 На фото: дослідження поблизу Олеська на Львівщині |
21 давнє поселення повинні дослідити археологи перед початком будівництва північної ділянки обходу Львова. Ще на двох ділянках науковці ретельно стежитимуть за земляними роботами, адже до них прилягають відомі пам’ятки – городища біля сіл Рокитне і Завадів. Загалом дослідження планується провести на рекордній для України площі – 103 тис. м2. Для порівняння – це площа 14 футбольних полів.
«Досі археологи в Україні не мали можливості дослідити таку велику площу археологічних об’єктів у межах одного будівельного проекту. Схожий досвід не є новим для наших колег із Польщі чи інших країн Європи, де масштабні розкопки перед будівництвом доріг є сталою практикою. Однак для нас це цілком нові можливості», – пояснює директор Науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології (НДЦ «РАС» ІА) НАН України Олег Осаульчук.
Північний обхід Львова – ділянка об’їзної міста, яка з’єднає міжнародну трасу Київ – Львів – Чоп із трьома міжнародними дорогами, що прямують від Львова до кордону з Польщею. Протяжність нової ділянки – близько 24 км. Проект передбачає будівництво дороги за зразком сучасних європейських автострад. У вересні 2018 року археологи НДЦ «РАС» ІА НАН України на замовлення генерального проектувальника ТзОВ «Інститут комплексного проектування» завершили археологічні вишукування (розвідки) для розроблення проектно-кошторисної документації будівництва північної об’їзної Львова. Роботи тривали півроку.
За словами керівника проекту археолога Рятівної археологічної служби Олександра Сілаєва територія, через яку пройде нова дорога, – межа двох цікавих фізико-географічних територій – Розточчя і Грядового Побужжя, які у прадавні часи були щільно заселеними.
Науковці проведуть розкопки на різночасових поселеннях. Найдавніші відносять до культури лійчастого посуду і датують іще ІІІ тис. до н.е., наймолодші ж поселення виникли за княжих часів.
Будівництво північного обходу Львова планують розпочати у 2019 році. Археологи запевняють, що пам’яткоохоронні роботи за належної координації дій не вплинуть на строки реалізації інвестиції.
«Для того, аби провести такі рятівні розкопки, лише на виконання польової частини досліджень потрібно більше року. Але коли археологічні роботи стають складовою частиною проекту, як у нашому випадку, жодних затримок у графіку будівництва це не спричинить. Відбувається постійний діалог між замовником, проектантом і археологами. Узгоджуються усі спірні моменти, корелюються терміни та строки виконання пам’яткоохоронних і будівельних робіт. Найоптимальніше, наші дослідження мали би розпочатися за півроку до початку основного будівництва», – пояснює Олег Осаульчук.
«Це – довгоочікуваний і дуже масштабний проект. Ми раді, що залучені до його реалізації», – говорить археолог.
Досі найбільш масштабними археологічними дослідженнями під час будівництва доріг на Львівщині були розкопки на ділянці будівництва об’їзду Олеська у 2007 році. Тоді за короткий час НДЦ «РАС» ІА НАН України дослідила понад 15 тис. м2. Розкопки дали унікальну інформацію про життя на цих теренах протягом кількох тисячоліть – від епохи раннього заліза (а це близько восьми тисяч років тому) до часу Київської Русі. Зокрема, тут виявили поселення культури лінійно-стрічкової кераміки (V–IV тис. до н.е.), що передувала трипільцям. Окрім цього, дослідники вперше зафіксували на цих теренах поселення східногерманських племен готів. Знахідка внесла корективи у звичні теорії розселення народів близько півтори тисячі років тому.
Археологи сподіваються, що дослідження перед будівництвом північного обходу Львова суттєво розширять знання про давню історію регіону.
«Прикладом, наскільки важливими та сенсаційними можуть бути масштабні археологічні дослідження при будівництві доріг, є розкопки, які провели при будівництві автотраси А4 від Кракова до Тарнова. Ця дорога пролягала через території, які належать до найбільш заселених теренів доісторичної Європи. У 1997–2010 роках у рамках будівництва цієї дороги було досліджено 121 археологічну пам’ятку. Найдавніші мали 15 тисяч років, а найпізніші належали до ХІХ ст. Після цих досліджень науковці змушені були переписувати частину польської найдавнішої історії. Під час їх проведення знайшли тисячі унікальних речей, серед яких – найдавніша знайдена на території Польщі фігурка жінки, що має понад 7,5 тисяч років», – пояснює Олег Осаульчук.
За інформацією НДЦ «РАС» ІА НАН України