оновити й осучаснити експозицію музею.
Вчені-народознавці досліджували та продовжують досліджувати низку актуальних проблем. Свого часу «колектив Інституту зумів мобілізуватися на реалізацію Державної програми з мінімалізації наслідків у гуманітарній сфері ядерної трагедії на Поліссі. Адже катастрофа на Чорнобильській АЕС зумовила значні демографічні переміщення місцевого населення, викликала активний процес руйнування етнокультурної матриці поліщуків, змінила динаміку соціальних процесів, порушила психологічну і біологічну адаптованість, стала не лише екологічною, економічною, але й етнокультурною трагедією. Увесь обсяг невідкладних дій з метою якнайменших втрат культурної спадщини зони забрудненого Полісся, передбачених Державною програмою, взяв на себе Інститут народознавства НАН України. Реалізація Державної програми з виявлення, фіксації і збереження етнокультурного комплексу радіоактивно забруднених зон насамперед не дозволила безслідно щезнути унікальній національній спадщині, а також дала можливість заповнити білі плями етнічної історії українського та інших слов’янських народів. Був запропонований ще один фундаментальний академічний проект «Трансформаційні етнокультурні процеси українського порубіжжя: проблеми дослідження» – з метою вивчення етнокультурної спадщини на етнічно історичних українських землях, яку в науці доцільно називати як етнічна діаспора, у даному випадку – етнічне українське порубіжжя», – говорить С.П. Павлюк.
Більше про це, а також про життя та шлях академіка С.П. Павлюка в академічну науку читайте в повному тексті публікації за посиланням: https://svitua.org/vlasna-dumka/item/6802-akademik-nan-ukrainy-stepan-pavliuk-boh-dast-viku-i-doli-dlia-ukrainy.html